Постконтактна профілактика (ПКП)

Постконтактна профілактика інфікування ВІЛ в умовах воєнного часу

Війна в Україні змінила не лише нас, а й увесь світ. Зараз кожен із нас воює по-своєму: хтось — у лавах ЗСУ, хтось — у територіальній обороні, а хтось — у медичних закладах, продовжує надавати допомогу. Українці щодня борються за свої свободу й життя.

Проблеми, які принесла війна, ще довго будуть нагадувати про себе. Проте є речі, на які ми здатні вплинути вже зараз. Через війну в Україні є ризик збільшення поширення ВІЛ-інфекції, зокрема через сексуальне насильство, більшу кількість оперативних втручань, травм, у тому числі ушкоджень серед медичних працівників як на полі бою, так і на робочому місці.

Одним із способів попередити інфікування ВІЛ є вчасне та правильне застосування медикаментозної постконтактної профілактики (далі — МПКП) відповідно до «Стандартів охорони здоров’я доконтактної та післяконтактної медикаментозної профілактики інфікування ВІЛ». Це передбачає приймання антиретровірусних препаратів невдовзі після травми чи контакту, аби перешкодити інфікуванню ВІЛ.

МПКП призначають і здійснюють якомога швидше, але не пізніше 72 годин після контакту, у результаті якого потенційно могло статися передавання ВІЛ. До таких контактів належать:

• незахищені статеві контакти — передусім статеві контакти, які супроводжуються насильством, пошкодженням або зісковзуванням презервативу. На жаль, із початком війни в Україні значно збільшилася кількість випадків сексуального насильства, спричиненого російськими агресорами;
• контакти під час професійної діяльності (медичні працівники, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці) — поранення гострими інструментами, зброєю, забрудненими кров’ю або іншими потенційно небезпечними біологічними рідинами. Внаслідок бойових дій збільшується кількість контактів із кров’ю людей з невідомим ВІЛ-статусом. Також збільшується кількість оперативних втручань, що може підвищити ризик інфікування ВІЛ.

Речовини, під час контакту з якими необхідно застосовувати МПКП:

• кров;
• слина із домішками крові;
• виділення статевих органів;
• спинномозкова, амніотична, перитонеальна, синовіальна, перикардіальна чи плевральна рідини.

Алгоритм дій після ймовірного контакту з ВІЛ

(відповідно до Порядку проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції в працівників при виконанні професійних обов’язків)

Якщо така можливість є, надайте постраждалому першу допомогу:

• негайно вимийте місце контакту з милом — потримайте поранену поверхню тіла під струменем проточної води кілька хвилин чи поки кровотеча не припиниться (якщо доступу до проточної води немає, застосовуйте дезінфекційний гель або розчин для миття рук);
• якщо небезпечна рідина потрапила в очі — промийте око водою або фізіологічним розчином. Не застосовуйте подразнювальні речовини, як-от мило, спирт, дезінфекційний гель тощо;
• якщо небезпечна рідина потрапила в ротову порожнину — слід виплюнути рідину, прополоскати рот кілька разів водою або фізіологічним розчином;
• у разі укусу з порушенням цілісності шкіри — промийте рану водою, видаліть некротизовані тканини, обробіть рану дезінфікувальним засобом та подбайте про антибактеріальну терапію.

Зверніть особливу увагу на те, що НЕ можна робити:

• стискати, терти пошкоджене місце;
• відсмоктувати кров із рани;
• використовувати такі речовини, як спирт, йод, перекис водню;
• накладати пов’язку;
• знімати контактні лінзи під час промивання очей (вони створюють захисний бар’єр).

Порадьте постраждалому звернутися до найближчого закладу охорони здоров’я чи АРТ-сайту по медичну допомогу якомога швидше — перші 72 години після контакту є вирішальними для профілактики передавання ВІЛ.

Якщо ви медичний працівник, до якого звертаються по допомогу щодо МПКП, оцініть ризик контакту і доцільність МПКП. Після цього протестуйте пацієнта на ВІЛ-інфекцію, вірусні гепатити B та C. За результатами тестування на ВІЛ і за наявності показань призначте МПКП та заповніть відповідну обліково-звітну документацію (Наказ МОЗ України від 22.05.2013 № 410 «Про затвердження форм облікової документації та звітності стосовно реєстрації випадків контакту осіб з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, проведення постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції та інструкцій щодо їх заповнення»). Якщо тестування на ВІЛ-інфекцію неможливе, це не є приводом для зволікання з МПКП.

