Лікування

Стратегія боротьби з ТБ у світі

Новий етап протидії ТБ на глобальному рівні розпочато у травні 2014 р.: Всесвітня асамблея охорони здоров’я (Женева, Швейцарія) ухвалила Глобальну стратегію «Покласти край ТБ» на період 2016–2035 рр., що відповідає завданням Цілей сталого розвитку до 2030 року, прийнятим Організацією Об’єднаних Націй.

Головним завданням у рамках реалізації нової Глобальної стратегії ВООЗ із протидії ТБ до 2035 року є звільнення світу від ТБ із досягненням нульового рівня захворюваності, смертності, а жодна із постраждалих сімей не повинна мати катастрофічних витрат, пов’язаних із ТБ (тобто коли родина витрачає більше половини сімейного бюджету на лікування хворого члена родини).

Цільовими показниками для досягнення мети в рамках нової Стратегії є зменшення рівня захворюваності на ТБ нижче десяти випадків на 100 000 населення, зменшення кількості смертей від ТБ на 95% (порівняно з 2015 р.) і показника захворюваності на ТБ на 90% (порівняно з 2015 р.).

Стратегію «Покласти край ТБ» реалізовуватимуть поетапно.

Перший етап — оптимальне використання вже наявних і нових лікарських засобів, забезпечення загального доступу населення до послуг з охорони здоров’я та соціальний захист. Його реалізація дасть змогу до 2020 р. досягнути зниження рівня захворюваності на ТБ в середньому на 10% щороку. З 2014 до 2015 р. темпи зниження захворюваності ТБ склали в усьому світі лише 1,5%, а це означає, що з такими темпами досягнення мети потребуватиме десятиліть, а не 15 років, передбачених Ціллю сталого розвитку. Щоб досягти перших проміжних результатів Стратегії ВООЗ, темпи ниження мають зрости до 2020 р. до 4–5% на рік.

Другий етап — запровадження нових засобів профілактики, лікування та діагностики у безпосередній близькості до місця надання медичної допомоги, зокрема на первинному рівні. Завдяки цьому до 2025 р. рівень захворюваності знижуватиметься в середньому на 17% щороку.

Політична воля держави, інтегрована і орієнтована на пацієнта протитуберкульозна допомога, інтенсифікація досліджень та інновації — як третій етап реалізації стратегії — допоможуть досягнути кінцевої мети стратегії до 2035 р. — покінчити із глобальною епідемією туберкульозу в світі.

Хоча кількість випадків смерті від ТБ і показники захворюваності продовжують знижуватися в усьому світі, туберкульоз і досі є однією з пріоритетних проблем громадського здоров’я.

 

Структура протитуберкульозної служби в Україні

Реалізацію заходів та стратегії протидії ТБ здійснює протитуберкульозна служба України, репрезентована ПТД, туберкульозними лікарнями для дорослих і дітей, фтизіатричними кабінетами в закладах, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу.

Для належного надання медичної допомоги хворим на ТБ, ко-інфекцію ТБ/ВІЛ та ВІЛ-інфікованим організаційне і технічне керівництво діяльністю медичних працівників і менеджерів охорони здоров’я країни здійснював до листопада 2016 р. ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», а відтак — ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» (ЦГЗ).

ЦГЗ контролює виконання національних програм із ТБ та ВІЛ, виступає єдиним координаційним центром в Україні з передавання даних та інформації стосовно цих захворювань. У програмах моніторингу ЦГЗ приділяє особливу увагу зміцненню зв’язків із закладами первинної охорони здоров’я та соціальних служб як основи системи громадського здоров’я.

У 2017 р. функціонувало 78 ПТД, зокрема 63 диспансери зі стаціонарними відділеннями (10 664 ліжка, у 2016 р. — 11 189 ліжок), де проліковано за рік 37 663 хворі, зокрема 15 453 сільські мешканці (у 2016 р. — відповідно 7 833 і 3 523). Середня зайнятість ліжка у протитуберкульозних диспансерах за 2017 р. становила 274 дні, середня тривалість перебування хворого на ліжку — 78,4 дня (у 2016 р. — відповідно 278 та 79,3).

Крім того, у системі МОЗ України функціонувало 28 туберкульозних лікарень для дорослих, у яких розгорнуто 3 125 ліжок (2016 р. — теж 28 тублікарень, але ліжок було розгорнуто 3 120). У зазначених лікарнях за рік проліковано 7 321 хворого, зокрема 3 346 сільських мешканців (2016 р. — відповідно 7 833 і 3 523). Середня зайнятість ліжка за рік становила 241 день (2016 р. — 238,7), середня тривалість перебування хворого на ліжку — 102,4 (2016 р. — 102,1).

По одному протитуберкульозному диспансеру зі стаціонаром мають Вінницька, Волинська, Житомирська, Миколаївська, Рівненська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька області та м. Київ.

Протитуберкульозне лікування хворих, які перебувають у місцях позбавлення волі, організовано у восьми спеціалізованих протитуберкульозних лікарнях ДКВС України. Три відомчі профільні військові шпиталі у підпорядкуванні Міністерства оборони України надають стаціонарну медичну допомогу хворим на ТБ.

Загалом 2017 р. у країні було 12 983 туберкульозні ліжка для дорослих (2016 р. — 13 669), на яких проліковано 36 486 хворих (2016 р. — 40 905).