Перейти до основного вмісту

Для донорів

Хто може бути донором

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених МОЗ України.

Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров’ю донора не буде заподіяно шкоди.

Хто не може бути донором

Абсолютні протипоказання для донорства

1. Гемотрансмісивні захворювання:

  • інфекційні — СНІД, ВІЛ-інфекція, сифіліс, вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів;
  • туберкульоз, усі форми;
  • бруцельоз, висипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Кройцфельда — Якоба;
  • паразитарні — ехінококоз, токсоплазмоз, трепаносомоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз.

2. Соматичні захворювання:

  • злоякісні новоутворення;
  • хвороби крові;
  • органічні захворювання ЦНС;
  • повна відсутність слуху і (або) мовлення;
  • серцево-судинні захворювання — гіпертонічна хвороба II–III ст., ішемічна хвороба серця, атеросклероз, атеросклеротичний кардіосклероз, облітеруючий ендоартеріїт, неспецифічний аортоартеріїт, рецидивний тромбофлебіт, ендокардит, міокардит, вади серця;
  • хвороби органів дихання — бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, емфізема легень, обструктивний бронхіт, дифузійний пневмосклероз у стадії декомпенсації;
  • хвороби органів травлення — ахілічний гастрит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки;
  • захворювання печінки і жовчних шляхів — хронічні захворювання печінки, зокрема токсичної природи і неясної етіології, калькульозний холецистит з повторюваними нападами і явищами холангіту, цироз печінки;
  • захворювання нирок і сечовивідних шляхів у стадії декомпенсації — дифузні й вогнищеві ураження нирок, сечокам’яна хвороба;
  • дифузні захворювання сполучної тканини;
  • променева хвороба;
  • хвороби ендокринної системи у разі порушення функцій та обміну речовин;
  • хвороби ЛОР-органів — озена, інші гострі та хронічні важкі гнійно-запальні захворювання;
  • очні хвороби — залишкові явища увеїту (ірит, іридоцикліт, хоріоретініт), висока міопія (6Д і більше), трахома, повна сліпота;
  • шкірні хвороби — розповсюджені захворювання шкіри запального та інфекційного характеру, псоріаз, еритродермія, екземи, червоний вівчак, пухирчасті дерматози, грибкові ураження шкіри (мікроспорія, трихофітія, фавус, епідермофітія) і внутрішніх органів (глибокі мікози), гнійничкові захворювання шкіри (піодермія, фурункульоз, сікоз);
  • остеомієліт гострий і хронічний.

3. Оперативні втручання з приводу ампутації або резекції органа і трансплантації органів чи тканин.

4. Алкоголізм, наркоманія та форми ризикованої сексуальної поведінки, яка може призвести до серйозних інфекцій, що передаються через кров.

5. Психічні захворювання.

Тимчасові протипоказання для донорства

Перелік протипоказань для донорства Термін усунення від донорства
Трансфузії компонентів крові (за винятком опікових реконвалесцентів та осіб, які імунізовані до резус-фактора) 1 рік
Період вагітності та лактації 1 рік після пологів і не менше 3-х місяців після закінчення лактації
Операції, зокрема аборти (потрібна довідка про характер і дату операції з лікувального закладу або виписка з амбулаторної картки) 1 рік після операції
Татуювання, проколювання вух, пірсинг, лікування голковколюванням 1 рік від часу закінчення процедури
Перебування в закордонних відрядженнях понад 2 місяці 6 місяців
Перебування в ендемічних щодо малярії країнах тропічного та субтропічного клімату (Африка, Азія, Південна та Центральна Америка) понад 3 місяці 3 роки
Контакт із хворими на вірусний гепатит A 3 місяці
Контакт з хворими на вірусний гепатит B, C 1 рік
Вегето-судинна дистонія 1 місяць після нормалізації стану та зникнення симптомів
Перенесені інфекційні захворювання (що не зазначені в розділі «Абсолютні протипоказання»):
- малярія в анамнезі, за відсутності симптомів і негативних результатів імунологічних тестів 3 роки
- черевний тиф, після одужання і повного клінічного обстеження, за відсутності виражених функціональних розладів 1 рік
- ангіна, грип, гостре респіраторне вірусне захворювання (після одужання) 1 місяць
- інші інфекційні захворювання 6 місяців
Гострі або хронічні запальні процеси у стадії загострення (незалежно від їх локалізації), температура тіла вище 37 °С 1 місяць після закінчення гострого періоду
Алергічні захворювання 2 місяці після закінчення гострого періоду
Видалення зуба 10 діб
Щеплення:  
- вбитими та рекомбінантними вакцинами (правець, дифтерія, кашлюк, вірусний гепатит В, грип, холера, тиф і паратиф), анатоксинами 10 діб
- живими вакцинами (БЦЖ, віспа, червінка, поліомієліт, бруцельоз, чума, туляремія), введення протиправцевої сироватки (за відсутності виражених запальних явищ на місці ін’єкції) 1 місяць
- проти сказу 1 рік
- введення імуноглобуліну проти вірусного гепатиту В 1 місяць
- реакція Манту (за відсутності виражених запальних явищ на місці ін’єкції) 14 діб
Медикаментозний курс лікування 14 діб після закінчення курсу
Період менструації Не менше 5 діб після закінчення
Вживання алкоголю 48 годин

Підготовка до здавання крові

За три дні до здавання крові відмовтеся від прийому анальгетиків і аспірину, а також ліків, що їх містять (ці речовини погіршують зсідання крові).

Не вживайте алкоголь за 48 годин до здавання крові. Виключіть із раціону жирну, смажену, копчену, молочну їжу, соління.

Обов’язково виспіться і з’їжте легкий сніданок (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді).

Не куріть за годину до здавання крові.

