Skip to main content

Лікування як профілактика (Н = Н)

Лікування як профілактика (Н = Н)

Через стигматизацію теми ВІЛ-інфекції люди, які живуть із ВІЛ, можуть бути переконані, що їхні тіла небезпечні. Це може жахливо пригнічувати, особливо якщо в житті вони стикаються із соціальним та сексуальним відторгненням через свій позитивний статус.

Антиретровірусна терапія (АРТ) — прийом антиретровірусних препаратів, які покликані пригнічувати розмноження ВІЛ в організмі людини, зменшувати рівень вірусного навантаження та відновлювати функцію імунної системи. Докладніше про АРТ: https://arv.phc.org.ua.

АРТ та зниження рівня вірусного навантаження дають змогу позбутися цього відчуття приреченості через нібито загрозу власного тіла. АРТ повертає відчуття безпеки, прибирає страхи інфікувати і дарує купу митей життя, яких може інколи так бракувати: побачення, кохання, одруження, народження дитини тощо. Як це працює?

Людина, яка живе з ВІЛ, щодня приблизно в один і той самий час приймає ліки, які пригнічуватимуть вірус імунодефіциту в її організмі — зупинятимуть його розмноження. Прийом АРТ пожиттєвий, прийом препаратів переривати не можна. Адже щойно змінюється режим прийому ліків, вірус може пристосуватися до них та стати стійким до антиретровірусних препаратів.

Вже за кілька місяців після початку лікування рівень вірусного навантаження становитиме менше 40 копій РНК/мл, що робить ВІЛ невизначуваним (не визначатиметься тестом) і безпечним як для самої інфікованої людини, так і для її оточення.

Покрокова інструкція для тих, хто живе з ВІЛ і розпочинає АРТ:

❗ Якщо ви не знаєте про свій статус чи підозрюєте, що можете бути в групі ризику або інфікувалися вірусом імонодефіциту, протестуйтеся на антитіла до ВІЛ.

Тестування безкоштовне і анонімне. Його можна пройти у сімейного лікаря, в кабінеті довіри або в центрі СНІДу. Також у вашому населеному пункті можуть бути мобільні пункти для тестування.

❗ Якщо у вас позитивний результат тесту на антитіла до ВІЛ, вам необхідно буде підтвердити наявність вірусу в організмі. Це можна зробити в кабінеті довіри або центрах СНІДу.

Уся інформація про ваш стан здоров’я конфіденційна та закодована. За її розголошення медичні працівники можуть понести кримінальну відповідальність із подальшою забороною на медичну практику.

❗ Наступний крок (призначають за необхідності) — аналіз крові, щоб визначити, наскільки знижено імунітет і чи є у вас супутні захворювання.

За новими рекомендаціями початок АРВ-терапії можливий (і часто практикується) без додаткових аналізів. Лікар може призначити їх лише за необхідності.

Разом з лікарем ви обговорюєте план лікування, і він призначає вам курс залежно від ваших результатів. Разом з АРВ-терапією ви можете ще якийсь час вживати додаткові ліки, що знижують ризик розвитку супутніх захворювань.

❗ Ви отримуєте комплекс АРВ-препаратів на перший місяць та офіційно розпочинаєте АРВ-терапію.

Ліки необхідно приймати щодня приблизно в один зручний для вас час. Дуже важливо не пропускати час прийому ліків — вірус може пристосуватися до компонентів препарату і стати невразливим до них.

❗ Наступна порція ліків — на три місяці, і так пожиттєво. Розмір порцій може варіюватися залежно від наявності препаратів і вашої прихильності до лікування.

АРВ-терапія триває, а ви контролюєте вірус у своєму організмі лиш однією таблеткою на день і маєте повноцінне життя.

Будь-який спосіб профілактики ВІЛ є ефективним. Не забувайте регулярно тестуватися на ВІЛ та не бійтеся розпочати із вашим партнером розмову про ВІЛ-статус. Це може врятувати ваше життя та здоров’я!

Що означає формула Н = Н і як вона допоможе зупинити ВІЛ

ВІЛ-інфекція вже давно не «чума XXI століття». Це хронічна інфекція, як і багато інших, її можна ефективно лікувати і з нею можна жити повноцінним життям. З ВІЛ можна створювати сім’ю і народжувати дітей, бігати марафони та робити кар’єру, старіти й виходити на пенсію — так само, як без ВІЛ.

