Подолати антибіотикорезистентність до 2030 року: затверджено державну стратегію

Кабінет Міністрів України затвердив Державну стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року та операційний план з її реалізації у 2024–2026 роках.

Стратегія включає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками, з урахуванням комплексного підходу «Єдине здоров’я». 

У чому важливість Стратегії?

Антимікробна резистентність (АМР) ускладнює лікування інфекційних захворювань і збільшує витрати на охорону здоров’я, тому впровадження системних заходів, передбачених Стратегією, допоможе убезпечити пацієнтів і зберегти здоров’я населення від глобальних загроз, які становить АМР. В Україні в умовах війни ризик поширення резистентних інфекцій стає ще вищим через велику кількість травм унаслідок бойових дій та необхідність тривалого лікування поранених.

На важливості документа наголосив Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко: «В Україні, особливо в умовах війни, питання стійкості до антибіотиків набуває критичної ваги. Завдяки державним ініціативам ми вже досягли важливих результатів: впроваджено електронний рецепт, розширено мережу лабораторій та оновлено клінічні протоколи. Проте найважливіше — це дотримання стандартів інфекційного контролю та відмова від самолікування.»

Основні цілі та напрями Стратегії

• Посилення інфекційного контролю:
  • впровадження нових стандартів інфекційної безпеки у медичних закладах;
  • створення відділів інфекційного контролю у регіональних медичних установах;
  • затвердження національних санітарних правил щодо поводження з медичними відходами та репроцесингу медичних виробів.
• Розширення лабораторних можливостей:
  • створення нових бактеріологічних лабораторій та вдосконалення наявних;
  • впровадження системи управління якістю лабораторних досліджень;
  • запровадження стандартів біологічної безпеки у мікробіологічних лабораторіях.
• Система епіднагляду:
  • розширення нагляду за резистентними збудниками та споживанням антимікробних препаратів.
  • збір та аналіз даних із національної мережі епідеміологічного нагляду.
  • впровадження електронних систем обліку результатів бактеріологічних досліджень.
• Інформування та навчання:
  • проведення щорічних національних кампаній з підвищення обізнаності населення про небезпеку АМР;
  • організація навчання для медичних працівників щодо інфекційного контролю та раціонального використання антибіотиків;
  • випуск рекомендацій для громадськості щодо запобігання інфекційним хворобам.
• Наукові дослідження:
  • проведення наукових досліджень щодо нових методів лікування резистентних інфекцій;
  • створення національного центру досліджень з питань АМР;
  • запровадження грантових програм для підтримки дослідників у сфері АМР.

Завдяки впровадженим стандартам уже вдалося:

• знизити використання антибіотиків: цефтріаксону — на 20%, левофлоксацину — на 45%, лінезоліду — у 2,5 раза.
• запобігти необґрунтованому призначенню антибіотиків: заборонено профілактичне застосування антибіотиків групи резерву без відповідних підтверджень.
• встановити контроль призначень: обов'язкове погодження призначення антибіотиків з клінічними фармацевтами.
• визначити штами пріоритетних патогенів: у 2023 році лабораторії-учасники національної мережі епіднагляду дослідили понад 43 000 зразків крові та 7700 зразків спинномозкової рідини. Було ізольовано понад 2400 штамів пріоритетних патогенів, зокрема, K. рneumoniae з резистентністю до карбапенемів (до 70%).

Наступний крок — посилення інфекційного контролю

Усі заклади охорони здоров’я, незалежно від форми власності, зобов’язані посилити інфекційний контроль та оптимізувати використання антибіотиків відповідно до наказу МОЗ України №1614.