Статистика з ВІЛ/СНІДу
Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні станом на 01.04.2026
(джерело даних — форма звітності № 1 — ВІЛ/СНІД «Звіт про осіб зі станами та хворобами, що зумовлені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), за перший квартал 2026 року» та № 2/1 «Звіт про осіб зі станами та хворобами, що зумовлені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за перший квартал 2026 року»)*
Станом на 01.04.2026 року у закладах охорони здоров’я під медичним наглядом перебувало 129 802 людини, які живуть з ВІЛ, що становить 316,6 на 100 000 населення. За даними офіційної реєстрації найвищий рівень поширеності ВІЛ-інфекції на 100 000 населення зареєстрований, як і в попередні періоди, в Дніпропетровській (894,03), Одеській (772,97), Миколаївській (695,9) областях та у м. Києві (525,2). У порівнянні з першим кварталом 2025 року диспансерна група по Україні зменшилася на 4,5%. Така тенденція спостерігається в 11 областях: Херсонській (Тпр –57,3%), Донецькій (Тпр –28,5%), Харківській (Тпр –21,2%), Одеській (Тпр –7,3%).
Дані без урахування кількості дітей, у яких діагноз ВІЛ-інфекції у стадії підтвердження
За даними СЕМ за перший квартал 2026 року обсяги послуг з тестування на ВІЛ (далі — ПТВ) зросли з 622 990 до 677 942 (Тпр +8,8%) порівняно з 2025 роком, у тому числі збільшилась кількість осіб, яких обстежено швидкими тестами (Тпр +13,4%). При цьому кількість виявлених ВІЛ-позитивних осіб поступово знижується (Тпр –14,9%).
|
Темпи приросту обсягів тестувань в Україні, перший квартал 2025 та перший квартал 2026 року |
|||||||
|
Контингенти осіб, які обстежені на ВІЛ-інфекцію |
Коди обстеження |
Кількість осіб, обстежених на ВІЛ-інфекцію, усього |
З них осіб, у яких виявлено серологічні маркери ВІЛ, усього |
||||
|
1 квартал 2025 року |
1 квартал 2026 року |
Тпр (%) |
1 квартал 2025 року |
1 квартал 2026 року |
Тпр (%) |
||
|
Кількість осіб, усього (громадян України) |
100 |
622990 |
677942 |
8,8% |
2514 |
2140 |
-14,9% |
|
з них: особи, які мали статеві контакти з ВІЛ-інфікованими |
101 |
4880 |
2952 |
-39,5% |
313 |
227 |
-27,5% |
|
з них: гетеросексуальні контакти |
101,1 |
4803 |
2927 |
-39,1% |
306 |
224 |
-26,8% |
|
з них: гомосексуальні контакти |
101,2 |
77 |
25 |
-67,5% |
7 |
2 |
-71,4% |
|
з них: споживачі ін’єкційних наркотичних речовин |
102 |
7907 |
14629 |
85,0% |
210 |
163 |
-22,4% |
|
з них: активні споживачі ін`єкційних наркотичних речовин |
102,1 |
4496 |
10383 |
130,9% |
90 |
83 |
-7,8% |
|
з них: особи, які мали гомосексуальні контакти з особами з не відомим ВІЛ-статусом |
103 |
1378 |
1579 |
14,6% |
35 |
38 |
8,6% |
|
з них: особи із симптомами або хворі на інфекції, що передаються статевим шляхом |
104 |
2317 |
2000 |
-13,7% |
8 |
6 |
-25,0% |
|
з них: особи з ризикованою статевою поведінкою |
105 |
14508 |
16681 |
15,0% |
298 |
234 |
-21,5% |
|
з них: особи, які мають незахищені статеві контакти з випадковими статевими партнерами |
105,1 |
13990 |
14980 |
7,1% |
293 |
231 |
-21,2% |
|
з них: особи, які надають сексуальні послуги за винагороду |
105,2 |
507 |
1701 |
235,5% |
5 |
3 |
-40,0% |
|
з них: призовники, абітурієнти військових закладів |
