Статистика з ВІЛ/СНІДу
Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні станом на 01.10.2026
(джерело даних — форма звітності № 1 — ВІЛ/СНІД «Звіт про осіб зі станами та хворобами, що зумовлені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), за перше півріччя 2026 року» та № 2/1 «Звіт про осіб зі станами та хворобами, що зумовлені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за перше півріччя 2026 року»)*
Станом на 01.10.2026 року у закладах охорони здоров’я під медичним наглядом перебувало 130 522 людей, які живуть з ВІЛ, що становить 318,4 на 100 000 населення. За даними офіційної реєстрації найвищій рівень поширеності ВІЛ-інфекції на 100 000 населення зареєстрований, як і в попередні періоди, залишається без змін: в Дніпропетровській (886,9), Одеській (777,7), Миколаївській (697,5) областях та у м. Київ (541,0). У порівнянні з першим півріччям 2025 року диспансерна група по Україні зменшилася на 2,1%, така тенденція спостерігається в 11 областях: Донецькій (Тпр -24,1%), Харківській (Тпр -18,4%), Херсонській (Тпр -5,1%) та Запорізькій (Тпр -3,1%).

Дані без урахування кількості дітей, у яких діагноз ВІЛ-інфекції у стадії підтвердження
За даними СЕМ за 9 місяців 2026 року обсяги послуг з тестування на ВІЛ (далі – ПТВ) зросли з 1 910 366 до 2 113 224 (Тпр +10,6%) порівняно з 2025 роком, у тому числі збільшилась кількість осіб, яких обстежено швидкими тестами (Тпр +18,1%).
|
Темпи приросту обсягів тестувань в Україні, 9 місяців 2025 та 9 місяців 2026 року |
|||||||
|
Контингенти осіб, які обстежені на ВІЛ-інфекцію |
Коди обстеження |
Кількість осіб, обстежених на ВІЛ-інфекцію, усього |
З них осіб, у яких виявлено серологічні маркери ВІЛ, усього |
||||
|
9 місяців 2025 року |
9 місяців 2026 року |
Тпр (%) |
9 місяців 2025 року |
9 місяців 2026 року |
Тпр (%) |
||
|
Кількість осіб, усього (громадян України) |
100 |
1910366 |
2113224 |
10,6% |
7457 |
6450 |
-13,5% |
|
з них: особи, які мали статеві контакти з ВІЛ-інфікованими |
101 |
11605 |
11178 |
-3,7% |
818 |
730 |
-10,8% |
|
з них: гетеросексуальні контакти |
101,1 |
11437 |
10927 |
-4,5% |
811 |
725 |
-10,6% |
|
з них: гомосексуальні контакти |
101,2 |
168 |
251 |
49,4% |
7 |
5 |
-28,6% |
|
з них: споживачі ін’єкційних наркотичних речовин |
102 |
35933 |
34614 |
-3,7% |
581 |
401 |
-31,0% |
|
з них: активні споживачі ін`єкційних наркотичних речовин |
102,1 |
25116 |
23338 |
-7,1% |
263 |
200 |
-24,0% |
|
з них: особи, які мали гомосексуальні контакти з особами з не відомим ВІЛ-статусом |
103 |
4644 |
7563 |
62,9% |
115 |
88 |
-23,5% |
|
з них: особи із симптомами або хворі на інфекції, що передаються статевим шляхом |
104 |
7487 |
6172 |
-17,6% |
30 |
13 |
-56,7% |
|
з них: особи з ризикованою статевою поведінкою |
105 |
56263 |
44982 |
-20,1% |
963 |
801 |
-16,8% |
|
з них: особи, які мають незахищені статеві контакти з випадковими статевими партнерами |
105,1 |
52277 |
41238 |
-21,1% |
954 |
798 |
-16,4% |
|
з них: особи, які надають сексуальні послуги за винагороду |
105,2 |
3986 |
3744 |
-6,1% |
9 |
3 |
-66,7% |
|
з них: призовники, абітурієнти військових закладів |
106 |
391745 |
443663 |
13,3% |
688 |
806 |
17,2% |
|
з них: особи з інших груп ризику щодо інфікування ВІЛ, обстежені за епідеміологічними показаннями |
107 |
16112 |
14515 |
-9,9% |
165 |
76 |
-53,9% |
|
з них: діти віком 0 - 18 років |
107,1 |
2583 |
2225 |
-13,9% |
10 |
6 |
-40,0% |
|
з них: донори |
108 |
429696 |
439979 |
2,4% |
74 |
66 |
-10,8% |
|
вагітні обстежені вперше протягом вагітності незалежно від терміну вагітності |
109,1 |
120685 |
115006 |
-4,7% |
144 |
117 |
-18,8% |
|
з них: особи, які перебувають у місцях позбавлення волі |
112 |
45896 |
51239 |
11,6% |
197 |
195 |
-1,0% |
|
з них: особи, які мають захворювання, симптоми та синдроми, при яких пропонуються послуги з консультування і тестування при зверненні за медичною допомогою в закладах охорони здоров’я (далі - ЗОЗ) |
113 |
510473 |
665446 |
30,4% |
2320 |
2105 |
-9,3% |
|
з них: діти віком 0 - 18 років |
113,1 |
13203 |
15589 |
18,1% |
20 |
18 |
-10,0% |
|
з них: дорослі |
113,2 |
497270 |
649857 |
30,7% |
2300 |
2087 |
-9,3% |
|
з них: особи, обстежені анонімно |
114 |
2308 |
3411 |
47,8% |
15 |
11 |
-26,7% |
|
з них: особи, обстежені за власною ініціативою |
116 |
274758 |
267743 |
-2,6% |
610 |
391 |
-35,9% |
Кількість тестувань на ВІЛ зросла у 17 областях, найбільше – у Рівненській (Тпр +64,7%), Львівській (Тпр +59,0%), Івано-Франківській (Тпр +48,3%) областях. Разом із тим у 20 регіонах зареєстровано зменшення кількості осіб, у яких вперше виявлено ВІЛ-інфекцію: Донецька (Тпр -54,2%), Кіровоградська (Тпр -23,0%), Миколаївська (Тпр -22,1%) та Харківська (Тпр -21,6%) областях.
