back to the menu
Time to choose health
A-Z

Епіднагляд

Епідеміологічний нагляд

Що таке епідеміологічний нагляд за ВІЛ/СНІД

Епідеміологічний нагляд (ЕН), за визначенням ВООЗ, — це система збирання, аналізування та інтерпретації даних про інфекційні захворювання, що включає періодичну звітність про зібрану інформацію перед зацікавленими особами та групами.

Еволюція ЕН за ВІЛ-інфекцією/СНІДом в Україні

Система ЕН має на меті оптимальне поєднання різних методів, відповідно до стадії розвитку епідемії (за класифікацією ЮНЕЙДС та ВООЗ).

На початковій стадії епідемії в країні застосовувався ЕН першої генерації, який враховував в основному тільки біомедичні показники та був спрямований на вивчення поширеності ВІЛ серед населення в цілому.

ЕН другої генерації запроваджено у концентрованій стадії епідемії в країні та він включав такі компоненти, як проведення рутинного та дозорного ЕН за ВІЛ-інфекцією, ІПСШ, моніторинг поведінки, моніторинг випадків ТБ. На цьому етапі ЕН було доповнено новими методами та інформацією, що підсилило його аналітичні можливості. Нагляд було зорієнтовано на групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, введено класифікацію стадій епідемії, розширено обсяг даних (соціально-демографічні, епідеміологічні, поведінкові, а також, дані щодо супутніх інфекцій). Використання ЕН другого покоління надало можливість поглибленого розуміння та планування заходів з профілактики та лікування ВІЛ-інфекції, вивчення тенденцій поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу в часі.

Використання ЕН третьої генерації покращує контроль за проявами епідемічного процесу. В рамках цього покоління ЕН здійснюється вивчення впливу АРТ на розвиток епідемії, моніторинг випадків смерті, розширюється моніторинг за індикаторами — нагляд за циркуляцією генетичних варіантів ВІЛ, прихильністю до АРТ, моніторинг індикаторів раннього попередження медикаментозної резистентності ВІЛ.

Становлення системи обліку та звітності в Україні

Система ЕН, що існувала до 2002 року, була недостатньою для визначення об’єктивної ситуації стосовно ВІЛ-інфекції/СНІДу. Епідемія ВІЛ-інфекції продовжувала стрімко поширюватися серед різних верств населення і вже не обмежувалась представниками груп підвищеного ризику інфікування. Система офіційної реєстрації випадків ВІЛ-інфекції/СНІДу, що діяла на той час, не давала можливості коректно оцінити реальну епідемічну ситуацію в країні, була малоінформативною і не містила багатьох актуальних аспектів ЕН за ВІЛ-інфекцією.

Спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету статистики України від 24.12.04 № 640/663, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.05 під № 62/10342, було затверджено звітно-облікову документацію, яка передбачала збір інформації щодо випадків ВІЛ-інфекції/СНІДу не тільки від закладів охорони здоров’я, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а і з закладів Міністерства оборони України та Державної кримінально-виконавчої служби України. Проводився збір офіційних дані щодо вперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб та тих, які перебувають під медичним наглядом. Відповідно, дана система обліку та звітності з питань ВІЛ/СНІД застосовувалась з 2005 по 2012 р.

З метою удосконалення ЕН, з урахуванням міжнародних стандартів, з 2013 р. в Україні впроваджена оновлена звітно-облікова документація з питань моніторингу епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції, що затверджена наказом МОЗ України від 05.03.13 № 180, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.03.13 під № 495/23027 (із змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ України від 03.12.2015 № 816, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.16 під № 195/28325).

У рамках цього наказу був оновлений перелік причин обстеження (кодів) на наявність антитіл до ВІЛ різних груп населення відповідно до потреб ЕН, а також, передбачено збір інформації не про кількість тестувань на ВІЛ, а про кількість обстежених осіб, у тому числі за допомогою швидких тестів. Впроваджено облік показників щодо деяких поведінкових аспектів, наявності інфекцій, що передаються статевим шляхом, результатів обстежень на вірусні гепатити В та С, кількості СД4-лімфоцитів. Також, розпочато офіційний збір інформації по випадках смерті серед ВІЛ-інфікованих осіб. Згідно з наказом МОЗ України від 03.12.2015 № 816, визначена щомісячна кратність збору частини даних.

Систематизовані дані ЕН дали можливість ефективніше здійснювати моніторинг результативності протиепідемічних заходів на національному рівні. Нові статистичні форми дали змогу отримувати уніфіковані статистичні показники та стали інформаційною основою для бази даних Європейського центру профілактики та контролю за захворюваннями (TESSy).

