назад в меню
Час обирати здоров'я
А-Я

ЛЖВ і COVID-19

Спільні рекомендації офісу CDC, Бюро ВООЗ в Україні та Центру громадського здоров’я щодо попередження захворювання та лікування від COVID-19 (SARS-CoV-2) у людей, які живуть з ВІЛ*

* Рекомендації розроблені на підставі найбільш частих запитань і можуть бути переглянуті відповідно до оперативної ситуації з COVID-19.

 

Чи мають люди, які живуть з ВІЛ, підвищений ризик інфікування COVID-19 у порівнянні із загальним населенням?

Так, ризик інфікуватися COVID-19 вищий.

COVID-19 все ще вивчається в усьому світі, проте, з огляду на результати досліджень за участі ЛЖВ, можна сказати, що ризик інфікування COVID-19 серед ЛЖВ вищий, ніж у загальній популяції населення. Крім того, усе більше доказів вказує на те, що ЛЖВ, які інфікуються COVID-19, мають підвищений ризик розвитку тяжкого перебігу захворювання.

У звіті ВООЗ за липень 2021 року йдеться про те, що ВІЛ є незалежним фактором ризику важких захворювань під час госпіталізації та внутрішньолікарняної смертності. Особливо до підвищеного ризику інфікування та тяжкого перебігу COVID-19 схильні люди з вираженим імунодефіцитом, які не отримують АРТ. Проте у ВІЛ-інфікованих пацієнтів також варто враховувати обтяжливі фактори, які можуть ускладнювати перебіг захворювання, такі як: похилий вік, надмірна вага, прийом імуносупресивної терапії після трансплантації, інші супутні захворювання.

 

Які методи профілактики COVID-19 варто рекомендувати ВІЛ-інфікованим пацієнтам?

На сьогодні, найефективнішою профілактикою захворювання та тяжкого перебігу COVID-19 серед ЛЖВ є вакцинація.

Як додатковий захід для ефективної профілактики COVID-19 для ЛЖВ варто рекомендувати ті ж заходи, що і для загального населення, а саме:

  • дотримання правил особистої гігієни (миття рук, користування антисептиками);
  • користування засобами індивідуального захисту, як-то маски;
  • дотримання фізичної дистанції;
  • уникнення скупчення людей.

Обов’язково варто рекомендувати пацієнтам розпочати прийом АРТ, а також проводити роботу з посилення прихильності серед пацієнтів, які пропускають прийом АРТ.

 

Чи безпечні вакцини від COVID-19 для людей, які живуть з ВІЛ?

Так, вакцини рекомендовані ВООЗ для використання проти COVID-19 безпечні для людей, які живуть з ВІЛ.

Усі вакцини, що використовуються в Україні (AstraZeneca, Moderna, Pfizer, CoronaVac), входять у перелік рекомендованих ВООЗ.

Такий висновок зроблено на підставі результатів клінічних досліджень. Жодна з перерахованих вакцин не належать до «живих». Немає жодних підстав очікувати, що ці вакцини будуть менш безпечними для людей з ослабленим імунітетом. Вакцини від COVID-19 пройшли ті ж тести на безпечність, що і всі інші вакцини від інфекційних захворювань, і відповідають суворим науковим стандартам. До клінічних випробувань вакцин проти COVID-19 також були включені ЛЖВ. За результатами цих досліджень жодних даних щодо вищого рівня та тяжкості побічних реакцій у порівнянні із загальним населенням отримано не було, що свідчить про безпечність їх використання серед ЛЖВ.

 

Чи можна вакцинувати ЛЖВ, які отримують АРТ, та клієнтів, які приймають доконтактну профілактику інфікування ВІЛ (ДКП)?

Зважаючи на те, що на сьогодні відомо про вакцини проти COVID-19, немає жодних доказів потенційної взаємодії з антиретровірусними препаратами (далі — АРВП), у т.ч. АРВП, які використовуються в якості ДКП інфікування ВІЛ.

 

Чи можна вакцинувати від COVID-19 ЛЖВ на загальних підставах?

Зважаючи на підвищений ризик інфікування ЛЖВ COVID-19, їх варто включити в групу більш високої пріоритезації для вакцинації.

ЛЖВ повинні бути вакциновані проти COVID-19 незалежно від рівня СД4 та вірусного навантаження ВІЛ.

ЛЖВ, які не отримують АРТ, мають розпочати АРТ якомога скоріше і водночас якнайшвидше отримати вакцинацію проти COVID-19. На сьогодні немає доведених даних, що могли б свідчити про взаємодію АРВП і вакцин проти COVID-19.