Важливим відкриттям на шляху до подолання ВІЛ-інфекції стала формула Н = Н. Це скорочення від Undetectable = Untransmittable, що у перекладі з англійської значить «не визначається = не передається». Суть формули: якщо людина з ВІЛ отримує лікування і в неї у крові кількість вірусу знижується до мінімуму (так зване «невизначуване вірусне навантаження») — вона не може передати ВІЛ.

Саме це відкриття стало підґрунтям для затвердження Об’єднаною програмою Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ/СНІДу амбітного плану — подолати епідемію ВІЛ/СНІД до 2030 р. Суть стратегії полягає в тому, що 90% усіх ВІЛ-позитивних людей мають знати про свій ВІЛ-статус, 90% з них прийматимуть ліки — антиретровірусну терапію (АРТ) і у 90% з тих, хто приймає АРТ, рівень вірусного навантаження має бути на рівні невизначуваного.

Невизначуваний рівень вірусного навантаження

Невизначуваний рівень вірусного навантаження — це стан ВІЛ-позитивної людини, за якого кількість вірусних часток у крові є нижчою за поріг чутливості тестів до вірусу — менше 40 копій РНК в 1 мл крові.

Принцип Н = Н працює так: антиретровірусні препарати ефективно контролюють ВІЛ в організмі людини. Вони не здатні вилікувати ВІЛ та вивести вірус із організму, але перешкоджають розмноженню вірусу, за умови щоденного їх прийому відповідно до призначення лікаря. Згодом рівень вірусного навантаження у крові стає настільки низьким, що вірус не визначають під час тестування. Якщо невизначуваний рівень зберігатиметься шість місяців, від такої людини практично неможливо буде заразитися ВІЛ статевим шляхом.

Лікарі наголошують, що навіть після досягнення цього стану припиняти терапію категорично заборонено — без щоденного пригнічення ліками вірус знову почне розмножуватися в організмі людини та набуде стійкості до препаратів попередньої схеми лікування, які приймав пацієнт.

Як відкрили формулу Н = Н і довели, що вона працює

Дослідження, в якому вперше був простежений чіткий зв’язок між вірусним навантаженням і ризиком передавання ВІЛ, відбулося в Уганді 2000 р. Воно тривало 30 місяців, і в ньому взяли участь 415 гетеросексуальних дискордантних пар (пара, в якій один партнер ВІЛ-позитивний, а інший — ВІЛ-негативний). Дослідники зробили висновок, що вірусне навантаження є основним фактором ризику за гетеросексуального передавання ВІЛ і що випадки передавання вірусу рідкісні в парах, де у ВІЛ-позитивного партнера вірусне навантаження нижче 1 500 копій на 1 мл.

У 2008 р. Швейцарська національна комісія зі СНІДу зробила заяву про те, що ВІЛ-позитивна людина на АРТ не може передати вірус під час статевого контакту. Документ, відомий як «Швейцарська заява», зібрав велику кількість доказів того, що застосування АРТ-препаратів зупиняє передавання ВІЛ-інфекції. Його автори проаналізували 25 досліджень і зробили висновок, що ВІЛ-позитивна людина не є джерелом передавання вірусу, якщо приймає АРТ, як призначено, і має невизначуване вірусне навантаження протягом останніх шести місяців. Швейцарську заяву спершу критикували, однак подальше вивчення цього питання підтвердило правильність висновків комісії.

У 2011 р. було опубліковано результати дослідження HPTN-052, яке охопило понад 1 700 дискордантних пар в Африці, Латинській Америці та Південно-Східній Азії, переважно гетеросексуальних. Дослідження показало, що АРТ критично знижує ризик передавання ВІЛ у гетеросексуальних парах. За час дослідження єдиний випадок передавання вірусу було зафіксовано в пари, де ВІЛ-позитивний партнер лише нещодавно розпочав лікування і не досяг невизначуваного вірусного навантаження. Дослідження показало такі надійні результати, що було припинене раніше запланованого. Відтак чотири роки науковці продовжували спостерігати за учасниками дослідження, і результати їхніх спостережень підтвердили попередні висновки.

