Лікування від туберкульозу
Стратегія боротьби з ТБ у світі
26 вересня 2018 р. у Нью-Йорку відбулася перша в історії Нарада високого рівня Генасамблеї ООН під назвою «Об’єднані для викорінення туберкульозу: заходи реагування на глобальну епідемію».
Нарада високого рівня з питань подолання ТБ є найважливішим і безпрецедентним кроком уперед для урядів і всіх партнерів, які беруть участь у боротьбі з туберкульозом. Нарада продовжила роботу, розпочату на Міністерській конференції з ліквідації ТБ, що відбулася у Москві 16–17 листопада 2017 р. і завершилася прийняттям міністрами та іншими лідерами зі 120 країн зобов’язань високого рівня щодо прискорення прогресу у сфері ліквідації ТБ.
Підсумком Наради високого рівня стало ухвалення главами держав масштабної політичної декларації про ТБ, яка сприятиме посиленню заходів щодо ліквідації недуги і нарощуванню інвестицій в цій сфері, а також порятунку мільйонів життів.
Стратегія ліквідації ТБ
У травні 2014 р. Всесвітня асамблея охорони здоров’я ухвалила Глобальну стратегію «Покласти край ТБ» на період 2016–2035 рр. Головним завданням Стратегії є звільнення світу від туберкульозу із досягненням нульового рівня захворюваності й смертності, а жодна із постраждалих сімей не повинна мати катастрофічних витрат, пов’язаних із ТБ.
Цільовими показниками для досягнення мети в рамках нової Стратегії є зменшення рівня захворюваності на ТБ нижче десяти випадків на 100 000 населення, зменшення кількості смертей від ТБ на 95% (порівняно з 2015 р.) і зниження показника захворюваності на ТБ на 90% (порівняно з 2015 р.).
Теперішній статус
За даними ВООЗ, туберкульоз лишається однією з перших десяти причин смерті і є основною причиною смерті від одного інфекційного агента (випереджає навіть ВІЛ/СНІД) в усьому світі. Загалом, смертність від ТБ за 2017 р. зменшилася: недуга забрала 1,6 млн життів (зокрема 0,3 млн ВІЛ-позитивних осіб). Проте мільйони людей продовжують хворіти на ТБ щороку — за розрахунками ВООЗ, 2017 р. це захворювання розвинулося у 10 млн осіб. Триває кризова ситуація в системі охорони громадського здоров’я, спричинена поширенням ТБ із множинною лікарською стійкістю: 2017 р. у 558 000 людей діагностовано захворювання зі стійкістю принаймні до рифампіцину — найбільш ефективного препарату першої ряду. Переважна більшість цих людей мала мультирезистентний туберкульоз (МР ТБ), тобто комбіновану резистентність до рифампіцину та ізоніазиду (ще один ключовий препарат протитуберкульозного лікування).
За оцінками, близько 1,7 млрд людей, або 23% населення світу, мають латентну туберкульозну інфекцію (ЛТІ), а отже піддаються ризику розвитку активного захворювання на ТБ протягом життя.
Відповідь на епідемію ТБ: виклики та можливості
Недосконала система звітності й недостатня діагностика випадків ТБ залишаються серйозною проблемою. Із 10 млн людей, які захворіли на туберкульоз 2017 р., лише 6,4 млн були офіційно зареєстровані національними системами звітності, тобто 3,6 млн хворих лишилося недіагностованими або виявленими, але не повідомленими. На десять країн світу припадає 80% цього розриву, а Індія, Індонезія та Нігерія очолюють список.
Водночас 2017 р. було зареєстровано менше половини із приблизно 1 млн дітей, які захворіли на туберкульоз, що демонструє набагато більший розрив у виявленні та діагностиці, ніж у дорослих.
Охоплення лікуванням відстає на рівні 64% і має збільшитися до 20% до 2025 р. для досягнення цілей з подолання туберкульозу.
Щоб терміново поліпшити показники виявлення, діагностики та лікування, 2018 р. ВООЗ, Партнерство «Зупинимо туберкульоз» і Глобальний фонд розпочали нову ініціативу Find. Treat. All. #EndTB («Виявити. Лікувати. Всіх. #ЛіквідуватиТБ»), що має за мету надання якісної допомоги 40 млн хворих на туберкульоз з 2018 до 2022 р.
У 2017 р. було зареєстровано лише близько половини з 920 000 осіб, хворих на ВІЛ-інфекцію; 84% з них отримували антиретровірусну терапію. Більшість прогалин у виявленні та лікуванні припадають на Африканський регіон ВООЗ, де тягар ко-інфекції ВІЛ/ТБ є найвищим.
