COVID-19
Імунізація безпечною та ефективною вакциною проти COVID-19 є найважливішим компонентом стратегії Уряду України у подоланні гострої фази пандемії COVID-19.
Наші завдання:
- зменшити тягар смертей і хвороб від пандемії COVID-19;
- зменшити соціально-економічні потрясіння шляхом стримування передавання вірусу, скорочення кількості важких випадків захворювання і смерті або комбінації цих стратегій;
- забезпечити безперервність життєво важливих послуг, включно з послугами охорони здоров’я.
24 грудня 2020 року Наказом МОЗ №3018 була затверджена Дорожня карта з вакцинації від COVID-19.
Основним завданням Дорожньої карти з вакцинації протягом 2021–2022 років є охоплення вакцинацією проти коронавірусної хвороби COVID-19 не менше 50 % населення України (20 866 390 людей). Водночас, підходи до впровадження програми з вакцинації значною мірою формуються фактором доступності вакцин.
Кампанія з вакцинації в Україні буде проводитися в 5 етапів, упродовж яких буде вакциновано 9 пріоритетних груп населення. Щойно вакцини буде достатньо для всіх, держава забезпечить нею людей поза групами ризику.
Туберкульоз
У 2024 році захворюваність на ТБ складала 44,2 випадків на 100 тис. населення. Найвищі рівні захворюваності на туберкульоз зареєстровані серед населення Дніпропетровської, Одеської, Кіровоградської, Закарпатської та Полтавської областей. (Більше інформації щодо стану захворюваності та заходів з протидії розповсюдженню туберкульозу за посиланням).
Туберкульоз — це інфекційне захворювання. Для захисту дитячого населення від туберкульозу в багатьох країнах світу проводиться масова імунізація новонароджених вакциною БЦЖ. До таких країн належить і Україна.
БЦЖ захищає не лише від тяжкого перебігу ТБ у дітей. Дані останніх досліджень показують, що діти, вакциновані БЦЖ, які контактували з людиною, яка хворіє на ТБ, на 19% рідше інфікуються, ніж невакциновані діти.
Окрім того, дослідження демонструють високу дієвість вакцини щодо зменшення тяжких форм ТБ серед вакцинованих людей — на 85%. Найбільший захист спостерігається серед вакцинованих у неонатальний період — з 90% зниженням випадків тяжкого ТБ.
Щеплення проти туберкульозу в Україні відповідно до чинного законодавства є обов’язковим і передбачено Національним Календарем профілактичних щеплень, відповідно до якого вакцинація проводиться у перший тиждень після народження дитини.
Для вакцинації проти туберкульозу в Україні використовується ВАКЦИНА БЦЖ, яка закуплена за кошти Державного бюджету.
Що вам необхідно знати про вакцину, як доглядати за дитиною та місцем щеплення БЦЖ та про інші важливі аспекти вакцинації, читайте у https://phc.org.ua/sites/default/files/uploads/files/bcg_ukr_1.239518099.pdf
Поліомієліт
Поліомієліт — це гостре висококонтагіозне інфекційне захворювання, зумовлене зараженням людини поліовірусом, який належить до роду Enterovirus (родина Picornaviridae). Вірус має тропізм до нервової тканини та здатен уражати передні роги спинного мозку, що призводить до паралічів, парезів та в окремих випадках — до смерті внаслідок паралічу дихальних м'язів.
Передача збудника здійснюється фекально-оральним механізмом — через контаміновані воду, їжу, предмети побуту, а також при тісному контакті з інфікованими особами. Найбільшу епідеміологічну значущість мають діти віком до 5 років, у яких імунна система є менш зрілою, що підвищує ризик важкого перебігу хвороби.
Інкубаційний період становить від 7 до 14 днів. Клінічний перебіг поліомієліту може суттєво варіюватися—від легких форм із симптомами, подібними до застуди (висока температура, головний біль, нежить, біль у горлі), до тяжких уражень центральної нервової системи з паралічами. Спочатку спостерігається короткочасне покращення самопочуття (2–4 дні), після якого настає друга хвиля гарячки і різке погіршення стану. Найчастіше поліовірус спричинює параліч нижніх кінцівок, рідше—м’язів тулуба, шиї та голови. У важких випадках виникає параліч дихальних м'язів, що призводить до гострої дихальної недостатності та може бути летальним.
