Послуги з тестування на ВІЛ
В Україні близько третини людей живуть з ВІЛ, не знають про свій діагноз. Щоби покращити виявлення ЛЖВ, необхідне тестування на ВІЛ.
- Законом України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» регламентовано, що тестування на ВІЛ це не просто процедура тестування, а комплекс послідовних дій, що включає дотестове інформування, безпосередньо тестування з метою виявлення ВІЛ, післятестове консультування, перенаправлення людей, які живуть з ВІЛ, до послуг з профілактики, лікування та догляду, забезпечення належної якості тестування та надання правильних результатів, а також забезпечення безпечності тестування для обстежуваної особи та персоналу, який його проводить. Також Закон визначає що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проживають або перебувають на території України, незалежно від законності їх перебування та наявності документів, що посвідчують особу, мають право на проведення безоплатного тестування на ВІЛ відповідно до галузевих стандартів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, тестування швидкими (експрес) тестами на ВІЛ та самотестування.
Як надається послуга з тестування на ВІЛ згідно чинних нормативно правових актів?
Крок 1. Добровільне інформоване погодження. Пацієнт, якому пропонують послуги з тестування на ВІЛ (далі – ПТВ) надає письмову або усну (в разі ПТВ в НУО) згоду на проведення тесту на ВІЛ.
Крок 2. Передтестове інформування. Надавач ПТВ коротко пояснює суть тесту, інформує про можливі результати тесту та їх значення.
Крок 3. Проведення тесту. Надавач послуг проводить забір крові для проведення діагностики швидким тестом або методом імуноферментного аналізу (ІФА).
Крок 4. Післятестове консультування. Надавач послуги проводить консультування залежно від результату першого тесту з обговоренням подальших дій пацієнта.
Процедура встановлення ВІЛ-статусу регламентована наказом МОЗ України № 794 «Про удосконалення системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу» від 05.04.2019 р.
Згідно цього наказу діагностика ВІЛ-інфекції відбувається в три етапи:
- Скринінговий етап – використання в ЗОЗ першого тесту при проведенні тестування. Проводиться швидким тестом (далі – ШТ) з найвищим показником ЧУТЛИВОСТІ - не менше 99%.
- Підтверджувальний етап – використання в ЗОЗ другого та третього тестів при проведенні тестування для осіб, які отримали позитивний результат на скринінговому етапі. Даний етап проводиться в тому випадку, коли тест на скринінговому етапі, було виявлено антитіла до ВІЛ, тобто тест був позитивним. На верифікаційному етапі застосовуються два ШТ РІЗНИХ виробників з найвищими показниками СПЕЦИФІЧНОСТІ – не менше 99%.
- Ідентифікаційний етап – повторне тестування в іншому або у тому ж ЗОЗ при взятті під медичний нагляд та/або перед призначенням АРТ. Цей етап тестування проводиться у випадку коли всі три тести, які були використані на скринінговому та верифікаційному етапах були позитивними.
Якщо на скринінговому етапі тестування ШТ показав негативний результат:
- ВІЛ-статус пацієнта встановлюється як негативний, тобто ВІЛ-інфекції немає;
- Проводиться післятестове консультування, під час якого визначаються подальші кроки пацієнта (надаються роз’яснення щодо профілактики інфікування ВІЛ та кратність подальшого тестування пацієнта та у разі потреби його статевих та/або ін’єкційних партнерів)
- Видається довідка про відсутність в організмі пацієнта антитіл до ВІЛ.
Якщо на скринінговому та верифікаційному етапі всі три ШТ були з позитивним результатом:
- ВІЛ-статус пацієнта встановлюється як позитивний, тобто встановлюється діагноз ВІЛ-інфекція;
- Проводиться післятестове консультування, під час якого відбувається скерування пацієнта в систему лікування, тобто встановлення медичного нагляду, призначення лікування ВІЛ-інфекції антиретровірусними препаратами та, за потреби, профілактика та/або лікування опортуністичних інфекцій. А також обов’язково пропонуються ПТВ статевим партнерам пацієнта та/або ін’єкціним партнерам, та/або біологічним дітям пацієнта до 18 років.
Як часто потрібно проходити тест на ВІЛ?
- Щонайменше 1 раз на рік — для представників ключових груп та уразливих груп населення щодо інфікування ВІЛ;
- Після кожного ризикового контакту — якщо результат попереднього тестування був негативним або тестування не проводилося ніколи;
- Щонайменше один раз при зверненні за медичною допомогою, якщо у людини наявний один або більше клінічних симптомів, які можуть бути характерними для ВІЛ-інфекції
Чому важливо виявити ВІЛ якомога раніше?
- Це дозволяє вчасно розпочати лікування (антиретровірусну терапію) — лікування, яке пригнічує розвиток вірусу і зберігає/повертає людині якість життя.
- Це запобігає поширенню ВІЛ — серед сексуальних та ін’єкційних партнерів людей та знижує до 0 ризик передачі ВІЛ майбутнім дітям
- Це дає змогу зберегти імунну систему, не допустити розвитку тяжких хвороб, зумовлених ВІЛ.
Де можна отримати послуги з тестування на ВІЛ-інфекцію?
- в закладах охорони здоров’я, що гарантовано 16 пакетами програми медичних гарантій (це центри надання первинної медичної допомоги, поліклінічні та стаціонарні відділення закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану та паліативну медичну допомогу);
- на базі неурядових організацій, що працюють з ключовими та уразливими групами людей;
Знайти найближчий пункт тестування на ВІЛ можна у чат-боті #ТЕСТпоруч https://t.me/HIVfree_bot і на сайті https://testporuch.phc.org.ua. Тут можна зрозуміти власні ризики щодо ВІЛ, а також дізнатися де і як пройти тестування: у медичному закладі, дружній неурядовій організації чи самостійно вдома. (чи це ще працює?)