Перейти до основного вмісту
Гепатит C

Вірусний гепатит C

Гепатит C — захворювання печінки, зумовлене вірусом гепатиту С; вірус може спричиняти як гостру, так і хронічну інфекцію.

Основні факти

  • Інфікування вірусом гепатиту С відбувається внаслідок контакту з інфікованою кров’ю (зазвичай достатньо незначної кількості зараженої крові щоб інфікуватися) під час вживання наркотиків ін’єкційно, здійснення небезпечних ін’єкцій та інвазивних медичних маніпуляцій, переливання крові та її компонентів.
  • За даними ВООЗ, 71 млн людей у світі страждає на хронічну інфекцію вірусу гепатиту С.
  • У значної кількості осіб із хронічною інфекцією розвивається цироз або рак печінки.
  • Майже 399 000 людей помирає щороку від ВГС, переважно від цирозу та гепатоцелюлярної карциноми.
  • За допомогою сучасних препаратів прямої противірусної дії можна вилікувати більш як 95% людей з інфекцією гепатиту С, проте доступ до діагностики та лікування залишається низьким.
  • Гостра інфекція ВГС зазвичай має безсимптомний перебіг.
  • Близько 15–45% інфікованих осіб спонтанно позбавляються вірусу протягом шести місяців після інфікування без будь-якого лікування. У решти розвивається хронічна інфекція ВГС.
  • У осіб із хронічною інфекцією ВГС ризик розвитку цирозу печінки протягом 20 років становить 15–30%.
  • Антитіла, що виявляються в організмі інфікованої людини, не захищають від повторного інфікування вірусом гепатиту С.
  • Наразі не існує вакцини від ВГC.

Шляхи інфікування

Вірус гепатиту С передається головно через кров:

  • під час вживання наркотиків ін’єкційно (спільне використання засобів для ін’єкцій);
  • унаслідок повторного застосування або недостатньої стерилізації обладнання у медичних закладах;
  • під час переливання неперевіреної крові та її компонентів;

Можливе передавання ВГС статевим шляхом та вертикально (від інфікованої матері дитині); однак такі випадки фіксують нечасто: ризик передавання від інфікованої матері до дитини, яка не має ВІЛ, становить близько 5%, а статевий шлях інфікування в гетеросексуальних парах зустрічається ще рідше.

ВГС не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду, під час безпечних контактів (обійми, поцілунки, спільне вживання харчових продуктів та напоїв).

Симптоми

Інкубаційний період ВГС (період від інфікування до перших клінічних проявів) складає від двох тижнів до шести місяців. У 80% випадків після інфікування немає жодних симптомів.

У деяких інфікованих людей можливі:

  • виражена загальна слабкість;
  • висока температура;
  • втома;
  • втрата апетиту;
  • нудота;
  • блювання;
  • болі в животі;
  • потемніння сечі;
  • світлий кал;
  • болі в суглобах;
  • жовтяниця (пожовтіння шкіри та слизових оболонок).

Також можливі позапечінкові прояви хронічної інфекції ВГС:

  • кріоглобулінемія;
  • гломерулонефрит;
  • васкуліти;
  • артрити тощо.

Профілактика

Вакцини проти гепатиту С не існує, тому профілактика інфекції ВГС полягає у зниженні ризику інфікування в медичних закладах і серед уразливих груп населення, наприклад людей, що вживають наркотики ін’єкційно.

До засобів профілактики ВГС належать:

  • застосування бар’єрних контрацептивів;
  • користування засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
  • користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
  • користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).