
Вакцинація БЦЖ
Вакцини БЦЖ є одними з найстаріших вакцин і вперше використовувались у 1921 році. Це жива вакцина, що містить ослаблений штам мікобактерій туберкульозу, який не викликає захворювання, але стимулює імунну систему виробляти захист від цієї інфекції. До недавнього часу зазвичай вважалося, що БЦЖ захищає лише від тяжкого перебігу ТБ у дітей, не запобігає первинному інфікуванню мікобактеріями туберкульозу. Проте дані останніх досліджень показують, що діти, вакциновані БЦЖ, які контактували з людиною, яка хворіє на ТБ, на 19% рідше інфікуються, ніж невакциновані діти. Окрім цього дослідження демонструють високу дієвість вакцини щодо зменшення тяжких форм ТБ серед вакцинованих людей на 85%. Найбільший захист спостерігається серед вакцинованих у неонатальний період з 90% зниженням випадків тяжкого ТБ.
Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань. Вакцинацію проводять в перші дні життя немовляти — в пологовому. Діти, які не були щеплені в пологовому, підлягають вакцинації в закладах охорони здоров’я після консультації з сімейним лікарем, педіатром.
Тривалість захисту та ревакцинація
Системний аналіз показав, що захист після первинної вакцинації БЦЖ немовлят може тривати до 15 років. Більш тривалий захист було виявлено серед тих, хто отримав вакцинацію БЦЖ в неонатальному періоді. Було виявлено зниження захисту з часом, за даними низки досліджень захист від усіх форм туберкульозу знижувався через 20 років.
Щеплення вакциною БЦЖ проводиться один раз. Ефективність ревакцинації після первинної вакцинації при народженні як щодо інфікування, так і щодо захворювання не доведено.
Виявлення, діагностика та профілактичне лікування ТБ-інфекції
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько чверті населення світу мають ТБ-інфекцію (інфіковані мікобактеріями туберкульозу), яка клінічно не проявляється. Водночас за даними Глобального звіту ВООЗ за 2024 рік насправді людей, інфікованих ТБ-інфекцією, ще більше.
Каскад надання медичної допомоги з приводу ТБІ
Діагностика та лікування ТБ-інфекції серед певної категорії населення
Перед початком профілактичного лікування важливо підтвердити наявність ТБ-інфекції, а також виключити активну форму захворювання. Проте це не стосується дітей до 5 років, та ЛЖВ, так як ці групи мають найвищий ризик розвитку ТБ, тому тестування на ТБ-інфекцію в них є необов’язковим, а охоплення профілактичним лікуванням повинно наближатись до 100 %.
Відповідно до Стандартів медичної допомоги «Туберкульоз», діагностику ТБ-інфекції проводять за допомогою шкірних тестів або тестів вивільнення гамма-інтерферону на основі імуноферментного аналізу. Її рекомендовано проводити людям з високим ризиком прогресування захворювання, адже масовий скринінг і лікування ТБ-інфекції серед загального населення є недоцільним через недосконалість методів діагностики ЛТБІ, економічну нерентабельність та недоведений вплив на здоров’я населення.
До них належать:
- люди, які мали контакт із хворими на туберкульоз з бактеріовиділенням;
- люди, які живуть із ВІЛ;
- пацієнти з силікозом або антрасилікозом;
- люди, яким планується трансплантація органів чи кісткового мозку;
- пацієнти, які перебувають на гемодіалізі, перитоніальному діалізі або отримують терапію інгібіторами фактору некрозу пухлин альфа.
Коли не варто проводити тестування на виявлення ЛТБІ
1. Задокументовані позитивні результати тестів на виявлення ТБ-інфекції, проведені раніше.
2. Протягом місяця після вакцинації з приводу будь-яких захворювань або перенесеного вірусного захворювання.
3. З метою обстеження дорослих та дітей для діагностики захворювання на ТБ або моніторингу лікування чи профілактичного лікування ТБ.
4. Наявність в анамнезі алергічних реакцій на ТШП (але IGRA можна використовувати).
5. Проблеми зі забором крові в дітей раннього віку під час застосування IGRA (але можна використовувати ТШП).
У чому важливість профілактичного лікування ТБ
Призначення профілактичного лікування має низку переваг, як-от:
- Суттєве зниження ймовірності розвитку активного туберкульозу в людей, які мають тривалий або інтенсивний контакт із людиною, яка хворіє на ТБ з бактеріовиділенням, і тому належать до груп підвищеного ризику інфікування ТБ-інфекцією.
- Вагомий внесок у подолання туберкульозу. Дослідження ВООЗ підтверджують, що профілактичне лікування значно знижує ризик прогресування інфекції в активну форму захворювання, тому воно є важливим елементом у стратегії до подолання туберкульозу на глобальному рівні.
- Зменшення ризиків поширення ТБ під впливом війни. Впровадження профілактичного лікування, особливо серед ключових груп і груп підвищеного ризику розвитку ТБ, знижує ризики неконтрольованого розповсюдження туберкульозу через масове переміщення населення всередині країни та за її межі.
Профілактичне лікування туберкульозу в Україні
Призначати ПЛТ можуть лікарі загальної практики/сімейної медицини, педіатри, лікарі, які ведуть ВІЛ-інфекцію, фтизіатри. За потреби сімейний лікар/педіатр може проводити телемедичні або іншого доступного формату консультації з фтизіатром. Мультидисциплінарний підхід визначено найкращою формою взаємодії при прийнятті рішення про лікування ТБ-інфекції.
Перед початком профілактичного лікування важливо підтвердити наявність ТБ-інфекції, а також виключити активну форму захворювання. Проте лікування може бути призначене навіть без тестування, якщо є високий ризик інфікування та ймовірність розвитку активної форми туберкульозу із серйозними наслідками.
Попри військові виклики, в Україні забезпечено доступ до всіх найновіших режимів профілактичного лікування, що рекомендовані ВООЗ.
Відповідно до Стандартів, профілактичне лікування ТБ значно скоротилося з 6-9 місяців до 1-3 місяців, та включає схеми з рифапентином, що передбачають прийом препаратів один раз на тиждень протягом 3 місяців (3НР), або короткі 1-но місячні (1НР), що є більш зручним та значно підвищує прихильність людей до такого лікування.
Також для профілактики стійких форм ТБ Стандартом передбачено застосування 6 місяців левофлоксацину, що відповідно до останніх даних ВООЗ є сильною рекомендацією. Таким чином країна розпочала інноваційну профілактику для контактних осіб з людьми, які хворіють на стійкий ТБ до нового керівництва ВООЗ та вже має досвід. Завдяки тому, що в країні впроваджено децентралізовані, людино-орієнтовані моделі надання послуг профілактики ТБ, людина може продовжувати жити повноцінним життям та отримувати профілактичне лікування за місцем проживання у свого сімейного лікаря.
При виборі схеми профілактичного лікування ТБ перевага віддається коротким режимам лікування.