Відновлення рухових функцій може тривати від кількох місяців до кількох років, однак нерідко повне одужання не настає. Приблизно у одного з 200 інфікованих розвиваються стійкі деформації хребта та кінцівок, що призводять до довічної інвалідності. У тяжких випадках можливий розвиток інтерстиціального міокардиту, пневмонії, кишкових кровотеч, ателектазів легень або порушень з боку ШКТ (виразки, непрохідність). Близько 5–10% паралізованих хворих помирають через порушення дихальної функції.
На сьогодні спеціального противірусного лікування поліомієліту не існує.
Найефективнішим методом профілактики поліомієліту є вакцинація,яка здійснюється згідно з Національним календарем щеплень.
Первинна вакцинація починається з 2-місячного віку, з подальшими дозами у 4 та 6 місяців. Ревакцинація проводиться у 18 місяців, 6 та 14 років.
У 1988 році була започаткована Глобальна ініціатива з ліквідації поліомієліту, завдяки якій захворюваність на поліомієліт у світі знизилася на понад 99%. До партнерства входять ВООЗ, ЮНІСЕФ, CDC (США), Rotary International та інші. У 2024 році поліовірус залишається ендемічним лише у кількох країнах, але ризик реінтродукції зберігається, особливо у регіонах з низьким охопленням вакцинацією.
Поліомієліт є однією з небагатьох хвороб, які можна повністю ліквідувати, як це сталося з віспою. Викорінивши поліомієліт, ми принесемо користь дітям усього світу, і жодній дитині не доведеться більше відчути біль паралічу, викликаного поліомієлітом. Поліомієліт не має безпосереднього господаря (тобто він не вражає тварин, і його вірус не може існувати серед тварин, подібно до того, як малярія існує, наприклад, в москітів); для захисту дітей від поліомієліту існує безпечна і ефективна вакцина, він не виживає протягом тривалого часу в навколишньому середовищі і хоча він є заразним, його інфекційний період відносно нетривалий.
Дифтерія. Правець. Кашлюк
Дифтерія – інфекційне захворювання, що викликається коринебактерієй (дифтерійна паличка) та поширюється повітряно-крапельним шляхом.
Характерними симптомами є гарячка, гострий початок з болю в горлі, з наступним утворення характерних плівок на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів. Як ускладнення можуть розвинутись міокардит (запалення серцевого м’яза) і поліневропатія (множинне запалення нервів).
Правець - інфекційне захворювання, що має важкий перебіг у не вакцинованих від правцю осіб, збудником є бактерія Clostridium tetani, що у великій кількості знаходиться в ґрунті. Зараження відбувається, коли бактерія потрапляє в рану на тілі (наприклад, під час укусів тварин чи брудних колотих ран).
Прогноз у разі захворювання несприятливий. Незважаючи на екстрену реанімацію, смертність досягає 25-80%. Смерть, як правило, настає в результаті спазму дихальних м’язів.
Кашлюк – інфекційне захворювання, що викликається бактерією Bordetella pertussis. Бактерії, що спричиняють кашлюк, легко передаються від людини до людини через повітря, коли хворий на кашлюк чхає або кашляє.
Захворювання проявляється сильним кашлем, що переходить у напади, що може бути небезпечним для життя у дітей молодшого віку. Кашлюк і його ускладнення найбільш небезпечні для дітей віком до 1 року.
Найкращий метод захисту від цих захворювань - вакцинація. Згідно Національного календаря профілактичних щеплень вакцина АКДП вводиться у 2, 4, 6 та 18 місяців, далі АДП-М водиться у 6 та 16 років з ревакцинацією кожні 10 років життя. Важливо пам’ятати, у випадку коли вакцинальний статус невідомий або вакцинація є неповною/відсутньою - отримати пришвидшений курс щеплень звернувшись до сімейного лікаря.