Показання для призначення МПКП:

• звернення менше, ніж через 72 години після контакту;
• людина, яка контактувала з потенційним джерелом інфікування ВІЛ, не є ВІЛ-інфікованою;
• людина, яка є потенційним джерелом інфікування ВІЛ, є ВІЛ-інфікованою або її ВІЛ-статус невідомий;
• мав місце контакт із кров’ю, потенційно небезпечними біологічними рідинами (сперма, вагінальні виділення, спинномозкова рідина, синовіальна рідина, плевральна рідина, перитонеальна рідина, перикардіальна рідина або амніотична рідина), потенційно небезпечними біологічними рідинами, які містять домішки крові (слина, виділення з носової порожнини, піт, сльози, сеча, кал, блювотиння, мокротиння);
• мав місце проникаючий у шкіру контакт зі спонтанною кровотечею, або глибокий укол, або розбризкування значної кількості рідини на слизову оболонку, або тривалий контакт небезпечного матеріалу із пошкодженою шкірою;
• якщо відбулося проникнення крізь шкіру щойно використаної порожнистої голки, іншого гострого предмета чи зброї з видимим забрудненням кров’ю;
• мало місце насильство сексуального характеру.

Схеми МПКП

МПКП призначають відповідно до віку пацієнта обов’язково трьома АРВ-препаратами на 28-денний курс лікування. Можливі схеми:

• TDF/3TC/DTG в одній таблетці — прийом один раз на добу;
• TDF/FTC і DTG в різних таблетках — прийом один раз на добу;
• якщо DTG протипоказаний чи недоступний, можна використовувати ATV/r, або LPV/r, або DRV/r, або RAL у поєднанні з TDF/FTC.

У рамках комплексних послуг з МПКП дівчатам-підліткам і жінкам фертильного віку пропонують тести на вагітність на початку й під час курсу профілактики. Вагітність не є протипоказанням для МПКП.

Пацієнтам, які підлягали, але не отримали МПКП протягом 72 годин, необхідно призначити тестування на ВІЛ через 3 місяці, поінформувати про ризики інфікування та засоби профілактики.

Ризики, що не є підставою для початку МПКП:

• людина, яка мала контакт, уже має ВІЛ-позитивний статус;
• з’ясовано, що потенційне джерело інфікування є ВІЛ-негативним;
• контакт відбувся з рідинами тіла, які не становлять значного ризику, як-от сльози, слина без домішок крові, сеча та піт;
• минуло понад 72 години від моменту, коли стався контакт із потенційно небезпечними речовинами та неушкодженою шкірою.

Ресурси, де можна знайти інформацію про роботу АРТ-сайтів:

• https://findart.phc.org.ua/ — онлайн-платформа на сайті ЦГЗ;
• https://t.me/HIV_AIDS_bot — чат-бот у Telegram;
• 0 800 500 451 — Загальнонаціональна гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІДу;
• 0 800 500 335 або 116 123 — національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;
  • Telegram: @NHL116123
  • Facebook: @lastradaukraine
  • Skype: @lastrada-ukraine
  • email: hotline@la-strada.org.ua
• 0 800 500 225 або 116 111— національна гаряча лінія для дітей та молоді;
  • Telegram: @CHL116111
  • Facebook: @childhotline.ukraine
  • Instagram: @ childhotline_ua

Якщо ви залучені до проведення навчальних семінарів з надання домедичної та невідкладної медичної допомоги постраждалим під час військових дій, інформуйте слухачів про можливі ризики інфікування ВІЛ та алгоритм дій із постконтактної профілактики.

Ми точно зупинимо поширення ВІЛ-інфекції в Україні й точно зупинимо російських агресорів. Кінець цієї війни вже визначений: нас ніхто не зможе перемогти, тому що неможливо перемогти народ України — ми єдині, ми справжні, ми сильні!