За підсумками 9 місяців 2026 року загальна результативність тестування населення на ВІЛ-інфекцію в Україні становила 0,3 проти 0,4 за аналогічний період 2025 року. Значення показника суттєво різнилися між регіонами: найнижчі зафіксовано в Рівненській (0,12), Івано-Франківській (0,16) та Тернопільській (0,14) областях, тоді як найвищі – у Миколаївській (0,59), Дніпропетровській (0,46) та Одеській (0,46) областях.
Основні групи обстежених: заклади охорони здоров’я (31,5 %), донори (30,1 %) та особи, обстежені в рамках мобілізаційних заходів (21,0%). У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року значно збільшився обсяг тестування ключових груп: обстежено 46,2 тис. осіб (Тпр +3,2%), але виявлено тільки 497 ВІЛ-позитивних осіб (Тпр -30,2 %).
Впродовж 9 місяців 2026 року виявлено та офіційно зареєстровано 5320 випадків ВІЛ-інфекції (13,0 на 100 000 населення) з найвищими показниками захворюваності на ВІЛ-інфекцію у Дніпропетровській (33,2), Одеській (29,1), Чернігівській (23,3) та Миколаївській (21,1) областях.
Показник захворюваності за 9 місяців 2026 року на 12,9% менше показника 2025 року (6106 осіб). Зниження спостерігається в 19 областях, найвищі темпи зниження - у Донецькій (Тпр -56,6%), Вінницькій (Тпр -26,9%) та Хмельницькій (Тпр -26,1%) областях.
Як і раніше, найбільше випадків ВІЛ-інфекції було зареєстровано серед осіб вікової групи 30-49 років (64,9%). У статевій структурі вперше діагностованих випадків переважають чоловіки (63,5%). У середньому щодня в Україні реєструвалось 19,5 випадки захворювання на ВІЛ-інфекцію, 5,5 випадків захворювання на СНІД та 2,3 випадки смертей від хвороб, зумовлених СНІДом.
Аналіз структури шляхів інфікування ВІЛ свідчить про збереження тенденції попередніх років до домінування статевого шляху передачі, на який припадає 86,3% випадків. Водночас парентеральний шлях інфікування, пов’язаний із вживанням наркотичних речовин ін’єкційним шляхом, залишається епідеміологічно значущим і становить 13,0%. Частка випадків із невизначеним шляхом інфікування є незначною (0,4%), при цьому 80,0% таких випадків зареєстровано серед чоловіків віком 30 років і старше.

Станом на 01.10.2026 року зареєстровано 1507 випадків захворювання на СНІД ( 1,5 на 100 000 населення), що на 27,3% менше захворюваності на СНІД за той же період 2025 року. За даними офіційної реєстрації, зниження показника захворюваності на СНІД зареєстровано у 14 областях. Найвищі темпи зниження відзначено в Донецькій (Тпр -63,3%), Кіровоградській (Тпр -70,9%), Дніпропетровській (Тпр -57,8%) та Сумській (Тпр -51,7%) областях.
За 9 місяців 2026 року зареєстровано 2499 смертей серед людей, які живуть з ВІЛ. Суттєвих змін у структурі причин смерті не відбулося: частка померлих від захворювань, які не пов’язані з ВІЛ-інфекцією – 58,0% смертей, безпосередньо пов’язаних з ВІЛ-інфекцією – 30,3%, причину смерті не встановлено у 11,7% випадків. У статево-віковій структурі померлих переважають випадки серед чоловіків (65,1%) віком 25-49 років (56,8%). Більшість серед померлих осіб були інфіковані статевим шляхом (63,7%), парентеральним шляхом - 34,9%. Серед усіх померлих ЛЖВ більшість отримували АРТ (92,4%), у тому числі більше 12 місяців -68,9%.
За поточний період року зареєстровано 621 смертей зумовлених СНІДом, з них 85,3% осіб отримували АРТ. Показник смертності становить 1,5 на 100 000 населення, що на 8,0% менше показника за 9 місяців 2025 року (1,6 на 100 000). Найвищі рівні смертності від СНІДу зареєстровано в Одеській (4,32), Дніпропетровській (4,26) та Миколаївській (2,45) областях.
Антиретровірусна терапія (далі – АРТ) є одним з вирішальних факторів впливу на зменшення ризику передачі вірусу та зниження захворюваності і смертності, пов'язаних з ВІЛ-інфекцією серед людей, які живуть з ВІЛ (далі – ЛЖВ). Не дивлячись на існуючи виклики, реалізуються заходи з подальшого розширення АРТ та утримання на лікування тих, хто вже його отримує.
Кількість людей, які живуть з ВІЛ, та отримують АРТ станом на 01.10.2026 року, за даними звітної форми №56 становить 116 031 осіб (88,9%).
* Інтенсивні показники розраховані згідно з останніми доступними офіційними даними про чисельність населення Державної служби статистики України на 01.01.2022 року.