На варті громадського здоров'я: як працює епіднагляд в Україні
Поширення інфекційних хвороб — постійний виклик для системи громадського здоров’я. Щоб своєчасно виявляти загрози, запобігати спалахам і ефективно реагувати на них, необхідно розуміти: які інфекції циркулюють серед населення, де саме вони поширюються та як швидко змінюється епідемічна ситуація. Для цього і потрібен епіднагляд.
Хто займається епіднаглядом
Ланцюжок передачі інформації про інфекції виглядає так:
1. Медичні працівники закладів охорони здоров’я (в тому числі лабораторій) передають інформацію про випадки інфекційних хвороб.
2. Дані фіксуються в єдиній електронній системі епіднагляду.
3. Фахівці з епіднагляду бачать повну картину:
- які інфекції поширюються серед населення;
- де зростає захворюваність;
- які групи населення мають підвищений ризик;
- як ситуація розвивається з часом.
4. На основі цієї інформації приймаються рішення у сфері охорони здоров’я, оцінюються ризики, відбувається розподіл ресурсів між регіонами та планування профілактичних та протиепідемічних заходів.
Це дозволяє оперативно виявляти спалахи інфекційних хвороб, визначати джерела та шляхи їх поширення, аби своєчасно запобігти подальшому поширенню інфекції та захистити здоров’я населення.
Як збирають епідеміологічні дані
Аби епіднагляд давав повну «картину», необхідно забезпечити своєчасний, систематичний і безперервний процес збору й аналізу даних про захворюваність. Для цього в Україні було створено електронну систему епіднагляду (ЕСЕН).
Це єдина сучасна цифрова платформа, де реєструються дані про випадки інфекційних та професійних захворювань, грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) тощо. Система синхронізує ці дані в реальному часі та забезпечує ефективний моніторинг на об’єктовому, регіональному та загальнодержавному рівнях.
Модернізація епіднагляду в Україні
Модернізація системи епіднагляду відбувається зокрема завдяки проєкту MISUPH (Модернізація епіднагляду у сфері громадського здоров’я України).
Проєкт передбачає:
- впровадження єдиної електронної платформи для збору й аналізу даних;
- покращення моніторингу інфекційних хвороб;
- підвищення кваліфікації фахівців і налагодження взаємодії між різними службами;
- застосування підходу «Єдине здоров'я» (One Health), який розглядає здоров'я людей, тварин і довкілля, як єдиний комплекс.
В умовах війни та пов'язаного із нею навантаження на медичні заклади, сучасні засоби моніторингу інфекційних хвороб дозволяють тримати епідемічну ситуацію під контролем.
Матеріал підготовлено За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.