Щеплення від інших вакцинокерованих інфекцій пацієнтам з ВІЛ-інфекцією не рекомендовано проводити протягом двох тижнів із моменту вакцинації від COVID-19.

 

Чи можна вакцинувати ВІЛ-інфікованих вагітних жінок?

Поточні рекомендації Американського коледжу акушерів та гінекологів (ACOG) та Товариства материнсько-фетальної медицини (SMFM) стверджують, що вагітним ВІЛ-інфікованим жінкам, які не мають протипоказів до вакцинації за супутніми захворюваннями, не варто обмежувати доступ до щеплень від COVID-19.

Наявні дані вказують на те, що вагітні жінки (2-й і 3-й триместри) піддаються більш високому ризику тяжкого перебігу COVID-19 у порівнянні з невагітними жінками. Вагітні жінки віком понад 35 років, які мають високий індекс маси тіла або супутні захворювання, такі як цукровий діабет або гіпертонія, піддаються вищому ризику тяжкого перебігу COVID-19.

Також, згідно з даними Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), наявні вакцини проти COVID-19 не містять живого мікроорганізму та в дослідженні на тваринах не було виявлено підвищеного ризику виникнення побічних реакцій і негативного впливу на перебіг вагітності.

Вакцинація вагітних із супутніми патологічними станами є пріоритетною в межах чинної дорожньої карти та може бути проведена, зважаючи на співвідношення ризику та користі, а саме — переважання користі від вакцинації в порівнянні з високим ризиком важкого перебігу COVID-19 у вагітних.

На сьогодні дані фармаконагляду після впровадження вакцини не виявили будь-яких гострих проблем щодо безпеки, а профілі реактогенності й побічні прояви були аналогічні тим, про які повідомлялося для невагітних жінок.

Під час вибору вакцин для щеплення вагітних слід надавати перевагу вакцинам на платформі мРНК. До таких вакцин належать — Moderna та Pfizer. Рутинне проведення тесту на вагітність перед вакцинацією проти COVID-19 не рекомендоване.

 

Які є наявні рекомендації щодо прийому АРТ для ЛЖВ на період пандемії COVID-19?

Пацієнтам з ВІЛ, які не отримують лікування, слід призначити АРТ.

Надавачі медичних послуг повинні докласти максимум зусиль для забезпечення наявності адекватного запасу АРВП у ЛЖВ, які вже отримують АРТ.

Варто обговорити з пацієнтами можливість отримання АРВП альтернативними шляхами, як доставка поштою або кур’єрами, коли це можливо.

На сьогодні ефективність АРВП для лікування чи профілактики COVID-19, за даними клінічних досліджень, не підтверджена. Пацієнтам з ВІЛ-інфекцією категорично не рекомендується змінювати схеми АРТ або призначати додаткові АРВП до наявних схем із метою лікування чи профілактики COVID-19.

 

Чи потрібні додаткові/специфічні методи діагностики COVID-19 у ЛЖВ?

Ні, не потрібні.

Рекомендовано використовувати той самий підхід для діагностики COVID-19 у ЛЖВ, що і для загального населення. Наразі немає доказів того, що робочі характеристики тест-систем для виявлення COVID-19 різняться в ЛЖВ та не інфікованих пацієнтів.

 

Чи відрізняється лікування COVID-19 у ВІЛ-інфікованих пацієнтів у порівнянні із загальним населенням?

Згідно з рекомендаціями Центрів з контролю та профілактики захворювань у США (CDC), лікування COVID-19 у ЛЖВ таке ж, як і в пацієнтів без ВІЛ-інфекції.

Слід продовжувати АРТ та профілактику опортуністичних інфекцій у ЛЖВ.

Починаючи лікування COVID-19 у ЛЖВ, клініцисти повинні звертати особливу увагу на потенційну фармакологічну взаємодію лікування COVID-19, АРВП, антибактеріальної терапії та інших лікарських препаратів. Препарати тоцилізумаб і дексаметазон показані деяким пацієнтам із тяжким або критичним клінічним перебігом COVID-19 та є імунодепресантами. Безпечність використання цих препаратів у пацієнтів з імуносупресією, у т.ч. з просунутими стадіями ВІЛ, не досліджувалась. Відповідно пацієнти в просунутій стадії ВІЛ, які отримують ці препарати, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо розвитку вторинних (опортуністичних) інфекцій.

 

Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо попередження захворювання та лікування COVID-19 рекомендовано використовувати: