Епіднагляд

Епідеміологічний нагляд — це постійний збір епідеміологічних даних (результатів лікування) для відстеження динаміки змін захворюваності або поширеності за тривалий період часу. Дані епідеміологічного нагляду збираються та узагальнюються на всіх рівнях, від місцевого до національного. Дані нагляду свідчать про перебіг епідемії на рівні результатів лікування, проте не завжди можуть свідчити про вплив тієї або іншої програми.

 

У 2017 р. захворюваність на ТБ, що включає нові випадки та рецидиви, серед усього населення України становило 63,9 на 100 тис. населення, зареєстровано 27121 випадків (2016 р. – 67,6 – 28800 випадків) – зниження рівня захворюваності на 5,5 %. В її структурі захворюваність на нові випадки ТБ складає 51,9 на 100 тис населення (проти 54,7 за 20165 рік). Розрахунок показників захворюваності Донецької та Луганської областей в 2017 р. здійснювався лише для населення територій, контрольованих Урядом України.

За вищезазначений період лише в Донецькій та Чернівецькій областях  відмічена тенденція до зростання рівня захворюваності на ТБ (ВДТБ + РТБ), відповідно на 0,69 % та 3,3 %

Окремо заслуговує на увагу ситуація в Луганській області, незважаючи на те, що у 2017 році захворюваність знизилась на 2,8 %, продовжує удосконалюватись протитуберкульозна служба на територіях, які знаходяться під контролем Уряду України. Значну частку у підтримці роботи з виявлення ТБ на цій території відіграють проекти міжнародної технічної допомоги, зокрема фінансування заходів в рамках реалізації гранту Глобального фонду.

 

Захворюваність на ТБ, що включає нові випадки та рецидиви, Україна, 2017 р., на 100 тис. населення

 

Захворюваність на ТБ, що включає нові випадки та рецидиви в регіонах України, 2017р.

 

Структура захворюваності на позалегеневий ТБ , Україна, 2017 р.

 

 

Частка захворюваності на ТБ серед чоловіків та жінок, 2017р.

Протягом останніх 5-ти  років захворюваність на ТБ чоловіків у 2 – 2,3 рази перевищує рівень захворюваності на ТБ серед жінок.

Частка чоловіків постійно перевищує частку жінок у загальній структурі захворюваності на ТБ. Така тенденція спостерігається в усіх вікових групах населення.

Одним з важливих епідеміологічних показників успішності елімінації ТБ в країні є тренд вікової структури захворюваності на ТБ.

 

 

Вікова структура осіб, які захворіли на ТБ, 2017р.

75 % осіб, які захворіли на ТБ працездатні за віком – від 18 до 54 років, на вікову групу 25-44 роки припадає 50,1 % хворих. Ці показники свідчать про високу соціальну значимість захворюваності на ТБ, та економічну збитковість ТБ для держави. Збитки обумовлені не тільки затратами на лікування хворих, але й пов’язані з тим, що значна кількість хворих працездатного віку вилучається з виробничого процесу на довгий час.

 

Соціальна структура осіб, які вперше захворіли на туберкульоз, 2017р.

Найбільшою соціальною групою ризику щодо захворюваності на ТБ є група непрацюючого населення працездатного віку. 

 

Кількість хворих на ТБ, у яких діагноз МР ТБ або РР ТБ підтверджено вперше у житті, 2017 рік (абсолютна кількість та на 100 тис. населення)

Найбільш високі показники захворюваності на МРТБ зареєстровано в Миколаївській (29,3), Херсонській (25,7), Дніпропетровській (27,8), Одеській (24,8 на 100 тис населення) областях.

 

 

Захворюваність на ТБ/ВІЛ в 2017 році по Україні в інтенсивних показниках на 100 тис населення

 

Найвищий рівень захворюваності на ТБ/ВІЛ у Одеській області – 53,5 на 100 тис. населення, найнижчий – Закарпатській області – 2,4.

 

Динаміка рівня смертності від ТБ та ТБ/ВІЛ в Україні, 2017 (в інтенсивних показниках на 100 тис. населення)