Не приходьте здавати кров, якщо відчуваєте нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).

Під час огляду лікарем перед донацією відверто відповідайте на запитання і не приховуйте інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання.

Після здавання крові:

  • відпочиньте 10–15 хвилин;
  • якщо відчули запаморочення або слабкість, повідомте персонал;
  • не намагайтеся одразу йти чи керувати машиною, якщо у вас паморочиться голова;
  • 2–3 години не піднімайте нічого важкого рукою, з якою брали кров;
  • 3–4 години не знімайте пов’язку і намагайтеся її не мочити, це вбереже вас від появи синця;
  • протягом наступних 12 годин уникайте інтенсивних фізичних навантажень;
  • протягом двох діб повноцінно та регулярно харчуйтеся;
  • протягом двох діб уживайте збільшену кількість рідини (не менше 2 літрів на день) — соки, воду, неміцний чай (алкоголь не рекомендується);
  • приходьте ще раз здати кров після рекомендованої перерви.

Інтервали між донаціями

Чоловіки можуть здавати кров не більше 5 разів на рік, жінки — не більше 4 разів на рік. Після п’яти регулярних донацій рекомендовано зробити перерву не менше 3 місяців.

Детальніше про інтервали між донайціями можна дізнатися з таблиці, де цифри — це кількість днів, після яких можна продовжити здавати кров.

Назва процедури Здавання крові Плазмаферез Тромбоцитоферез
Здавання крові 60 30 30
Плазмаферез апаратний (доза: 500–800 мл) 14 14 14
Плазмаферез ручний одинарний 7 7 7
Плазмаферез ручний подвійний 14 14 14
Тромбоцитоферез 14 14 14

 

Де здати кров

Чому бути донором крові — корисно (наукові факти)

У донорів значно менший ризик серцево-судинних захворювань.

Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів.

Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило ризик хвороб серця на 88%.

У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — отже, менша ймовірність серцево-судинних хвороб.

У донорів менші ризики захворіти на рак легень, прямої кишки, шлунку та гортані.

Річ не лише в тому, що донори зазвичай стежать за своїм здоров’ям. Можлива причина — зниження рівня неорганічного заліза, шкідливого для здоров’я. Зокрема, донорство крові зменшує ризик гемохроматозу. Це хвороба, коли іони заліза накопичуються в печінці та інших органах. Її симптоми перекриваються проявами інших недуг, і їх важко розпізнати та вчасно вжити заходів.

У донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус, тобто їхній організм краще знешкоджує вільні радикали.

Донору регулярно (і безоплатно) роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс.

7 міфів про донорство крові

Міф № 1: донорство крові — це небезпечно

Сьогодні донорство крові — абсолютно безпечна та життєво необхідна процедура. В усьому світі мільйони громадян здають кров без зайвих закликів та прохань. Для взяття крові використовують лише одноразові та стерильні системи, індивідуальні для кожного донора.

Міф № 2: є потреба лише в рідкісних видах крові

Це не так. Потреба у крові — як рідкісних, так і поширених груп, — є завжди. Якщо ви здаєте кров не конкретному реципієнту, то вона потрапляє в загальний банк крові та використовується в ситуаціях, коли реципієнту потрібне негайне переливання крові. Причому, що популярніша група крові, то більше її потрібно, адже більше людей потребують саме такої групи крові.

Міф № 3: донорство — це страшно, боляче і довго

Насправді єдиним неприємним моментом протягом всієї процедури є укол голкою, що навряд чи можна назвати страшним і болючим. Порізи та удари, яких ми зазнаємо ледь не щодня, завдають значно більшого болю. До того ж, донація крові триває не більше 10 хвилин.

Міф № 4: я постійно чую, що хтось здає кров, тому не бачу сенсу йти самому

Про донорство багато говорять у ЗМІ, знімають соціальну рекламу, організовують акції, але статистика говорить, що лише 5% тих, хто не має протипоказань стосовно донорства (а це близько 60% населення планети), насправді стають донорами крові.

Міф № 5: у мене візьмуть забагато крові, й це призведе до погіршення здоров’я

В організмі дорослої людини є близько 5,6 л крові, а за один раз забирають 450–470 мл — замало, щоб вам нашкодити. До того ж організм історично звик до втрати незначної частини крові внаслідок травм і складних природних умов, тому швидку регенерацію (відновлення) закладено в нас біологічно.

Міф № 6: я приймаю протизаплідні таблетки, тому мені не можна здавати кров

Якщо ви приймаєте їх з метою контрацепції, а не лікування, — ви можете бути донором.

Міф № 7: я не знаю свою групу крові, тож у мене не візьмуть кров

У центрі крові вам визначать групу крові та навіть здійснять медогляд.

Як  використовують кров та її компоненти

Донорство крові є важливою частиною системи охорони здоров’я кожної країни.

Донорська кров, її компоненти і препарати вкрай необхідні:

  • пологовим будинкам — для компенсації крововтрат породіль під час складних пологів;
  • військовим шпиталям — кров постійно потрібна хлопцям і дівчатам, які захищають нас на сході країни;
  • хірургічним відділенням — переливання компонентів крові є невід’ємною складовою хірургічних операцій;
  • опіковим центрам — потрібні постійні трансфузії плазми як основної рідини, що допомагає відновитися після опіків різного ступеня;
  • онкологічним відділенням — дитина, яка лікується від онкозахворювання, потребує близько 40 донорів протягом всього лікування;

Кров та її компоненти потрібні:

  • пацієнтам, які мають захворювання крові (анемія, гемофілія та інші);
  • людям із хронічними недугами, для яких компоненти крові є життєво необхідними;
  • жертвам серйозних аварій, нещасних випадків, стихійних лих тощо.