106 |
127224 |
147878 |
16,2% |
193 |
263 |
36,3% |
|
з них: особи з інших груп ризику щодо інфікування ВІЛ, обстежені за епідеміологічними показаннями |
107 |
4532 |
5324 |
17,5% |
58 |
25 |
-56,9% |
|
з них: діти віком 0–18 років |
107,1 |
926 |
823 |
-11,1% |
3 |
1 |
-66,7% |
|
з них: донори |
108 |
143719 |
147076 |
2,3% |
27 |
20 |
-25,9% |
|
вагітні обстежені вперше протягом вагітності незалежно від терміну вагітності |
109,1 |
41062 |
39502 |
-3,8% |
60 |
45 |
-25,0% |
|
з них: особи, які перебувають у місцях позбавлення волі |
112 |
13067 |
15584 |
19,3% |
67 |
79 |
17,9% |
|
з них: особи, які мають захворювання, симптоми та синдроми, при яких пропонуються послуги з консультування і тестування при зверненні за медичною допомогою в закладах охорони здоров’я (далі — ЗОЗ) |
113 |
168595 |
199671 |
18,4% |
814 |
711 |
-12,7% |
|
з них: діти віком 0–18 років |
113,1 |
4820 |
4349 |
-9,8% |
9 |
2 |
-77,8% |
|
з них: дорослі |
113,2 |
163775 |
195322 |
19,3% |
805 |
709 |
-11,9% |
|
з них: особи, обстежені анонімно |
114 |
695 |
870 |
25,2% |
4 |
1 |
-75,0% |
|
з них: особи, обстежені за власною ініціативою |
116 |
90758 |
83161 |
-8,4% |
174 |
119 |
-31,6% |
Збільшення кількості тестувань відбулося у 17 областях: Рівненській (Тпр +82,0%), Івано-Франківській (Тпр +70,0%), Тернопільській (Тпр +38,3%) областях. При цьому кількість осіб, у яких було виявлено ВІЛ-інфекцію, має негативний Тпр у 21 регіоні. Найбільше зниження відмічається у Херсонській (Тпр –47,4%), Донецькій (Тпр –43,9%), Сумській (Тпр –37,7 %) та Житомирській (Тпр –34,7%).
Загальна результативність тестування населення на ВІЛ-інфекцію по країні становила 0,32 (у першому кварталі 2025 року — 0,4). На рівні областей показник результативності коливається від низьких цифр у Рівненській (0,11), Херсонській (0,13), Івано-Франківській та Тернопільській (0,15) до найвищих показників у Дніпропетровській (0,49), Одеській (0,53) та Миколаївській (0,70) областях.
Найбільший обсяг ПТВ по Україні за перший квартал 2026 року зареєстрований серед дорослих осіб, які мали симптоми, при яких пропонуються послуги з тестування при зверненні за медичною допомогою в ЗОЗ (код 113.2) — 28,8 %, осіб, які обстежені в рамках мобілізаційних заходів (код 106) — 21,8 %, та донорів (код 108) — 21,7%.
Впродовж першого кварталу 2026 року виявлено та офіційно зареєстровано 1728 випадків ВІЛ-інфекції (4,2 на 100 000 населення) з найвищими показниками захворюваності на ВІЛ-інфекцію у Дніпропетровській (10,0), Одеській (9,0) та Миколаївській (7,8) областях.
Показник захворюваності за перший квартал 2026 року на 14,7% менше за показник 2025 року (2025 осіб). Зниження спостерігається в 18 областях: Донецькій (Тпр –47,5%), Вінницькій (Тпр –38,9%), Херсонській (Тпр –37,5%) та Сумській (Тпр –34,1%) областях.
Як і раніше, найбільше випадків ВІЛ-інфекції було зареєстровано серед осіб вікової групи 30–49 років (65,3%). У статевій структурі вперше діагностованих випадків переважають чоловіки (65,5%). У середньому щодня в Україні реєструвалось 19,2 випадку захворювання на ВІЛ-інфекцію, 5,5 випадків захворювання на СНІД та 2,2 смерті від хвороб, зумовлених СНІДом.
