Куріння сигарет серед підлітків значно знизилося за останні 20 років — натомість кожен п’ятий підліток вживає е-сигарети

Щорічно 31 травня відзначається Всесвітній день без тютюну, який був заснований ВООЗ, щоб привернути увагу людей до небезпеки тютюну та до хвороб, яким можливо запобігти.

30 травня ВООЗ разом з МОЗ, МОН та партнерами презентували результати дослідження четвертого раунду Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS), що є частиною міжнародної ініціативи ВООЗ з оцінки вживання тютюну. Опитування охопило школярів віком 11–17 років і дало змогу оцінити поточний стан вживання тютюнових та нікотинових виробів, а також ефективність національної політики у сфері контролю над тютюном в перспективі попередніх 20 років. В Україні GYTS було вперше проведено у 2005 році, а потім повторно у 2011, 2017 та 2023 роках. Представлені результати стосуються найбільшої вікової когорти школярів 13-15 років, які взяли участь у дослідженні.

«Підлітки і діти дуже вразливі, водночас від них і їхнього здоров'я залежить майбутнє нашої країни. Нікотин негативно впливає на нервову, серцево-судинну систему та формує залежність, яка часто триває все життя. Тож наш обов’язок захистити дітей і підлітків, створивши для них безпечне і здорове середовище без тютюну. Йдеться не лише про заборону паління у публічних місцях, а й про агресивний маркетинг тютюнових і нікотиновмісних виробів. Впевнена, спільними зусиллями ми досягнемо поставленої мети», — директор департаменту громадського здоровʼя МОЗ України Тетяна Скапа.

З 2005 року Україна досягла значного прогресу у зниженні поширеності куріння

Основні результати:

Поширеність вживання тютюну серед учнів зменшилася з 26,0% у 2005 до 14,9% у 2017; однак у 2023 вона дещо зросла до 17,6%.
Поширеність теперішнього куріння сигарет серед підлітків значно знизилася з 24,0% у 2005 до 9,2% у 2017, а потім зросла до 12,3% у 2023.
19,6% — вживають електронні сигарети. Цей показник трохи збільшився, порівняно з 18,4% у 2017 році, коли ці дані були зібрані вперше.
Близько половини підлітків-курців (47%) хочуть кинути курити, але успішність спроб знизилася.
Вживання альтернативних тютюнових та нікотинових виробів є значною загрозою і перевищує поширеність вживання цих продуктів дорослими: 6,9% вживають тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН), 5,1% є теперішніми споживачами бездимного тютюну, а 2,9% — споживачами нікотинових паучів.

Позитивна динаміка:

З 2005 року частка підлітків, що курять тютюнові вироби загалом, суттєво знизилась: з 26% до 17,6%.
Вплив пасивного куріння також зменшився: 24,9% підлітків зазнають впливу тютюнового диму вдома, що втричі менше, ніж у 2005 році.
Вплив тютюнового диму в закритих громадських місцях також зменшився з 84,4% у 2005 до 36,2% у 2023, що демонструє ефективність законодавчого регулювання.
Відсоток підлітків, які помітили антитютюнові повідомлення в ЗМІ залишається значним – на рівні 61,9% у 2023.
Відсоток молоді, яка помітила рекламу або просування тютюнових виробів у місцях продажу, зменшився з 62,5% у 2017 до 49,5% у 2023.

Тривожні тенденції:

У всіх категоріях вживання тютюнових та нікотинових виробів спостерігаються тенденції стагнації або зростання вживання на 5-10% учнями 13-15 років.
Кожен 5-й підліток (19,6%) вживає е-сигарети (останні 30 днів) і ця тенденція не змінилася з 2017 року.
Молодь активно вживає альтернативні тютюнові та нікотинові вироби (паучі, ТВЕНи, бездимний тютюн тощо), що є джерелом нікотину, що формує залежність і є особливо небезпечним для здоров'я підлітків.
Попри позиціонування тютюнових та нікотинових виробів для дорослих, очевидною є тенденція таргетування молоді виробниками цих виробів. На жаль, маркетингові зусилля виробників мають ефект – все більше молоді залучаються до вживання тютюну та нікотину.
Висока доступність тютюнових виробів — майже 47,3% підлітків не мали труднощів із купівлею сигарет через вік.
Спостерігається зниження ефективності антитютюнових попереджень: лише 21,6% учнів задумалися про відмову від паління після їх прочитання.
Очевидним негативним впливом на поширеність куріння є триваюча повномасштабна війна та гуманітарна криза, що створюють значні виклики у впровадженні політик охорони здоров’я. Описані негативні тенденції можна частково віднести також на цей фактор.

Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні, зазначив: «Ми пройшли довгий шлях з 2005 року, коли з’явилася Конвенція ВООЗ з боротьби проти тютюну як ефективний інструмент протидії з епідемією вживання тютюну. Проте цей шлях ще далеко не завершений, а перемоги, які ми святкували щодо скорочення споживання тютюну дорослими, затьмарені новими викликами – поширенням альтернативних тютюнових та нікотинових виробів серед молоді. Викриваючи привабливість тютюну та його сучасних різновидів, а також оманливі маркетингові кампанії виробників ми можемо захистити наступне покоління від залежності та хвороб. Країни мають наразі всі інструменти, щоб ефективно регулювати ці продукти та, найголовніше, сприяти виконанню законодавства щоб захистити молодь від нікотинової залежності та зберегти здоров’я».

У 2022–2023 роках Україна вже здійснила важливі кроки у сфері посилення антитютюнового законодавства та на шляху до євроінтеграції: запровадила нові графічні попередження, обмеження маркетингу тютюнових та нікотинових виробів, заборонила ароматичні добавки в сигаретах та продовжила підвищення акцизів.

«Міжнародні дослідження свідчать про те, що будь-яка система нагрівання тютюну є небезпечною та не зменшує ризики від куріння. Відповідальність дорослих полягає у навчанні дітей відповідально ставитися до свого здоров’я (у тому числі ментального), це допоможе підліткам уникати яскравих пасток маркетингу тютюнової індустрії. Інакше, це призведе до незворотніх негативних змін здоров’я молодого покоління українців. Тому наша задача – навчити підлітка формувати критичне мислення щодо куріння», — наголосив заступник Генерального директора Центру громадського здоровʼя Олександр Юрченко.

Україна досягла помітного прогресу в боротьбі з тютюнопалінням серед молоді. Але зростання популярності електронних пристроїв для вживання тютюну вимагає нових підходів. Системна профілактика, інформаційні кампанії та суворе дотримання законодавства залишаються ключовими факторами у збереженні досягнень і захисті здоров’я наступного покоління.

Глобальне опитування молоді щодо тютюну (GYTS), що є складовою Глобальної системи спостереження за тютюном (GTSS), є стандартизованим опитуванням, яке проводиться в школах у всьому світі з метою систематичного моніторингу вживання тютюну (куріння та вживання бездимних тютюнові виробів) серед молоді та відстеження ключових показників контролю над тютюном.

В Україні GYTS було вперше проведено у 2005 році, а потім повторно у 2011, 2017 та 2023 роках Бюро ВООЗ в Україні за технічної підтримки Європейського регіонального бюро ВООЗ та Центру контролю та профілактики захворювань США у співпраці з Міністерством охорони здоров'я та Міністерством освіти і науки України. Перші три раунди були проведені Інститутом громадського здоров'я ім О. Марзєєва Національної академії медичних наук України. Раунд 2023 року був проведений Українським інститутом соціальних досліджень імені О. Яременка, з технічною підтримкою Центру громадського здоров'я МОЗ України щодо фінального аналізу даних.