Перейти до основного вмісту

Донорство крові та її компонентів

Керівні документи
Для донорів
Система крові України
Міжнародні практики
Навчальні матеріали
Інформація про COVID-19

Донорство крові та її компонентів

Важливість донорства крові та наявності системи крові для здоров’я країни

«Кожні кілька секунд хтось у світі потребує крові. І саме добровільна та регулярна пожертва крові від донорів рятує мільйони життів щороку» (Ірина Славінська, начальниця відділу безпеки крові та донорства ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України»).

В Україні кількість донорів зменшується. Більшість із них стає донорами лише раз, коли доводиться рятувати своїх близьких чи рідних. Загалом 70% донорів здають кров лише раз у житті.

У світі ж активно пропагують, впроваджують і підтримують регулярне добровільне та безоплатне донорство крові. Такий вид донорства — найбезпечніший ресурс якісної крові. Безоплатні донори мають іншу мотивацію, аніж платні, та ретельніше готуються до здавання крові.

90% людей, які мають право здавати кров, наразі цього не роблять. Рекомендована ВООЗ кількість донацій крові донорами має складати 30 на 1 000 населення. Для України це майже 1,4 млн на рік, натомість цей показник на сьогодні у 2,5 раза менший (581 000).

На початку 2019 року Уряд схвалив Стратегію розвитку національної системи крові. Завдяки втіленню Стратегії буде впроваджено європейські стандарти і практики діяльності системи крові:

  • цілісність — єдині правила та процедури для всіх закладів системи крові;
  • безпека і якість компонентів крові;
  • інноваційність та підзвітність;
  • повага та визнання жертовності донорів.

Ці зміни запроваджують, зокрема, в рамках наближення України до ЄС.

Процес реформування системи крові в Україні триває і має завершитися до 2022 року відповідно до Стратегії.

ВООЗ про донорство крові

Донорську кров у світі збирають понад 12 000 центрів крові, а надають її три типи людей: неоплачені добровольці, члени сім’ї пацієнтів та платні донори. ВООЗ обстоює розвиток національних систем крові на основі безоплатних добровольців, оскільки ця група має меншу кількість інфекцій, що переносяться через кров.

Водночас багато країн продовжують отримувати менше половини зданої крові від неоплачених добровольців, а значна частина їхніх ресурсів залежить від сімейних та платних донорів.

Щоб забезпечити себе достатньою кількістю донорської крові, кожна країна, за оцінками, потребує щонайменше 20–25 регулярних донорів на 1 000 жителів. Національні потреби змінюються залежно від місцевої епідемічної ситуації і технологій, доступних для її поліпшення.

Між країнами з низьким, середнім та високим рівнем доходу є великі розриви щодо показників донорства крові. Щороку у світі здають майже 120 млн доз крові, зокрема 42% — у країнах з високим рівнем доходу, де проживає лише 16% населення планети. Однак більше молодих людей здає кров у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.

120 млн доз крові на рік недостатньо для задоволення глобальної потреби, і багато пацієнтів, які потребують переливання, не мають своєчасного доступу до безпечної крові та її компонентів.

Більшість здорових людей можуть здавати кров. Однак 90% потенційних донорів, які мають право здавати кров, наразі цього не роблять.

Через дефіцит крові та старіння населення вікові обмеження стосовно донорства стають дедалі гнучкішими. Стандартні вікові рамки для здавання крові становлять 18–65 років, але в деяких європейських країнах це 17–70 років. У деяких країнах за межами Європи нижня межа сягає 15 років за згоди батьків.

Кров має термін придатності, тобто її запас необхідно регулярно поповнювати і потреба в донорах — постійна.

Регулярні донори крові — це особи, що здають щонайменше двічі на рік, регулярно. Вони — найбезпечніші донори, адже ведуть здоровий спосіб життя. Перед кожною донацією стан їхнього здоров’я перевіряють. Регулярне здавання крові рятує життя від спадкового гемохроматозу та поліцитемії.

