Професійне здоров’я

Парадоксально, але праця, на думку Міжнародної організації праці (МОП), вбиває більше людей, ніж війни, що явно контрастує з тією провідною роллю і значимістю, які визнають за працею.

За різними даними середня кількість працездатних людей становить близько 40-50% усього населення будь-якої країни. Саме тому від здоров’я працездатного населення залежить не тільки сьогодення держави, а й її перспективи.

Професійне здоров’я є одним з інформативних показників стану суспільного здоров’я, який чутливо реагує не тільки на соціально-економічні зміни, якість життя, але й на умови праці. Здоров’я працюючого населення в розвинених країнах світу останнім часом стало однією з пріоритетних проблем, оскільки є найважливішою складовою трудового потенціалу і значною мірою визначає подальший економічний і соціальний розвиток будь-якого суспільства. Зараз ця проблема перебуває в центрі уваги ВООЗ. Глобальна стратегія ВООЗ щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці на кожному робочому місці була схвалена на 49-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я.

З метою привернення уваги світової громадськості до масштабів проблеми травмування і смертності на робочому місці МОП щороку організовує Всесвітній день охорони праці. Цей захід має привернути увагу кожного роботодавця і працівника до необхідності зниження рівня виробничих ризиків шляхом профілактики травматизму і професійних захворювань, формування свідомого ставлення суспільства до культури безпеки праці.

Чому важливо дотримуватися правил безпеки та які ризики на робочому місці

Згідно з оцінками глобальної робочої сили, чисельність якої становить близько 2,84 млрд осіб, майже 2,4 млн щороку помирають внаслідок нещасних випадків на виробництві (до 360 000 загиблих у результаті приблизно 270 млн нещасних випадків на виробництві) та професійних захворювань (близько 2 млн померлих) [Hämäläinen, Leena Saarela, & Takala, 2009; J. Takala et al., 2014; Jukka Takala, 2005].

За даними європейської статистики нещасних випадків на виробництві (ЄСНВВ) у Європейському Союзі (ЄС) 2014 року сталося 3 774 нещасні випадки на виробництві зі смертельним наслідком [Eurostat, 2017a]. Вищі показники частоти нещасних випадків зафіксовано у таких сферах діяльності, як добувна промисловість і розроблення кар’єрів (10,93); будівництво (6,17); транспорт і складське господарство (5,9); сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство (5,87) [Eurostat, 2017a].

Окрім того, у 28 державах — членах ЄС зареєстровано близько 3,2 млн нещасних випадків на виробництві без смертельного наслідку [Eurostat, 2017b].

В Україні за даними Державної служби з питань праці кількість травмованих на виробництві становить близько 4 000 працівників щороку. У 2019 році було травмовано 3 876 осіб, у результаті чого загинули 422. Більшість нещасних випадків зі смертельним наслідком на виробництві (73%) мала організаційні причини.

Ризик настання нещасного випадку більшає за наявності таких чинників:

низький рівень виробничої дисципліни;
неякісні навчання безпечних методів виконання робіт і проведення інструктажів;
незабезпеченість необхідною технологічною документацією, відсутність інструкцій на робочому місці;
порушення режиму праці й відпочинку працівників;
недостатній контроль за дотриманням норм і правил охорони праці.

Найбільш травмонебезпечними галузями економіки в Україні 2019 року стали вугільна, машинобудівна промисловість, будівельна галузь, підприємства транспорту (крім залізничного), агропромисловий комплекс та соціально-культурна сфера. Питома вага травмованих працівників на підприємствах цих галузей склала 75% усієї кількості травмованих на підприємствах в Україні.

Якщо проаналізувати причини нещасних випадків, то стає зрозумілим, що багатьох із цих смертей можна було б уникнути лише за допомогою підвищення відповідальності й дотримання правил безпеки на робочих місцях.

Незадовільний технічний стан машин, механізмів і технологічного обладнання у поєднанні зі шкідливими та небезпечними факторами на робочому місці зумовлюють ще одну проблему — розвиток хронічних професійних захворювань, пов’язаних із виконуваною роботою.

Щороку в Україні близько 4 000 осіб дістають професійне захворювання. У 2019 році зареєстровано 2 333 працівники із 5 632 хронічними професійними захворюваннями. Рівень захворюваності (із розрахунку кількості захворілих осіб на 100 000 працюючих) порівняно з 2018 роком збільшився на 23%.

Як запобігти шкоді й утраті здоров’я під час роботи

Дедалі більше підприємств запроваджують систему безпеки праці на виробництві, що ґрунтується на управлінні ризиками (уникненні, оцінюванні, запобіганні та контролі) та спрямована на запобігання травматизму і поліпшення стану безпеки й здоров’я працівників.

Головна мета системи — забезпечити покращення умов безпеки і гігієни на робочих місцях, зменшити кількість нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сприяти зростанню продуктивності підприємств, соціально-економічному розвитку України.

У запропонованій системі безпеки праці однаково важливу роль відведено як працівникам, так і роботодавцям.

Обов’язки працівника включають переважно дбання про власну безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я осіб, на яких можуть вплинути його дії, правильне використання виробничого обладнання і засобів індивідуального захисту, співпрацю з роботодавцем та іншими працівниками.

Обов’язки роботодавця, крім відповідальності за безпеку та здоров’я працівників у всіх аспектах, пов’язаних з роботою, яку не можна перекладати на інших, передбачають, зокрема:

оцінювання ризиків та запобігання їм;
інформування і навчання працівників, консультації, нагляд за станом здоров’я, безкоштовне забезпечення засобами індивідуального захисту;
забезпечення відповідних медичних оглядів працівників.

Чому важливо дбати про своє професійне здоров’я

У молодому віці людина майже не замислюється про ризики та небезпеки для здоров’я, пов’язані із працею. На перший план виходять зручність, престижність та матеріальне забезпечення, а умови праці займають далеко не перші місця у переліку пріоритетів. Проте з часом вплив шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці посилюється і наслідки цього негативного впливу на організм стають більш відчутними.

Дбайте про своє здоров’я та перш ніж прийняти рішення щодо працевлаштування проконсультуйтеся у сімейного лікаря. Адже за станом здоров’я деякі види робіт можуть бути протипоказані саме вам та призвести до загострення наявних загальних захворювань, як-от серцево-судинні, хвороби дихальної системи або діабет. За потреби лікар може призначити додаткове обстеження, що допоможе правильно, без шкоди для вашого здоров’я і здоров’я нащадків, обрати оптимальну роботу.

І ще одне застереження: оформлюйте трудові відносини із працедавцем належним чином, не погоджуйтеся на виконання роботи без офіційного працевлаштування. Пам’ятайте, що незадекларована праця, у разі небезпечної ситуації чи погіршення стану здоров’я, пов’язаного із виконуваною роботою, значно обмежує ваші права на отримання соціальних гарантій, пільг та компенсацій.