На цьому вчені не зупинилися. У 2016 р. було презентовано результати наймасштабнішого вивчення формули Н = Н — дослідження PARTNER, яке організували в 14 європейських країнах. Результати показали відсутність випадків передавання ВІЛ у 44 000 випадках сексу без використання презерватива в дискордантних парах (загалом у дослідженні взяли участь 1 145 пар). Звіт із результатами дослідження, опублікований 2016 р., показав повну відсутність випадків передавання ВІЛ у понад 58 000 випадків сексу без використання презерватива.

У липні 2017 р. дослідження Opposite’s Attract презентувало додаткові докази на користь того, що ВІЛ не передається, якщо вірусне навантаження невизначуване. Це дослідження відбулося в Австралії за участю 358 дискордантних гей-пар і виявило нуль випадків передавання вірусу за умови невизначуваного вірусного навантаження у ВІЛ-позитивного партнера.

Лікарі наголошують, що дієвість формули Н = Н та отримані дані жодним чином не мають спонукати відмовлятися від презервативів. Варто пам’ятати, що наявність невизначуваного вірусного навантаження запобігає передаванню виключно ВІЛ. Натомість захист від інфекцій, що передаються статевим шляхом, та незапланованої вагітності можуть забезпечити лише презервативи.

Для повної впевненості у своїй безпеці користуйтеся презервативами або використовуйте доконтактну профілактику.

Формула Н = Н: відповіді на важливі питання

  • Що означає формула Н = Н?

Це скорочення від Undetectable = Untransmittable — у перекладі «не визначається = не передається».

Суть формули — якщо людина з ВІЛ отримує лікування і в неї у крові кількість вірусу знижується до мінімуму (так званого невизначуваного рівня вірусного навантаження), вона не може передати ВІЛ статевому партнеру.

  • Як лікування ВІЛ запобігає передаванню ВІЛ?

Антиретровірусна терапія (АРТ) ефективно контролює ВІЛ. АРТ-препарати не здатні повністю вилікувати ВІЛ та вивести вірус із організму. Основна властивість АРТ — пригнічення вірусу в організмі людини. Щоденний прийом препаратів перешкоджає розмноженню нових клітин вірусу та захищає імунну систему людини від інфекції. Згодом терапія допомагає досягнути настільки низького рівня вірусу в крові, що його стає недостатньо для передавання статевим шляхом.

  • Що означає невизначуваний рівень вірусного навантаження?

Невизначуваний рівень вірусного навантаження — це стан ВІЛ-позитивної людини, коли кількість вірусних часток у крові є нижчою за поріг чутливості тестів до вірусу — менше 40 копій РНК в 1 мл крові. Тобто вірусу настільки мало, що тести не можуть його виявити.

Якщо за результатом тесту ВІЛ не виявлено, інфекція все ще може перебувати в тілі людини, але її кількість настільки низька, що ВІЛ не може бути переданий статевим шляхом іншим людям.

  • Чому ВІЛ-позитивній людині важливо досягти цього стану?

Світові дослідження довели, що невизначуваний рівень вірусного навантаження зупиняє руйнацію імунної системи людини та унеможливлює поширення ВІЛ, адже кількість вірусу в крові інфікованої людини є недостатньою для його передавання іншій людині.

  • Як зробити так, щоб рівень вірусного навантаження був невизначуваним?

Якщо у вас є ВІЛ, приймайте АРТ-препарати щоденно за схемою, яку вам призначив лікар. Пам’ятайте, що крім лікування необхідно регулярно контролювати кількість вірусу у крові.

Важливо! Після досягнення невизначуваного рівня вірусного навантаження не припиняйте лікування. Без щоденного пригнічення вірусу ліками він знову почне розмножуватися в організмі та набуде стійкості до препаратів попередньої схеми лікування, які приймав пацієнт.

  • Чому Н = Н не є ризиком?

Якщо коротко, невизначуване вірусне навантаження ВІЛ означає, що в крові міститься занадто мало ВІЛ-інфекції для зараження.

Будь-який ризик передавання ВІЛ статевим шляхом пов’язаний з кількістю вірусних часток у крові (вірусного навантаження), а невизначуваний рівень вірусного навантаження зменшує цей ризик майже до нуля.