У всьому світі результати лікування від МР ТБ лишаються незадовільними — на рівні 55%, часто через токсичність лікарських засобів, що унеможливлює терапію.
У березні 2019 р. ВООЗ опублікувала оновлені Консолідовані настанови з лікування від лікарського-стійкого ТБ, які базуються на останніх наукових даних. Зміни підходів до лікування мають призвести до покращення його результатів і збереження більшої кількості життів. ВООЗ активно співпрацює з країнами та партнерами для впровадження цих змін.
Хоча профілактичне лікування від латентної туберкульозної інфекції (ЛТБІ) розширюється, більшість людей, які його потребують, все ще не отримують допомоги. Очікується, що принаймні 30 млн осіб матимуть доступ до профілактичного лікування від туберкульозу (2018–2022) на основі оновлених рекомендацій ВООЗ із ведення ЛТБІ.
Завдяки глобальним зусиллям з 2000 р. було врятовано 53 млн життів, проте нинішніх заходів та інвестицій замало для того, щоби покласти край епідемії ТБ. Для досягнення цільових показників, визначених на глобальному рівні, країнам необхідно набагато швидше нарощувати профілактику, виявлення ТБ і лікування від нього. Для цього потрібні багатосекторальні дії в рамках різних цілей сталого розвитку (ЦСР).
Сімнадцять цілей сталого розвитку було ухвалено державами — членами ООН у вересні 2015 р. Ліквідація епідемії туберкульозу входить до одного із завдань у рамках Цілі 3 «Забезпечення здорового способу життя і сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці».
Структура протитуберкульозної служби в Україні
Заходи і стратегію протидії ТБ реалізує протитуберкульозна служба України, репрезентована ПТД, туберкульозними лікарнями для дорослих і дітей, фтизіатричними кабінетами в закладах, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу.
У 2018 р. в Україні функціонувало 68 протитуберкульозних диспансерів, зокрема 52 диспансери зі стаціонаром (10 520 ліжок), де проліковано за рік 39 276 хворих (15 568 з них — сільські жителі). Середня зайнятість ліжка 2018 р. становила 259 днів, середня тривалість перебування хворого на ліжку — 71,5 дня.
У 2018 р. в системі МОЗ України функціонувала 21 туберкульозна лікарня для дорослих, у яких розгорнуто 1 860 ліжок. У зазначених лікарнях за рік проліковано 5 323 хворих, зокрема 2 678 сільських жителів. Середня зайнятість ліжка становила 235 днів, середня тривалість перебування хворого на ліжку — 98,7 дня.
Загалом 2018 р. в Україні нараховувалося 11 400 туберкульозних ліжок для дорослих, де було проліковано 35 219 хворих.
Також у системі МОЗ України є дві туберкульозні лікарні для дітей, у них розгорнуто 110 ліжок. Середня зайнятість ліжка за 2018 р. становила 281 день, середня тривалість перебування хворого на ліжку — 82,6 дня. За рік у цих лікарнях було проліковано 374 дитини, зокрема 137 сільських жителів.
Загалом 2018 р. в Україні нараховувалося 733 дитячі туберкульозні ліжка, де було проліковано 2 205 хворих дітей.
Завдяки оптимізації ліжкового фонду ПТЗ та впровадження амбулаторної моделі лікування хворих на ТБ у 2018 р. скорочено 1 715 ліжок (12,4% від кількості ліжок 2017 р.). Найбільше скорочення ліжкового фонду відбулося у м. Київ (35,8%), Одеській (35,5%) та Житомирській (25,0%) областях. Не відбулося оптимізації ліжкового фонду ПТЗ у Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Сумській, Харківській та Хмельницькій областях.
У 2018 р. в Україні нараховувалося 530 амбулаторно-поліклінічних закладів, які мали фтизіатричні кабінети, а також функціонувало 20 протитуберкульозних санаторіїв для дорослих і 36 — для дітей.
Забезпеченість лікарями-фтизіатрами у закладах системи МОЗ України 2018 р. становила 0,51 на 10 000 населення (абсолютне число фтизіатрів — 2 142, з них 1 675 (78,2%) — мали категорію).
Найвищий показник забезпеченості лікарями-фтизіатрами — в Івано-Франківській (0,90 на 10 000 населення), Львівській (0,69) і Чернівецькій (0,68) областях; найнижчий — в м. Київ (0,34), Донецькій (0,39) та Луганській (0,40) областях.