Кір. Паротит. Краснуха
Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту, краснухи (КПК) являється єдиним найефективнішим заходом, здатним швидко створити прошарок людей з високим рівнем імунного захисту та попередити важкі форми перебігу даних інфекційних захворювань.
Віруси кору, краснухи та епідпаротиту поширюються серед людей найлегшим способом: через біологічний аерозоль, який хвора людина створює при звичайних життєвих актах – під час розмови, дихання, чхання та кашлю, а здоровій людині достатньо вдихнути повітря з вірусними частинками, щоб мати ризик захворіти.
Кір – інфекційне захворювання, яке на початку за симптомами важко відрізнити від звичайної гострої респіраторної вірусної інфекції (підвищення температури тіла, нежить, кашель, почервоніння очей та сльозотеча), і лише за кілька днів з’являються особливі ознаки захворювання, які і дозволяють запідозрити кір (дрібні білі плями на внутрішній поверхні щік, висип (рожеві плями, можуть зливатися) на обличчі, шиї з подальшим поширенням на тулуб та кінцівки).
Хвора на кір людина виділяє вірус у повітря за чотири дні до і чотири дні після появи у неї висипу.
З перелічених захворювань кір поширюється найшвидше, бо для зараження достатньо декількох вірусних часток. 9 людей з 10, які контактували з хворим на кір, захворіють, якщо не будуть мати щеплення проти кору.
Діти частіше хворіють на кір, але серед дорослих активніше реєструються важкі форми перебігу хвороби та виникають ускладнення, як то: запалення середнього вуха (отит), запалення дихальних шляхів (бронхіт), пневмонія, міокардит та запалення головного мозку (енцефаліт). Розвиток ускладнень підвищує ризик смерті пацієнтів.
До того ж, інфекція дуже небезпечна для вагітних жінок, бо загрожує викиднями і серйозними вадами розвитку плода.
Краснуха - типова дитяча інфекційна хвороба, частіше вражає дітей 5-14 років.
У дітей переважають легкі та середні форми перебігу захворювання, а ось у підлітків та дорослих вірус краснухи може спричинити важкі ускладнення з ураженням суглобів та ЦНС.
Краснуха у жінки під час вагітності також створює низку небезпек - може бути причиною викидня, мертвонародження, народження дитини з множинними вадами розвитку або з проявами активного інфекційного процесу.
У дітей найчастіше інфекція починається з висипки (червоні горбки на плоскій червоній ділянці шкіри) за вухами та на волосяній частині голови, пізніше з’являється на обличчі, а потім - поширюється по всьому тілу. Елементи висипки сконцентровані на згинах ліктів, стегнах та сідницях, місцями можуть зливатися, відсутні на долонях та підошвах. Через 2-3 дні з моменту появи висипка зникає. У підлітків і дорослих висипання рясніші, ніж у дітей.
Разом із появою висипки збільшуються та набувають щільноеластичної консистенції потиличні лімфатичні вузли, що і є основним симптомом краснухи, бо досить часто у дітей є єдиною ознакою хвороби (без висипу).
Епідемічний паротит – генералізована вірусна інфекція з ураженням залозистих органів та нервової системи. Частіше характеризується болісним опуханням однієї або обох привушних залоз, що придає хворому дуже специфічний вигляд, тому у народі хвороба більш відома під назвою «свинка». У ділянці ураженої слинної залози відзначається біль, що збільшується при відкриванні рота, ковтанні, позіханні, розмові. Біль може іррадіювати у вуха чи шию. Хворі скаржаться на слабість, головний біль, шум та біль у вухах, зниження слуху, сухість в роті, зниження апетиту, нудоту.
Хворий стає джерелом інфекції ще за 2 дні до появи симптомів хвороби, але найбільший ризик він створює для оточуючих на 3–5-й дні від початку захворювання, а вірусовиділення припиняється на 9-й день.
Серйозні наслідки мають ураження статевих залоз у хлопчиків (орхіт (запалення яєчок), часто як результат - безпліддя) та у дівчаток (оофорит (запалення яєчників),мастит (запальний процес у молочній залозі)).