Національна інформаційна система офіційної реєстрації випадків ВІЛ/СНІДу в Україні

З метою впровадження сучасних технологій для моніторингу епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу, впродовж 2003–2013 рр. проводилась робота фахівців національного та регіонального рівнів з впровадження Національної комп’ютеризованої системи офіційної реєстрації випадків ВІЛ/СНІДу в Україні. Розроблена Національна комп’ютерна програма обліку ВІЛ-інфікованих в Україні була затверджена спільним наказом МОЗ України та Держкомстату України від 24.12.2004 № 640/663 (наказ утратив чинність відповідно до спільного наказу МОЗ України та Держкомстату України від 05.03.2013 за № 181/77).

З 2015 р., в рамках проекту «Доступ спільнот до послуг з догляду та лікування ВІЛ через зміцнення систем охорони здоров’я» (ACCESS), що фінансується за підтримки Федерального агентства Центру контролю та профілактики захворювань США в рамках Надзвичайної ініціативи Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД, та на виконання підпункту 3 пункту 5 додатка 2 до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки», реалізується розробка та впровадження медичної інформаційної системи «ВІЛ-інфекція в Україні» (МІС ВІЛ).

Відповідно до наказу МОЗ України від 27.11.2015 № 799 «Про проведення дослідної експлуатації Єдиної електронної системи епідеміологічного та клінічного моніторингу поширення ВІЛ-інфекції», з 1 грудня 2015 року запроваджено дослідну експлуатацію МІС ВІЛ у Вінницькій, Одеській областях та м. Київ. В подальшому проведення дослідної експлуатації МІС ВІЛ було розширено на території Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Полтавської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей (наказ МОЗ України від 12.07.2016 № 691 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 27 листопада 2015 року № 799»).

МІС ВІЛ призначена для створення єдиного сховища даних епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією/СНІДом та даних медичного нагляду за ВІЛ-інфікованими особами, а також, інформаційної підтримки процесів моніторингу та оцінки, планування закупівель, обліку та контролю руху медичних препаратів та виробів медичного призначення. Також є важливою компонентою функціонування Єдиної інформаційної системи охорони здоров’я України у рамках Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я України на 2013–2018 роки.

Біоповедінкові дослідження як компонент ЕН за ВІЛ другого покоління

Дозорний епідеміологічний нагляд за ВІЛ-інфекцією/СНІДом (ДЕН) як компонент системи ЕН другого покоління реалізується в Україні з 2002 р. Методика ДЕН відрізнялася від попередньої тим, що поєднувала сероепідеміологічні дослідження не тільки щодо поширеності ВІЛ-інфекції, а ще й інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), та поведінкові дослідження, що проводилися за трьома основними напрямками:

  • організація та проведення ДЕН за ВІЛ-інфекцією серед споживачів ін’єкційних наркотичних речовин, осіб, які надають сексуальні послуги за винагороду, та осіб з симптомами ІПСШ;
  • організація та проведення ДЕН за деякими ІПСШ (сифіліс, хламідіоз, гепатит В) серед вагітних, хворих з симптомами венеричних захворювань та осіб, які надають сексуальні послуги за винагороду;
  • організація та проведення поведінкових досліджень серед усіх вищеперелічених груп.

Наступним кроком впровадження ДЕН була реалізація проекту за напрямком «Розвиток та удосконалення системи епіднагляду в країні для реальної оцінки сучасного характеру та масштабу епідемії ВІЛ/СНІД» у рамках програми «Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні», що впроваджується Міжнародним Альянсом з ВІЛ/СНІД в Україні за підтримки Глобального фонду боротьби зі СНІД, туберкульозом та малярією (2004–2009 рр.). Дозорні дослідження дозволили визначити поширення ВІЛ-інфекції в конкретних групах підвищеного ризику інфікування ВІЛ, зв’язані з поведінкою. Протягом виконання проекту за методологією ДЕН, щорічно збільшувалась кількість регіонів, де проводилися дослідження, та розширювався спектр дозорних груп.

З метою оптимізації проведення лабораторних досліджень зразків на наявність антитіл до ВІЛ у рамках ДЕН у 2006 р. були розроблені алгоритми тестування зразків при різних рівнях поширеності ВІЛ-інфекції у дозорних групах з урахуванням чутливості, специфічності та величини прогнозованої значущості тесту.

У 2015 — на початку 2016 р. в Україні було здійснено біоповедінкові дослідження серед споживачів ін’єкційних наркотиків та їх статевих партнерів, серед осіб, які надають сексуальні послуги за винагороду, серед чоловіків, які практикують сексуальні стосунки з чоловіками, у дослідженнях було задіяно усі регіони країни.

