Нацрада з питань ВІЛ та туберкульозу підвела підсумки роботи за 3 роки

Майже 123 тисячі українців отримують препарати для лікування ВІЛ. З них майже 16 тисяч ВІЛ-позитивних людей, що знаходяться на непідконтрольній території. Загалом Україна має ліки для лікування 152 тисяч ВІЛ-позитивних людей.

23 серпня 2019 року Національна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції підвела підсумки роботи 3 років. Найголовніше досягнення - впровадження нової системи охорони здоров’я для пацієнтів, які мають ВІЛ чи туберкульоз та збільшення кількості людей, які отримують успішне лікування.

Як зазначив голова Нацради, Віце-прем'єр Павло Розенко, 93% пацієнтів, що отримують антиретровірусну терапію мають невизначуваний статус вірусного навантаження - а отже живуть повноцінним життям, адже вірус в їх крові зведено до мінімуму, зупинено руйнацію імунної системи та практично унеможливлено передачу ВІЛ іншій людині.

“Найбільшим викликом для нас залишається виявлення та залучення ВІЛ-позитивних людей до системи медичної допомоги. Майже третина людей, які живуть з ВІЛ, не знають про свій позитивний статус. За нашими оцінками, це близько 70 тисяч українців. Для досягнення глобальних цілей у подоланні ВІЛ-інфекції нам необхідно ще знайти, відправити на лікування та досягнути невизначуваного рівня вірусного навантаження у щонайменше 62 тисяч людей”, - наголосив Павло Розенко.

Вчасне виявлення туберкульозу серед українців також є пріоритетом, адже лише у 2018 році понад 26,5 тисячам людей було діагностовано цю хворобу, серед них 23% людей, що мають ВІЛ-інфекцію. За переконанням експертів, недовиявлення туберкульозу нині становить 25%.

Для виконання цих завдання МОЗ України спільно з Центром громадського здоров’я України проводять глобальні зміни у підходах до надання послуг з виявлення, лікування, профілактики і супроводу ВІЛ-інфекції та туберкульозу. Так, в цьому році Центр громадського здоров’я вперше в історії держави розпочав закупівлю за кошти бюджету послуг з профілактики та соціального супроводу ВІЛ (проведення тестування, програми обміну шприців та голок, консультації для людей, які дізналися, що мають ВІЛ-інфекцію та психологічну підтримку). Ці послуги держава зможе закуповувати також і у громадських організацій, які мають досвід у проведенні цієї роботи.

“Нарешті ми дійшли до цього розуміння, що держава не мусить все робити сама. Є досвід і робота, яку роками роблять наші громадські організації за донорські кошти. Відтепер ці послуги може закуповувати держава. І це буде найкраще для наших пацієнтів - коли вони отримуватимуть послуги від тих, кому вони довіряють”, - зазначила доктор Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я.

Також вона зазначила, що процеси змін йдуть паралельно із загальною трансформацією галузі охорони здоров’я: сімейні лікарі, які стають єдиним входом до отримання усіх медичних послуг, поступово перебирають на себе роботу з пацієнтами, які мають ВІЛ-інфекцію чи захворювання на туберкульоз. Робота лікарів первинної ланки з ВІЛ-позитивними та пацієнтами з туберкульозом має привести до дестигматизації цих хвороб, адже усі пацієнти будуть лікуватися в рівних умовах і лікарі матимуть більше стимулу отримувати додаткові знання про соціально-небезпечні хвороби, методи їх поширення та лікування.

Для продовження переходу на державне фінансування боротьби з ВІЛ-інфекцію, дуже важливо, щоб усі торги із закупівлі послуг з профілактики та соціального супроводу відбулися. Як повідомив гендиректор Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта, Центром було оголошено торги на 92 лоти з них поки відбулося лише 5. 87 конкурсних торгів було переоголошено:

“Я закликаю громадські та неурядові організації більш активно долучатися до торгів, адже це наша спільна боротьба. Ми дуже багато змогли досягнути на шляху до подолання ВІЛ і туберкульозу в Україні саме завдяки консолідації наших зусиль заради однієї мети”.

Результати роботи Нацради за 2016-2019 роки

• З 2017 році держава почала закуповувати препарати замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) за бюджетні кошти. Україна стала першою державою із країн Східної Європи та Центральної Азії, яка це зробила.

• Розроблено новий Законопроект “Про основні засади та стратегії державної політики з протидії ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та вірусних гепатитів до 2030 року”.

• Затверджено Наказ, що дозволить розширити лікування антиретровірусною терапією (АРТ) людей з ВІЛ-інфекцією (Наказ МОЗ №317 від 05.02.2019).

• Удосконалено систему управління якості лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ (Наказ МОЗ №794 від 05.04.2019).

• Затверджено новий клінічний протокол застосування АРТ для лікування та профілактики ВІЛ-інфекції (Наказ МОЗ №1292 від 05.06.2019).

• Забезпечено нормативне врегулювання процесу переходу закупівель послуг з профілактики та супроводу ВІЛ-інфекції за державні кошти та надано можливість закуповувати їх у громадських організацій, затверджено порядок надання послуг з профілактики ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, порядок надання послуг з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ, методики розрахунку та граничні тарифи послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та надання послуг з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ (Постанова КМУ №497 від 12.06.2019, Наказ МОЗ №1606 від 12.07.2019, Наказ МОЗ №1607 від 12.07.2019).

• Затверджено нову інструкцію з мікробіологічної діагностики туберкульозу (липень 2019, очікує реєстрації в Мінюсті).

• Перекладено новий протокол з лікування резистентного та мультирезистентного туберкульозу (затвердження планується у вересні).

• Розроблено та відправлено на погодження в ЦОВВ проект Наказу, який розширить кількість людей, які зможуть отримувати ЗПТ та усуне нормативні обмеження для впровадження програми ЗПТ у місцях позбавлення волі.

• До розробки державних політик у сфері боротьби з ВІЛ-інфкцією та туберкульозом були залучені всі зацікавлені сторони з правом голоса: представники парламенту, дотичних міністерств та центральних органів влади, пацієнтських спільнот та уразливих до цих хвороб груп населення (представники геїв, лесбійок, бісексуалів, трансгендерних людей; людей, що вживають наркотики ін’єкційно; працівників та працівниць комерційного сексу; людей, які були або є позбавлені волі).

• Протягом останніх двох років посилена робота з релігійними організаціями у питаннях просвітництва щодо соціально-небезпечних хвороб.

• Здійснено моніторинг щодо поширення та протидії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу у Тернопільській, Одеській, Донецькій, Луганській, Вінницькій, Закарпатській та Харківській областях. Також були здійснені візити на місця у Волинській, Житомирській, Дніпропетровській областях, в м. Кропивницький та м. Суми.

• Українські делегації брали активну участь у найголовніших міжнародних подіях по боротьбі з ВІЛ/СНІДом та туберкульозом: на 73 сесії Асамблеї ООН, 22 міжнародній конференції з питань ВІЛ/СНІДу та глобальному діалозі щодо ВІЛ, у 10 міжнародній науковій конференції з питань ВІЛ/СНІДу, заходах Глобального Фонду, ВООЗ та StopTB-партнерства.

• За даними ООН, кількість випадків інфікування ВІЛ в Україні знизилась на 11% у порівнянні з 2010, а число випадків переходу ВІЛ у СНІД знизилось на 51%.

• Україна для Глобального фонду є прикладом виконання міжнародних зобов'язань та дотримання політики сталості/переходу/співфінансування.