На жаль, специфічної противірусної терапії проти цих інфекцій на сьогодні не існує, що додатково актуалізує роль вакцинації.
Вакцинація КПК передбачає використання багатокомпонентної вакцини, введення якої в організм людини одночасно створює імунний захист одразу від трьох вірусів – кору, епідемічного паротиту та краснухи. Для ефективного контролю поширення збудників у людській популяції необхідно охопити щепленнями 95% населення. Це дозволяю сформувати колективний імунітет та захистити від даних інфекцій навіть тих людей, кому вакцинація протипоказана за станом здоров’я.
В Україні зареєстровано декілька видів вакцин проти КПК, різних торгівельних марок, ознайомитися з котрими Ви можете у інформаційному фонді «Державного реєстру лікарських засобів України» Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я України за посиланням: http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlist?opendocument.
Вірусний гепатит В
Гепатит B — це серйозне вірусне захворювання, яке вражає печінку і може мати як гострий, так і хронічний перебіг. Збудником є вірус гепатиту B (HBV), який передається через контакт із кров’ю або іншими біологічними рідинами інфікованої людини — під час переливання крові, медичних процедур, статевого контакту, а також від матері до дитини під час пологів.
За оцінками ВООЗ, у світі понад 257 мільйонів людей* живуть із хронічним гепатитом B (що визначається як позитивна реакція на наявність поверхневого антигену гепатиту В протягом принаймні 6 місяців).
Щороку від ускладнень, спричинених гепатитом B (цирозу та раку печінки), помирають понад 686 000 осіб*.
Для медичних працівників гепатит B є професійним ризиком, адже можливість інфікування при контакті з біологічними рідинами залишається високою.
Однак це захворювання можна попередити за допомогою наявної в даний час безпечної та ефективної вакцини.
В Україні вакцинація проти гепатиту B проводиться згідно з Національним календарем профілактичних щеплень. Перша доза вводиться дитині у перші 24 години після народження, друга — у віці 1 місяця, третя — у віці 6 місяців.
Забезпечення високого рівня охоплення щепленнями є критично важливим для ефективного контролю гепатиту B в Україні та зменшення його довготривалих наслідків для здоров’я населення.
Для вакцинації проти вірусного гепатиту В в Україні використовується вакцина ЕУВАКС В/EUVAX B ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГЕПАТИТУ В, РЕКОМБІНАНТНА РІДКА Суспензія для ін’єкцій, 10 мкг/дозу по 0,5 мл (1 доза) у флаконах, № 10 у пачці.
* https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/hepatitis-b
Гемофільна інфекція типу b (ХІБ/Hib)
Гемофільна інфекція типу b (ХІБ/Hib) – спричиняє такі захворювання, як гнійний менінгіт – інфекція оболонки головного та спинного мозку, яка може призвести до враження нервової системи; пневмонію – запалення легень; епіглотит - тяжкий набряк горла, що ускладнює дихання; сепсис - інфекція крові; артрит - інфекція суглобів; остеомієліт – інфекція кісток і перикардит – інфекція серцевої сумки та навіть в деяких випадках може призвести до смерті.
За статистикою, від 3 до 6% випадків гемофільної інфекції типу b у дітей є фатальними; до 20% пацієнтів, які вижили після менінгіту, викликаного Hib, втрачають слух або мають неврологічні ускладнення.
Бактерії Hib – локалізуються в носоглотці та можуть передаватися іншим людям повітряно-крапельним шляхом. Інфікування відбувається найчастіше у дітей у віці до 2 років з ослабленими захисними силами, в результаті переходу від форми носійства до захворювання або внаслідок контакту із здоровим носієм або хворими.
Найкращим способом запобігання гемофільної інфекції типу b є вакцинація. Щеплення від Hib включено до Календаря профілактичних щеплень. Вакцинувати дитину треба тричі: в 2 місяці, в 4 місяці та в 1 рік. Лише так можна забезпечити їй надійний захист від Hib.