Вибір антибіотиків для емпіричної терапії

Розповідає Ігнат Гаврилов, фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ

Чи доводиться вам  приміряти на себе роль Шерлока й розмірковувати в оточені абстрактних образів, літер, чисел? Підозрюємо, що часто,  коли доводиться призначати емпіричну терапію своїм пацієнтам. 

Принципи раціонального призначення антимікробних препаратів стверджують, що ефективна антибіотикотерапія починається після ідентифікації збудника інфекційного захворювання. Але лікар не завжди може чекати на результати бактеріологічного дослідження. Деякі пацієнти потрапляють у лікарню в ургентних станах або ж мають загрозливу симптоматику, яка змушує починати антибіотикотерапію якнайшвидше. 

У таких випадках пацієнту призначається емпірична терапія, що означає лікування захворювання до встановлення діагнозу — інфекційного збудника, базуючись на клінічній здогадці. 

В основі клінічної здогадки — медичний досвід та прагматичний підхід. Так для вибору емпіричної терапії необхідно врахувати:

• вік людини;
• імунний статус;
• супутні захворювання; 
• ймовірність певної мікробної етіології; 
• резистентності збудників та ризики можливих побічних реакцій.

Окрім того, обов’язково необхідно брати до уваги дані локальної антибіотикорезистентності. 

На допомогу лікарям розроблено “Стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою»” 

Отож лікарю потрібно згідно зі стандартом при виборі антибіотика враховувати:

• типи/групи пацієнтів з інфекційними захворюваннями та ризик наявності множинної антимікробної резистентності;
• очікуваний терапевтичний ефект проти найбільш імовірного інфекційного агента (залежно від анатомічної локалізації осередку запалення); 
• його можливої стійкості до обраного антибактеріального  препарату;
• враховувати умови виникнення захворювання бактеріальної етіології (госпітальна/позагоспітальна).

! Бажано у всіх клінічних випадках для проведення емпіричної терапії призначати один антибактеріальний препарат. У випадку призначення кількох антибактеріальних препаратів з метою емпіричного лікування, впродовж 72 годин необхідно визначити етіологію збудника, та, за наявності, його чутливість до антибіотиків, що дозволить перейти на монотерапію (провести деескалацію).

Отож, дотримуйтеся Стандарту і все буде елементарно, Ватсон!

Читайте також:

Контроль ефективності призначення антибіотиків: коли доцільно проводити оцінку ефективності антибактеріальної терапії
Деескалація та ескалація антибіотикотерапії