ЗПТ у Німеччині

Загальна інформація

З 8 березня 2022 року медичну допомогу біженцям з України надають відповідно до Закону про пільги для шукачів притулку (AsylbLG). За надання пільг відповідає муніципалітет, у якому тимчасово перебувають чи офіційно розміщені такі люди. Відповідні муніципальні установи видають ваучери на лікування, з якими ви можете звернутися до лікаря.

У невідкладних випадках лікування можливе без ваучера. Для цього потрібне зареєстроване місце проживання чи проживання в місцевому закладі.

На додаток до муніципальних ваучерів на лікування є простіша процедура для всіх сторін: медичні страхові компанії (Krankenkasse) також можуть забезпечити обслуговування на підставі замовлення за погодженням із федеральними землями. Для цього необхідна відповідна угода між федеральною землею (її урядом або уповноваженим органом) і державною страховою компанією.

За даними Федерального міністерства охорони здоров’я, ФМОЗ (Bundesministerium für Gesundheit, BMG), такі угоди щодо імплементації Закону про пільги для шукачів притулку зараз є у Берліні, Бранденбурзі, Бремені, Гамбурзі, Нижній Саксонії, Північному Рейні-Вестфалії, Рейнланд-Пфальці, Тюрингії та Шлезвіг-Гольштейні.

ФМОЗ прагне, щоб громадяни України найближчим часом отримували регулярне право на пільги, аналогічні пільгам обов’язкового медичного страхування.

Забезпечення медикаментами

Закон про пільги для шукачів притулку дозволяє лікувати від гострих захворювань та болю, включно із наданням ліків та перев’язувальних матеріалів. Він також охоплює догляд за вагітними жінками, щеплення та медогляди.

В окремих випадках можна отримати психотерапевтичну допомогу, якщо це необхідно з медичного погляду. Тут діє спеціальне положення пункту 6 параграфа 2 Закону. Те саме стосується допоміжних засобів, які потребують попереднього схвалення.

Виставлення рахунків і правила

Ліки виписують за типовим рецептом. Лікарі також використовують звичайні бланки для інших послуг. Ліки для біженців з України безкоштовні, для цього лікар на бланку має згори у лівому кутку поставити хрестик.

Хто і чим опікується в системі охорони здоров’я Німеччини

Лікарі приватної практики

Діагностикою та подальшим лікуванням, як правило, опікуються лікарі, що мають власну практику або групову практику з іншими колегами. Вони називаються лікарями приватних практик (ЛПП). ЛПП також виписують рецепти на ліки й можуть спрямувати своїх пацієнтів до лікарні для подальшого лікування.
Роботу ЛПП оплачує, наприклад, служба соціального забезпечення чи страхова компанія. Пацієнти також можуть оплачувати лікування самостійно — в такому разі вам не відшкодують витрати пізніше.

Важливо: більшість лікарів призначає дату прийому пацієнта, тому домовляйтеся про свій візит заздалегідь, бажано по телефону. У разі цифрового запису на прийом можна скористатися, наприклад, платформою Doctolib. Завжди дотримуйтеся призначеного часу. Пацієнти без попередньо призначеного прийому будуть змушені чекати.

Лікарі зобов’язані зберігати лікарську таємницю. Вони не мають права розголошувати довірену їм інформацію іншим особам. Про деякі інфекційні захворювання, наприклад про туберкульоз, вони мають повідомляти органи охорони здоров’я. Тільки так можна запобігти поширенню інфекційних захворювань. Це повідомлення не впливає на процедуру надання притулку.

Важливо: багато лікарів володіють англійською або іншою іноземною мовою. Будь ласка, запитуйте їх про це. Якщо ви погано володієте німецькою мовою, бажано взяти із собою до лікаря когось, кому ви довіряєте і хто нею володіє. На https://www.kvberlin.de ви знайдете інформацію про те, якими мовами розмовляють у певних практиках.

Лікарня

До лікарні спрямовують лише тих, кому недостатньо лікування в ЛПП. Перебування в лікарні слід узгодити заздалегідь. Без попередньої домовленості звертайтеся до лікарні тільки в екстрених випадках!

