Туберкульоз — це інфекційне захворювання, що викликається збудником – мікобактерією туберкульозу (Mіcobacterium tuberculosis), яке характеризується утворенням специфічних гранульом в різних органах і тканинах (специфічне туберкульозне запалення) у поєднанні з неспецифічними реакціями та поліморфною клінічною картиною, що залежить від форми, фази, локалізації та поширеності патологічного процесу.
Джерело туберкульозної інфекції — хвора людина на легеневий туберкульоз. При кашлі утворюються інфекційні частинки (аерозоль) виділень з нижніх дихальних шляхів діаметром менше 5 мкм, в яких знаходяться мікобактерії туберкульозу (МБТ). За один кашлюковий поштовх утворюється 3000 інфекційних частинок. Інфекційний аерозоль може також утворюватись при розмові, чханні, співі і утримуватись у повітрі тривалий час. Пряме сонячне опромінювання знешкоджує МБТ в інфекційних частинках мокротиння за 5 хвилин.
Шляхи передачі туберкульозної інфекції від хворої людини до здорової відбувається повітряно-крапельним шляхом, переважно в закритих приміщеннях. Зараження відбувається при вдиханні повітря, яке містить збудника. Два фактори визначають ризик проникнення мікобактерії туберкульозу в легені здорової людини: концентрація збудника в повітрі та тривалість вдихання зараженого повітря.
У ВІЛ-інфікованих пацієнтів захворювання на туберкульоз та розвиток вторинного туберкульозу розвивається частіше, ніж у ВІЛ-негативних пацієнтів. Пацієнти з ВІЛ-інфекцією більш сприятливі до повторного інфікування особливо у сімейних осередках, закритих колективах та при ув’язненні.
Внаслідок прогресування ВІЛ-інфекції та зниженні рівня СД4 клітин менше 50-80/мкл знижується здатність імунної системи запобігати туберкульозу. У випадку важкого імунодефіциту зростає частота позалегеневої форми туберкульозу.
Основними симптомами, що можуть свідчити про наявність туберкульозу є:
- кашель протягом 2-3 тижнів і більше;
- болі в груді;
- задишка;
- кровохаркання;
- втрата ваги;
- стомлюваність;
- тривала лихоманка;
- нічна пітливість;
- втрата апетиту.
Туберкульоз – виліковне захворювання, за умови вчасного початку лікування та регулярного прийому препаратів.