  • Чи працює формула Н = Н для усіх видів препаратів?

Так. Формула Н = Н дійсна для будь-яких препаратів АРТ.

  • Чи працює формула для усіх типів сексу?

Так. Науковці досліджували принцип Н = Н за усіх різновидів статевого контакту. В усіх ситуаціях результати дослідження свідчать про відсутність випадків передавання ВІЛ.

  • Якщо мій партнер каже, що має невизначуване вірусне навантаження, чи потрібно нам продовжувати користуватися презервативами?

Наявність невизначуваного вірусного навантаження запобігає передаванню ВІЛ, але не захищає від інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), та не може запобігти незапланованій вагітності. Це забезпечують лише презервативи.

Якщо ви не впевнені в тому, що ваш партнер має невизначуваний рівень вірусу, користуйтеся презервативами або щодня приймайте ліки, які запобігають інфікуванню ВІЛ (доконтактну профілактику). Вас ніхто не маю примушувати до сексу без використання презервативів.

  • Що іще я можу зробити, аби запобігти захворюванню на ВІЛ чи передаванню ВІЛ та інших ІПСШ?

Регулярно тестуйтеся на ВІЛ та інші ІПСШ. Перевірятися на ВІЛ рекомендовано щороку, але якщо у вас був випадок ризикованої поведінки (незахищений секс, вживання ін’єкційних наркотиків) — через три місяці після нього. Якщо ви дізнаєтесь про свій позитивний статус, це дасть вам змогу вчасно почати лікування, вберегти своє здоров’я та зупинити передавання вірусу. Якщо результат буде негативним — уникайте ризикованої поведінки, використовуйте презервативи чи доконтактну профілактику.

Пам’ятайте! ІПСШ часто мають безсимптомний перебіг, а наявність їх впливає як на перебіг ВІЛ, так і на передавання вірусу іншим.

  • Кому необхідно тестуватися на ВІЛ?

Тестування на ВІЛ рекомендовано раз на рік людям, які:

  • мають постійного партнера із позитивним ВІЛ-статусом;
  • мали незахищений секс із партнером, ВІЛ-статус якого вам невідомий;
  • користувалися спільними голками та шприцами;
  • мали повторні герпетичні та бактеріальні інфекцій, кандидоз ротової порожнини, оперізувальний лишай, туберкульоз.
  • Якщо я ВІЛ-негативний, чи слід мені уникати сексу з людьми, які мають ВІЛ?

Секс із тим, хто має ВІЛ, але перебуває на лікуванні та має невизначуваний рівень вірусного навантаження, є набагато безпечнішим, ніж секс із людиною, яка має ВІЛ, але не перебуває на лікуванні або не знає свого статусу.

Людина, яка нещодавно була інфікована ВІЛ, може мати дуже високе вірусне навантаження і легко передавати ВІЛ своїм партнерам через секс без використання презервативів.

  • Якщо я отримую лікування від ВІЛ, чи повинен мій партнер приймати доконтактну профілактику?

Пари розділяють відповідальність за запобігання захворюванню. ВІЛ-позитивні люди та їхні партнери мають вирішити, яким чином вони можуть забезпечити собі здорове, повноцінне та безпечне сексуальне життя:

  • використання презервативів;
  • регулярного прийому антиретровірусної терапії;
  • доконтактної чи постконтактної профілактики.

ВІЛ-негативні люди можуть обрати доконтактну профілактику (PrEP), щоби почуватися більш захищеними, якщо практикують ризиковану поведінку, зокрема, мають кількох сексуальних партнерів, не впевнені у ВІЛ-статусі свого партнера чи у здатності свого партнера підтримувати невизначуване вірусне навантаження.

  • Що таке постконтактна профілактика?

Постконтактна профілактика — це медичний захід, спрямований на попередження розвитку інфекції після ймовірного контакту з ВІЛ. Процедура включає:

  • першу допомогу, консультування і оцінювання ризику інфікування ВІЛ;
  • тестування на ВІЛ і, залежно від ступеня оціненого ризику, проведення короткого курсу (28 днів) АРТ з наданням підтримки і подальшого спостереження.