Аптека

У Німеччині багато ліків продають пацієнтам лише в аптеках. Певні ліки (так звані ліки за рецептом) можна отримати в аптеці тільки за наявності рецепта від лікаря. Також існує багато ліків, які не потребують рецепта. Кошти за такі ліки не відшкодовують відповідні державні служби. Аптекар розповість вам, як треба приймати ліки.

Важливо: у Німеччині, як і в багатьох європейських країнах, аптеки не працюють у неділю. У кожному великому місті є тільки одна аптека, яка працює цілодобово, але зазвичай вона розташована у віддаленому районі та ціни там вищі.

Ваучер на лікування (Behandlungsschein)

Без ваучера на лікування вам доведеться оплачувати медичні послуги самостійно. Якщо ви проживаєте в установі з прийому біженців, отримайте довідку там. Якщо ви вже приписані до міста або від самого початку мешкали приватно, отримайте ваучер на лікування в управлінні соціального забезпечення або імміграційної служби. Якщо лікар спрямує вас до вузького спеціаліста або ви потрапите до лікарні, знадобиться ще один ваучер від компетентного органу. Є виняток для вагітних жінок: їм не потрібен ваучер на лікування. У екстрених випадках можна подати ваучер пізніше.

Страхова картка (Versichertenkarte)

Через 18 місяців офіційного перебування в Німеччині ви маєте право на всі медичні послуги. Ви отримаєте страхову картку (Versichertenkarte/Gesundheitskarte/Chipkarte) від медичної страхової компанії та зможете одразу звернутися до лікаря. Страхова картка дійсна лише для особи, чиє ім’я у ній зазначено. За жодних обставин ви не можете передавати її комусь іншому.

Інформація від федеральних земель для біженців з України

Федеральні землі надають інформацію про допомогу біженцям на власних вебсайтах, зокрема щодо отримання безкоштовного лікування, включно із ЗПТ:

Люди, що вживають наркотики, та особи, які отримують ЗПТ

За даними ЮНЕЙДС в Україні на початок 2021 року близько 350 000 людей вживали ін’єкційні наркотики, зокрема:

75% — чоловіки, 25% — жінки;
близько 200 000 — залежать від опіоїдів;
близько 15 000 — перебували на замісній підтримувальній терапії.

Окрім 15 000 людей на ЗПТ, можна припустити, що близько 185 000 осіб, залежних від опіоїдів, прибудуть до приймаючих країн із дуже поганим здоров’ям. Багато з них інфіковані ВІЛ (за оцінками це майже 20% людей з опіоїдною залежністю), також дуже поширений туберкульоз як супутнє захворювання.

Відповідно до загального указу ФМОЗ, німецьким гуманітарним організаціям та лікарням із 7 березня дозволено постачати наркотичні засоби в Україну та сусідні країни ЄС без додаткових дозволів на експорт; потрібно лише повідомити у письмовій формі Федеральне агентство з опіуму при Федеральному інституті лікарських засобів і медичних виробів.

Інформацію для споживачів наркотиків та людей, що приймають ЗПТ, надають організації боротьби зі СНІДом (Aidshilfen): https://www.kompass.hiv. Їхні працівники також знають, які лікарі в їхньому регіоні лікують пацієнтів з ВІЛ, гепатитом чи туберкульозом.

Деякі асоціації лікарів обов’язкового медичного страхування також пропонують списки лікарів, які працюють із ЗПТ, наприклад, KV Hessen.

Зазвичай найпростіше звернутися до місцевої організації боротьби зі СНІДом чи до консультаційного центру для наркозалежних, які можуть допомогти з пошуком.

Заклади допомоги щодо ЗПТ: https://www.suchthilfeverzeichnis.de (перше поле: введіть поштовий індекс або місто; радіус: виберіть кілометраж; виберіть тему: «незаконні наркотики», «ЗПТ» тощо; мова: виберіть мову).

Адреси лікарів-наркологів та інших лікарів можна запитати за безкоштовним номером телефону 116 117 (без коду міста, всюди в Німеччині).

Джерела