Моніторинг і оцінка

 

Важливість МіО  у системі протидії ВІЛ/СНІД

Зростання в Україні обсягів доступних ресурсів на здійснення програм, пов’язаних із ВІЛ, протягом 2002–2009 рр. стимулювало потребу продемонструвати позитивні результати впроваджених заходів протидії епідемії ВІЛ-інфекції та сприяло визнанню системи моніторингу та оцінки як суттєвого елементу Національних програм з профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом. Нагальна потреба у створенні ефективної національної системи МіО також передбачена вимогами з МіО основних донорських організацій, включаючи Глобальний Фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією та Світовий банк.

 

Національні показники моніторингу і оцінки захворюваності на ВІЛ/СНІД

У 2001 р. в рамках підтримки Україною положень Декларації про прихильність справі боротьби з ВІЛ/СНІДом, ухваленої Спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН, Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням № 890-р від 13 грудня 2004 р. зобов’язав центральні органи виконавчої влади проводити моніторинг і оцінку ефективності заходів, що забезпечують контроль стану епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу за національними показниками. На виконання цього розпорядження Міністерство охорони здоров’я України визначило  перелік національних показників моніторингу і оцінки ефективності заходів у відповідь на епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу згідно рекомендацій Керівництва ЮНЕЙДС. Такий крок передбачав регулярне звітування на основі набору показників, які були ухвалені багатьма країнами та дозволив відстежувати пандемію ВІЛ/СНІДу на глобальному рівні, а також порівнювати регіональні та національні тенденції.

Основним документом для отримання найбільш повних стандартизованих даних про стан епідемічного процесу та прогрес у відповіді на епідемію в Україні став Національний звіт з виконання рішень Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом. Основні результати Національного звіту відображені у Переліку 25 національних показників моніторингу й оцінки ефективності заходів. Частина показників розраховується на основі даних з вже існуючих джерел статистичної звітності. Для розрахунку інших проводяться спеціальні соціологічні та епідеміологічні дослідження, як серед населення в цілому, так і серед груп, уразливих до інфікування ВІЛ.

За період 2002–2009 рр. Україна підготувала чотири Національних звіти та продемонструвала прогрес у сфері фінансування заходів протидії епідемії, розширенню доступу до профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки хворих на ВІЛ-інфекцію.

  • Звіт про результати оцінки єдиної системи моніторингу та оцінки ефективності заходів, спрямованих на запобігання поширенню епідемії ВІЛ‐інфекції, в Україні: національний та регіональний рівні, 2018 (україно- та англомовна версії)

 

Центр МіО у складі Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом

Важливим кроком у розбудові зазначеної системи стало створення 2009 р. центру моніторингу і оцінки програмних заходів у складі Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом (наказ МОЗ № 236 від 09.04.2009 р.).

У рамках основних завдань, у співпраці з Комітетом з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам МОЗ України, центр МіО координує всі національні зусилля у сфері моніторингу та оцінки виконання програмних заходів із протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу:

  • комплексно оцінює інтенсивність епідемічного процесу ВІЛ-інфекції та заходів протидії епідемії шляхом аналізу даних епідеміологічного нагляду;
  • здійснює моніторинг медичних програм;
  • здійснює соціологічні дослідження.

Адреси регіональних центрів МіО