У чому найбільша загроза від самолікування антибіотиками — пояснення експерта
Чи на всі антибіотики потрібен е-рецепт і навіщо взагалі він потрібен? — питання, що найчастіше лунають після введення електронного рецепта на антибіотики з серпня цього року.
Між тим, фахівці впевнені, що нововведення насамперед спрямоване на підвищення якості медичних послуг.
Так, експерт з питань антимікробної резистентності Центру громадського здоров’я Роман Колесник вважає, що відпуск антибіотиків в аптеках виключно за рецептом спонукатиме українців звертатися за медичною допомогою до лікаря, а не за порадою до Google, сусідки чи продавчині «аптечного супермаркету».
З моменту відкриття першого антибіотика було винайдено або синтезовано сотні препаратів для лікування не тільки бактеріальних, але і грибкових інфекцій, вірусних захворювань та інфекцій, спричинених найпростішими та гельмінтами. Завдяки їм вдалося врятувати мільйони людських життів.
Але через широку доступність, самолікування й некваліфіковане призначення антибіотики вже до 2050 року можуть стати причиною смерті близько 10 млн людей щороку. Усе через розвиток стійкості бактерій до антимікробних препаратів, до яких вони раніше були чутливими.
Як наслідок — лікування бактеріальних інфекційних хвороб (пневмонії, туберкульозу та інших) стає важчим: період госпіталізації збільшується, зростають медичні витрати та показники смертності — впевнений експерт.
Це проблема світового масштабу. Уже зараз, за даними ВООЗ, у світі щорічно від резистентних до антибіотиків інфекцій помирає близько 700 тисяч людей.
Регулювання відпуску антибіотиків за електронним рецептом має за мету не лише мінімізацію випадків самолікування з можливими негативними наслідками для людини, але й посилення відповідального ставлення лікарів до призначення антибактеріальних препаратів. Так, електронна система охорони здоров’я дозволить відстежувати обʼєми й раціональність призначень антибіотиків в Україні.
Не слід забувати, що внаслідок неконтрольованого споживання та нераціонального призначення рівень застосування антибіотиків, особливо групи резерву або антибіотиків «останньої надії» на вторинній і третинній ланці медичної допомоги в Україні вже дуже високий. Це може призвести не лише до пришвидшення розвитку резистентності бактерій до цих антибіотиків, але й до надмірних фінансових витрат держави та пацієнтів для лікування інфекційних хвороб. На жаль, унаслідок цього лікування з кожним роком ставатиме все дорожчим і водночас усе менш ефективним.
Дані про споживання антибіотиків в Україні й раніше збиралися та аналізувалися, однак вони є неповними. З впровадженням електронного рецепта дані про призначення антибіотиків дають можливість експертам оцінити вплив прийнятих рішень і запроваджуваних заходів на раціональність та контрольованість використання антибіотиків як на національному, так і на регіональному рівнях.
За результатами аналізу ми зможемо обмежувати або розширювати сферу використання тієї чи іншої активної речовини для лікування бактеріальних інфекцій. Наприклад, якщо за результатами аналізу буде виявлено, що пневмокок (найчастіше спричиняє запалення легень) став стійким до пеніцилінів, але його споживання зростає, у стандарти медичної допомоги будуть внесені відповідні зміни з метою зниження призначення даної групи препаратів у пацієнтів із запальними захворюваннями нижніх дихальних шляхів.
«Прийде день, коли будь-хто зможе купити пеніцилін у будь-якому магазині, і від неправильного використання бактерії стануть резистентними до пеніциліну», — сказав свого часу Александер Флемінг, який відкрив перший антибіотик ще 94 роки тому.
Ми не можемо дозволити собі звести зусилля науки нанівець. Резистентність бактерій — це природний процес, але його розвиток можна призупинити раціональним вживанням антибіотиків та використанням якісних даних.