Skip to main content

Гепатит E

Гепатит E

Вірусний гепатит E

Гепатит E — гостре інфекційне захворювання, спричинене вірусом гепатиту Е.

Основні факти

  • Вірус передається фекально-оральним шляхом, в основному через заражену воду.
  • Існує щонайменше 4 генотипи вірусу гепатиту E. Генотипи 1 і 2 виявлено тільки у людини. Генотипи 3 і 4 циркулюють серед деяких видів тварин (як-от свійські та дикі свині, олені) без захворювання самих носіїв; натомість є випадки зараження цими генотипами людини.
  • Гепатит E зустрічається в усьому світі, а найбільше — у Східній та Південній Азії.
  • Захворювання поширене у країнах з низьким і середнім рівнем статків та обмеженим доступом до базових послуг водопостачання, санітарії, гігієни та охорони здоров’я. Інколи спалахи гепатиту E виникають у зонах конфліктів і надзвичайних гуманітарних ситуацій, наприклад, у районах воєнних дій, а також у таборах біженців.
  • За оцінками ВООЗ у світі щороку стається 20 млн випадків інфікування гепатитом E.
  • Для профілактики гепатиту E розроблено вакцину, яка зареєстрована в Китаї, але поки недоступна в інших країнах.

Шляхи інфікування

Вірус потрапляє в навколишнє середовище з калом інфікованих людей та опиняється в організмі людини ентерально. Вірус передається головно через заражену питну воду. Зазвичай інфекція має доброякісний перебіг, і хворого виліковують протягом 2–6 тижнів. У деяких випадках захворювання набуває злоякісного перебігу з розвитком гострої печінкової недостатності, що збільшує ризик летальності.

Гепатит E також може передаватися внаслідок уживання м’яса заражених тварин або м’ясопродуктів, що не пройшли достатню термічну обробку; через переливання заражених продуктів крові; від вагітної матері до дитини.

Симптоми

Тривалість інкубаційного періоду після потрапляння вірусу гепатиту E в організм становить в середньому 5-6 тижнів. У районах з високою ендемічністю симптоматичний перебіг захворювання найчастіше буває серед людей ​​віком 15–40 років.

До типових ознак гепатиту E належать:

  • легке підвищення температури тіла, відсутність апетиту, нудота і блювота протягом кількох днів;
  • жовтяниця (жовтяничне забарвлення шкірних покривів і склер), потемніння сечі та знебарвлення калу;
  • дещо збільшена в розмірах і чутлива печінка;
  • у деяких пацієнтів можуть виникати болі в животі, свербіж, шкірні висипання або біль у суглобах.

У рідкісних випадках гострий гепатит E може набувати злоякісного перебігу та призводити до розвитку гострої печінкової недостатності з ризиком смерті. Найчастіше така форма гепатиту E розвивається у жінок під час вагітності. У випадку зараження гепатитом E в третьому триместрі вагітності летальність хвороби може досягати 20–25%.

Випадки хронічного гепатиту E зареєстровано в осіб з ослабленим імунітетом, особливо у реципієнтів донорських органів, що приймають імуносупресивні препарати. Проте хронічна форма гепатиту E залишається рідкісним явищем.

Профілактика

Найбільш дієві методи профілактики інфікування гепатитом E:

  • дотримання правил гігієни — миття рук під проточною водою після візиту до людини, що захворіла на гепатит E, туалету, користування громадським транспортом тощо (якщо доступ до води й мила відсутній, необхідно використовувати спиртовий розчин для дезінфекції рук);
  • коли якість питної води чи льоду невідома, слід відмовитися від їхнього споживання, також не варто пити воду з відкритих джерел, найкраще вживати бутильовану чи кип’ячену воду;
  • страви з м’яса, особливо свинини, треба піддавати ретельній термічній обробці.