Перейти до основного вмісту
Час обирати здоров'я

Профілактика передачі ВІЛ від матері дитині (ППМД)

Протягом останніх років в Україні спостерігається  зростання кількість ВІЛ-інфікованих осіб, серед яких значну долю складають жінки переважно репродуктивного віку. Це обумовлено, в першу чергу, зростанням гетеросексуального шляху передачі. Внаслідок цього значно  збільшилась кількість дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями. За відсутності профілактики та лікування від своїх матерів вірус успадковують до 30% новонароджених. 

Тому профілактика вертикальної трансмісії від матері до дитини має надзвичайно важливе значення.

Передача ВІЛ від матері до дитини відбувається:

1. Під час вагітності: трансплацентарним, висхідним (через амніотичні оболонки та навколоплодові води) шляхами, а також при діагностичних інвазивних втручаннях.

2. Під час пологів при проходженні плода через природні пологові шляхи.

3. Після пологів  у разі грудного вигодовування.

 

Стратегія профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини 

Стратегія профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини в Україні будується на 4-х компонентному підході, визначеному Всесвітньою організацією охорони здоров’я:

  1. попередження інфікування ВІЛ серед жінок
  2. профілактика небажаної вагітності 
  3. профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини:
    • антенатальна охорона плода;
    • дотестове та післятестове консультування; 
    • обстеження вагітних на ВІЛ;
    • антиретровірусна профілактика та лікування вагітної, роділлі, породіллі та   новонарожденного; 
    • безпечні пологи, обстеження новонароджених на ВІЛ;
    • безпечне вигодовування.
  4. турбота та соціальна підтримка після пологів породіллі, новонародженого та членів їх родин.​

 

Фактори ризику

Фактори ризику, які підвищують частоту передачі ВІЛ від матері до дитини: 

  • Прогресуюча стадія ВІЛ-інфекції       
  • Відсутність антиретровірусної терапії під час вагітності. 
  • Наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом.
  • Низьке набування маси тіла під час вагітності.
  • Обтяжений акушерський анамнез.
  • Загроза переривання вагітності.
  • Розвиток плацентарної недостатності та затримка розвитку плода, маловоддя.
  • Довготривалий  безводний період.
  • Пологи через природні пологові шляхи, інвазивні втручання під час пологів. 
  • Грудне вигодовування.
  • Низький соціальний рівень жінки, недостатність харчування,       незадовільні умови проживання.
  • Шкідливі звички під час вагітності (прийом наркотичних речовин, тютюнопаління, вживання алкоголю). 
  • Відсутність антиретровірусної терапії для роділлі, породіллі та новонародженого.

Дані офіційної статистики та результати досліджень свідчать, що в Україні досі актуальними є проблеми, що запобігають унеможливленню випадків передачі ВІЛ від матері до дитини, та вказують на недоцільність обмежень щодо продовження пожиттєвого антиретровірусного лікування жінок, які народили дитину. Так, в Україні збільшується кількість вагітних, які знали про свій ВІЛ-позитивний статус до вагітності, існують проблеми, пов’язані з пізнім зверненням ВІЛ-інфікованих жінок за антинатальною медичною допомогою.

За даними спеціального дослідження*  33,0% матерів ВІЛ-інфікованих дітей вперше зверталися до лікаря-гінеколога тільки на момент пологів, 25% матерів ВІЛ-інфікованих дітей перед пологами мали високий рівень вірусного навантаження ВІЛ у плазмі крові, що відповідав поширеній ВІЛ-інфекції (30 001-100 000 копій/мл) та стадії СНІДу (> 100 000 копій/мл). Також було встановлено, що у понад половини (56,0%) жінок, які народили ВІЛ-інфікованих дітей, відмічена низька прихильність до АРВ-лікування. Соціальний супровід під час проведення АРВП отримала тільки кожна четверта жінка (25,0%), яка його потребувала.

В Україні відбувається поширення резистентних штамів ВІЛ, що є основною причиною неефективності специфічного лікування. Згідно з рекомендаціями ВООЗ для мінімізації ризику появи резистентності ВІЛ до АРВ-препаратів необхідно забезпечити універсальний та безперервний доступ до АРТ, високу прихильність пацієнтів до АРТ, не знижувати дози препаратів через помірно виражені побічні дії тощо. Призупинення антиретровірусного лікування після пологів може сприяти формуванню резистентності ВІЛ до ліків, які приймала ВІЛ-інфікована жінка під час вагітності.

На шляху до виконання поставленої на 2015 рік міжнародної цілі – знизити рівень передачі ВІЛ від матері дитині до 0%, – потребує вирішення низка актуальних питань як на національному, так і регіональному рівнях, що по-справжньому забезпечить універсальний доступ до заходів з ППМД для всіх ВІЛ-позитивних вагітних, передусім, жінок, які належать до особливо вразливих та соціально незахищених груп населення. Враховуючи вищезазначені негативні тенденції показника ЧПМД та ризики вертикальної трансмісії ВІЛ, що сьогодні існують у країні, у призупиненні епідемії ВІЛ-інфекції та елімінації випадків передачі ВІЛ від матері до дитини може зіграти важливу роль впровадження стратегії ППМД за варіантом «В+» – пожиттєве проведення АРТ у ВІЛ-інфікованих жінок, які народили дитину.

Сьогодні в Україні терміново потребує затвердження новий Уніфікований клінічний протокол з профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, проект якого був розроблений протягом 2013-2014 рр. робочою групою МОЗ України, який включає інноваційні технології для попередження випадків ВІЛ- інфікування дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, у т.ч. оновлені підходи до обстеження на ВІЛ-інфекцію вагітних та їх статевих партнерів тощо. Актуальним також є удосконалення діагностики ВІЛ-інфекції у дітей з невизначеним ВІЛ-статусом із застосуванням методу «сухої краплі», вивчення потенційних ресурсів та забезпечення впровадження заходів з децентралізації ранньої діагностики ВІЛ-інфекції у дітей.

* Інституційне дослідження «Соціально-демографічні та медичні детермінанти ризику передачі ВІЛ від матері до дитини в Україні» Анотований звіт – 2013, ДУ «Український центр контролю за соцхворобами МОЗ України», ЮНІСЕФ, Інститут соціології НАН України».

Облік дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками у 2014 році

Облік дітей віком 0-18 років у закладах охорони здоров’я у 2014 році

Наказ МОЗ України від 14.11.2007 № 716 "Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги "Попередження передачі від матері до дитини".

Наказ МОЗ України від 3 серпня 2012 року № 612 «Про затвердження форм первинної облікової  документації та звітності з питань моніторингу заходів профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, інструкцій щодо їх заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 3 вересня 2012 року за № 1483/21795