У 2018–2021 рр. розроблено пакет важливих документів, що мають забезпечити ефективніше використання стратегічної інформації та посилити систему епідеміологічного нагляду за ВІЛ в Україні. До роботи над ними було залучено фахівців Центру громадського здоров’я, експертів національного та регіонального рівнів, а також міжнародних спеціалістів.

Надання ефективних послуг із тестування на ВІЛ є ключовим елементом протидії епідемії ВІЛ-інфекції для зниження рівнів захворюваності та смертності, зумовлених ВІЛ/СНІДом, та обов’язковим компонентом громадського здоров’я, що забезпечує доступ до комплексних науково-обґрунтованих послуг із профілактики, лікування, догляду та підтримки у зв’язку з ВІЛ.

Національна стратегія тестування на ВІЛ в Україні: 2019–2030 роки спрямована на досягнення цілей Політичної декларації Генасамблеї ООН 2016 р. «Прискореними темпами до активізації боротьби з ВІЛ та припинення епідемії СНІДу до 2030 року», базується на загальноприйнятих світових рекомендаціях і враховує напрями реформування системи охорони здоров’я в Україні.

  • Звіт про результати оцінки єдиної системи моніторингу та оцінки ефективності заходів, спрямованих на запобігання поширенню епідемії ВІЛ‐інфекції, в Україні: національний та регіональний рівні (україно- та англомовна версії)

З метою вдосконалення та підвищення потенціалу системи моніторингу і оцінки (МіО) у сфері ВІЛ‐інфекції/СНІДу в умовах реформування системи охорони здоров’я було оцінено українську систему МіО ефективності заходів, спрямованих на запобігання поширенню епідемії ВІЛ‐інфекції, на регіональному та національному рівнях.

У результаті оцінювання виявлено напрями для покращення, надано рекомендації, що можуть бути враховані під час планування як національних, так і регіональних заходів, насамперед у частині, що стосується захисту громадського здоров’я, удосконалення системи МіО та планування стратегічної інформації у сфері протидії епідемії ВІЛ‐інфекції.

Оцінювання системи епіднагляду за ВІЛ-інфекцією/СНІДом в Україні було здійснено 2018 р. з ініціативи ЦГЗ із метою вдосконалення та посилення спроможності системи епідеміологічного нагляду за ВІЛ‐інфекцією/СНІДом в Україні та для підвищення ефективності заходів, спрямованих на запобігання поширенню епідемії ВІЛ‐інфекції.

Ефективне подолання епідемії ВІЛ-інфекції потребує вчасної та надійної інформації про поширеність ВІЛ серед представників ключових груп (КГ). Інтегровані біоповедінкові дослідження (ІБПД) є стратегічно важливим інструментом у сфері громадського здоров’я, що дає змогу отримати комплексну оцінку епідемічного процесу серед КГ щодо інфікування ВІЛ та надати якісну інформацію для планування та впровадження профілактичних і протиепідемічних заходів.

Стратегічний план є зведеним посібником з ІБПД в Україні та враховує останні міжнародні рекомендації і напрацювання щодо методології та імплементації таких досліджень на регіональному та національному рівнях. Цей документ має забезпечити ІБПД належної якості, результати котрих скеровуватимуть дії та управлінські рішення у системі громадського здоров’я, сприятимуть покращенню профілактичних і лікувальних послуг, ефективному розподілу ресурсів і розробці дієвих політик задля подолання епідемії ВІЛ-інфекції в Україні.

Документ розроблено з метою удосконалення системи епіднагляду за випадками смерті, зумовленими ВІЛ, та забезпечує реалізацію проєкту «Аналіз системи нагляду за смертністю у зв’язку з ВІЛ та госпітальне спостереження за ВІЛ-асоційованою смертністю в Україні». Збірку СОП погоджено Асоціацією патологоанатомів України 28 липня 2021 року та рекомендовано для лікарів-патологоанатомів патологоанатомічних відділень закладів охорони здоров’я України.

Документ розроблено з метою удосконалення системи епіднагляду за випадками недавньої ВІЛ-інфекції та забезпечує реалізацію проєкту «Впровадження системи епіднагляду за недавньою ВІЛ-інфекцію з використанням тестів на недавню ВІЛ-інфекцію в місці надання послуг серед осіб, яким нещодавно було встановлено наявність ВІЛ-інфекції, в Україні».

Документи підготовлено з ініціативи ЦГЗ у рамках проекту SILab «Підтримка системи епіднагляду за ВІЛ і системи управління/поліпшення якості лабораторій МОЗ України, покращення використання стратегічної інформації та розбудова потенціалу громадської охорони здоров’я», котрий впроваджує ЦГЗ за фінансування Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC) на виконання Надзвичайного плану Президента США для надання допомоги у зв’язку зі СНІДом (PEPFAR).