Донорська кров потрібна не лише для трансфузії цільної крові. Обробка може перетворити її на плазму, концентрати еритроцитів, тромбоцитарні концентрати тощо — кожен такий продукт використовують для конкретних потреб під час надання медичної допомоги. Тож у багатьох випадках доза зданої крові може задовольнити потреби більш ніж одного пацієнта. Однак не всі країни мають засоби для переробки крові: лише 50 із 173 країн, що подають звіт, виробляють лікарські засоби, отримані з плазми на внутрішньому ринку.

Дотримання безпечних та ефективних процедур збирання, зберігання та використання зданої крові надзвичайно важливе. Ці процедури охоплюють весь ланцюг переливання крові та стандартизують її використання для охорони здоров’я.

Недоступність своєчасних, безпечних трансфузій крові та її компонентів призвела до багатьох смертей, яких можна було уникнути. Послідовне постачання крові є наріжним каменем будь-якої системи охорони здоров’я і ґрунтується на регулярних донаціях та ефективній інфраструктурі охорони здоров’я.

Недостатня кількість донацій — це нездатність багатьох систем охорони здоров’я адекватно перевірити здану кров на такі захворювання, як ВІЛ, вірусні гепатити B і C та сифіліс відповідно до системних вимог якості. Неможливість тестування крові частково може бути пов’язана з нерегулярним постачанням наборів для тестування, особливо в районах з низьким рівнем доходу. Неадекватне тестування сприяє поширенню трансфузійних інфекцій, що може поставити під загрозу самопочуття пацієнта і додатково напружити системи охорони здоров’я.

Донації крові та її компонентів (еритроцитів, тромбоцитів, плазми) підтримують широкий спектр необхідних, часто життєво важливих способів лікування. Переливання крові та її продуктів потрібні хворим на гемофілію, анемію, таласемію, пацієнтам з гострими кишковими кровотечами, ускладненнями вагітності та пологів, посттравматичними кровотечами, онкохворим, а також під час хірургічних процедур.

Донорську плазму використовують для виготовлення таких лікарських засобів, як імуноглобуліни або фактори згортання. Регламентує виробництво цих продуктів фармацевтичне законодавство, тоді як донорство, збирання і тестування плазми врегульовано законодавчими актами про кров.

Всесвітній день донора крові

Особливу увагу ВООЗ приділяє семи дням і одному тижню, які на вимогу держав — членів організації визнано офіційними глобальними кампаніями з охорони здоров’я:

  • Всесвітній день боротьби з туберкульозом, 24 березня;
  • Всесвітній день здоров’я, 7 квітня;
  • Всесвітній тиждень імунізації, останній тиждень квітня;
  • Всесвітній день боротьби з малярією, 25 квітня;
  • Всесвітній день без тютюну, 31 травня;
  • Всесвітній день донора крові, 14 червня;
  • Всесвітній день боротьби з гепатитом, 28 липня;
  • Всесвітній день боротьби зі СНІДом, 1 грудня.

Щороку 14 червня в усьому світі дякують донорам крові за порятунок людських життів. Саме у цей день 2005 року під час Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я міністри охорони здоров’я різних країн одноголосно ухвалили заяву про підтримку добровільного донорства крові, приурочивши цю подію до дня народження австрійського лікаря Карла Ландштайнера, який отримав 1930 року Нобелівську премію за відкриття груп крові.

У середньому в Україні щорічно 500 000 людей здають кров. Та кількість донацій майже втричі менша (12 на 1 000 населення), ніж це рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я (33 на 1 000 населення). Утім, кожен українець може змінити цю ситуацію.

Торік понад 6 500 людей по всій країні поділилися своєю кров’ю під час тижневої акції #яДонор, яку проводили до Всесвітнього дня донора. Близько 3 000 л крові, зібрані у пунктах донацій, допоможуть врятувати майже 20 000 життів. Рекордсменкою стала Запорізька область: там своєю кров’ю поділилося понад 1 100 донорів. На другому місці — Миколаївська область, де акцію підтримало майже 900 людей, на третьому — Харківська, із більш як 800 донорами.

Всесвітній день донора крові — 2020

14 червня ВООЗ і всі країни відзначають Всесвітній день донора крові.

Безпечна кров потрібна у всіх країнах — як для лікування, так і для екстреної медичної допомоги. Її використовують для продовження і поліпшення життя пацієнтів, що страждають від смертельно небезпечних захворювань, а також для складних медичних процедур. Крім того, кров застосовують для лікування поранених у надзвичайних ситуаціях будь-якого роду (стихійні лиха, нещасні випадки, збройні конфлікти тощо). А ще вона допомагає рятувати життя матерів і новонароджених.

Але доступ до безпечної крові досі залишається привілеєм обмеженого кола людей. Для більшості країн з низьким і середнім рівнем доходу доступність безпечної крові — важке завдання, оскільки донорів небагато, а обладнання для дослідження крові недостатньо. Отож 42% донорської крові збирають у країнах з високим рівнем доходу, в яких проживає тільки 16% світового населення.

Забезпечити достатню кількість безпечної крові можна за рахунок її регулярного безоплатного здавання добровільними донорами. Саме тому 2005 року Всесвітня асамблея охорони здоров’я заснувала спеціальний день, щоб висловити подяку донорам і закликати людей активніше здавати кров. Щороку 14 червня не тільки звучать вдячні слова на адресу донорів, але й відбуваються заходи з підвищення обізнаності про глобальні потреби в безпечній крові та про те, як кожна людина може сприяти їх задоволенню.

Кампанія з нагоди Всесвітнього дня донора 2020 року присвячена темі «Безпечна кров рятує життя» і має гасло «Здавати кров в ім’я здорового світу». В центрі уваги кампанії буде особистий внесок кожного донора в охорону здоров’я людей навколо. Донорство крові потрібне світу, оскільки забезпечує доступ окремих пацієнтів і населення загалом до якісної та безпечної крові та її продуктів як у звичайному житті, так і в періоди надзвичайних ситуацій. У рамках цієї кампанії ми закликаємо людей у всьому світі рятувати життя — добровільно і регулярно здавати кров. Крім того, Всесвітній день донора крові та обрана для нього тема є приводом закликати уряди, національні органи охорони здоров’я та національні служби крові виділяти достатні ресурси, створювати системи й інфраструктуру, необхідні для збільшення об’єму крові, яку безоплатно надають добровільні донори; забезпечувати якісне медичне обслуговування донорів; розширювати належне використання крові в клініках; створювати системи нагляду за всіма етапами ланцюжка переливання крові.

У цьому році кампанія має такі цілі:

  • відзначити заслуги і подякувати донорам, а також закликати тих, хто ще не здавав кров, стати донорами;
  • підвищити обізнаність про нагальну потребу покращення доступності безпечної крові у всіх випадках, коли вона необхідна для порятунку життів;
  • продемонструвати необхідність загального доступу до безпечного переливання крові та провести інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо значення безпечного переливання крові для надання ефективних послуг з охорони здоров’я і досягнення загального охоплення послугами з охорони здоров’я;
  • заручитися підтримкою зі сторони урядів і партнерів з розвитку на національному, регіональному і глобальному рівнях щодо фінансування національних програм з крові, підвищення їхньої ефективності і забезпечення стабільності.

Ваша участь і підтримка допоможуть розширити вплив Всесвітнього дня донора крові 2020 року, домогтися ширшого визнання того, що здавання крові є актом солідарності, яка рятує життя, а послуги з постачання безпечної крові та її продуктів є найважливішим елементом усіх систем охорони здоров’я. Щоб забезпечити результативність Всесвітнього дня донора крові 2020 року, запрошуємо до участі у його відзначенні зацікавлених партнерів усіх рівнів.

Міжнародні організації, зокрема Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародна федерація організацій донорів крові, Міжнародне товариство з переливання крові, продовжують відповідну співпрацю, спрямовують і підтримують діяльність своїх учасників.

Закликаємо приєднатися до нас, щоб зробити доступ до безпечної крові для всіх реальністю.

Цьогоріч у зв’язку з пандемією COVID-19 ВООЗ проводить глобальну кампанію у віртуальному форматі.