У структурі шляхів інфікування ВІЛ-інфекції зберігається тенденція попередніх років до росту статевого шляху інфікування, переважна частка випадків припадає на статевий шлях (84,6%), проте зберігається актуальність парентерального шляху інфікування внаслідок вживання наркотичних препаратів в ін’єкційний спосіб (14,8%). Кількість випадків з невизначеним шляхом інфікування складає 0,4 %, з них 85,7% — чоловіки віком 40 років і старші.
Станом на 01.04.2026 року зареєстровано 494 випадки захворювання на СНІД (1,2 на 100 000 населення), що на 26,2% менше захворюваності на СНІД за той же період 2025 року. Зниження показника захворюваності на СНІД за даними офіційної реєстрації в 12 областях: Донецькій (Тпр –66,7%), Закарпатській (Тпр –66,7%), Кіровоградській (Тпр –65,4%) та Дніпропетровській (Тпр –62,7%) областях. Показник захворюваності на СНІД в 2 рази зріс у Чернівецькій, Івано-Франківській та Черкаській областях
За перший квартал 2026 року зареєстровано 874 смерті серед людей, які живуть з ВІЛ. Суттєвих змін у структурі причин смерті не відбулося: частка померлих від захворювань, які не пов’язані з ВІЛ-інфекцією — 60,6% (у першому кварталі 2025 року — 57,9%) смертей, безпосередньо пов’язаних з ВІЛ-інфекцією — 27,6% (30,7%), причину смерті не встановлено у 11,8% (11,4%) випадків. У статево-віковій структурі померлих переважають випадки серед чоловіків (66,8%) та осіб віком 25–49 років (56,8%). Більшість померлих осіб були інфіковані статевим шляхом (63,04%). Серед усіх померлих людей, які живуть з ВІЛ (далі — ЛЖВ) більшість отримували АРТ (92,6%), у тому числі понад 12 місяців — 67.9%.
За поточний період року зареєстровано 201 смерть, зумовлену СНІДом, з них 84,6% осіб отримували АРТ. Показник смертності становить 0,5 на 100 000 населення, що на 14,5% менше показника першого кварталу 2025 року (0,6 на 100 000). Найвищі рівні смертності від СНІДу зареєстровано в Одеській (1,4), Дніпропетровській (1,3) та Миколаївській (1,0) областях. В Донецькій та Чернівецькій областях смертей від СНІДу не зареєстровано.
Антиретровірусна терапія (далі — АРТ) є одним із вирішальних факторів впливу на зменшення ризику передачі вірусу та зниження захворюваності і смертності, пов'язаних з ВІЛ-інфекцією серед ЛЖВ. Незважаючи на наявні виклики, реалізуються заходи з подальшого розширення АРТ та утримання на лікування тих, хто вже його отримує.
Кількість людей, які живуть з ВІЛ, та отримують АРТ станом на 01.04.2026 року, за даними звітної форми №56 становить 115 366 осіб.
У зв’язку з воєнним станом, здійснюється моніторинг обліку внутрішньо переміщених осіб з ВІЛ-інфекцією та ВІЛ-експонованих дітей у закладах охорони здоров'я, що здійснюють медичний нагляд за ЛЖВ (лист ЦГЗ від 24.03.2022). Згідно з оперативною інформацією станом на 01.04.2026 року, кількість осіб, які прибули з інших областей у зв'язку з воєнними діями та звернулися до закладів охорони здоров'я (не взято на облік), становила 155 осіб. Розподіл за статтю: чоловіки — 54,2%, жінки — 45,8%. Більшість осіб належать до вікової групи 25–49 років (67,7%); осіб віком 18–24 років — 0,6%; осіб віком 50+ років — 31,0%, дітей віком до 14 років — 0,6%. Найбільше внутрішньо переміщених осіб прибуло в інші регіони з Донецької (49,9%), Херсонської (15,5%) та Луганської (13,3%) областей.
* Інтенсивні показники розраховані згідно з останніми доступними офіційними даними про чисельність населення Державної служби статистики України на 01.01.2022 року.