Зоонози: як захиститися від інфекцій, які переносять свійські та дикі тварини

Тварини — як дикі, так і свійські, й навіть домашні — можуть бути переносниками небезпечних для людини інфекцій (зоонозів). Тому під час догляду або контакту з ними варто бути обережними й дотримуватися простих правил, аби убезпечити себе від зараження.

Збудники хвороб передаються не лише через укус

Може скластися хибне враження, що коли просто погладити безпритульного собаку або прибрати у загоні з худобою, то нічим заразитися неможливо. Але це не так. Зоонозні інфекції можуть передаватися не лише через укуси тварин, а й іншими шляхами. Наприклад, через:

подряпини;
потрапляння слини на слизові або в рану;
контакт із шерстю або пір’ям;
забруднені руки або одяг;
вдихання або потрапляння в очі та на інші слизові пилу в місцях утримання тварин;
вживання контамінованих продуктів тваринного походження, які не пройшли достатню термічну обробку.

Місця, де є ризик інфікування зоонозами

Будьте уважні до ризиків, перебуваючи:

в приватних тваринних господарствах;
на фермах;
у місцях утримання великої рогатої худоби, кіз, овець, свиней, птиці;
в контакті з безпритульними тваринами;
у контактних зоопарках. Які продукти можуть бути джерелом зоонозів

Існує ризик заразитися через споживання домашніх яєць, м’яса й молочних продуктів, що не пройшли достатню термічну обробку — детальніше про це розповідали в матеріалі за посиланням.

Які хвороби переносять тварини

До найпоширеніших в Україні зоонозних інфекцій належать:

Сказ — надзвичайно небезпечна вірусна інфекція, яка після появи симптомів закінчується летально у 100% випадків. Хвороба передається через укуси, потрапляння слини в рану або на слизові оболонки та подряпини. Сказ переносять ссавці: собаки й коти, зокрема безпритульні, а також дикі тварини — лисиці, вовки та єнотоподібні собаки. У 2025 році в Україні було зафіксовано 2 випадки сказу.
Лептоспіроз — бактеріальна інфекція, що без лікування може призвести до враження нирок, менінгіту, печінкової недостатності й навіть смерті. Переносники в Україні — сірі щури та польові миші, рідше — бабаки, собаки, худоба. Хвороба передається через контакт із забрудненою сечею зараженої тварини їжею та водою (під час купання теж). У 2025 році в Україні було зареєстровано 223 випадки захворювання.
Сальмонельоз — хвороба, що спричиняє діарею (іноді з кров’ю або слизом). У деяких випадках симптоми зберігаються місяцями, а інфекція розповсюджується на інші внутрішні органи й провокує ускладнення. Поширюється через заражену їжу, екскременти тварин, їхні речі (наприклад, іграшки та миски) або місця утримання. В 2025 році в Україні було зареєстровано 3842 випадки сальмонельозу.
Кампілобактеріоз — бактеріальна інфекція, що може викликати діарею, лихоманку та болі в животі, а в деяких випадках — синдром подразненого кишківника, артрит та враження нервів. Передається через недостатньо термічно оброблене м’ясо та немиті руки, а також від собак та щенят. У 2025 році в Україні було зареєстровано 129 випадків захворювання.
Бруцельоз — симптоми інфекції схожі на грип: лихоманка, слабкість, відчуття нездужання, болі в спині та суглобах, зниження ваги. Головне джерело інфекції — худоба, рідше — собаки й коти. Людина може заразитися при контакті із інфікованими тваринами, через їжу або вдихання пилу, що містить збудників.
Токсоплазмоз — паразитарна інфекція, що у тяжких випадках може призводити до враження мозку, очей та інших органів. Хвороба небезпечна в першу чергу для вагітних і людей з ослабленим або пригніченим імунітетом. Може передаватися через контакт з фекаліями котів.
Сибірська виразка — бактеріальна інфекція, що без своєчасного лікування може призвести до смерті. Людина може заразитися під час контакту з хворими тваринами, їхніми трупами або забрудненим м’ясом, кров’ю, шкірою, шерстю, кістками. Інфікування відбувається через ушкоджену шкіру, вживання зараженого м’яса або вдихання спор збудника. В Україні один випадок сибірської виразки зафіксували у 2020 році.
Ехінококоз — паразитарна інфекція, що спричиняє формування кіст у печінці, легенях або інших органах і спричиняє серйозні ускладнення. Основне джерело зараження — собаки та інші хижі тварини, які виділяють яйця паразита з фекаліями. Людина може інфікуватися через брудні руки, забруднену їжу або воду, після контакту з шерстю.
Лістеріоз — бактеріальна інфекція, що у тяжких випадках призводить до ураження нервової системи або генералізованої інфекції. Особливо небезпечна для вагітних, новонароджених, людей літнього віку та осіб з ослабленим імунітетом. Основний шлях зараження — вживання заражених харчових продуктів, зокрема непастеризованого молока та продуктів із нього.
Трихінельоз — паразитарна інфекція, що у тяжких випадках може вражати серце, легені або центральну нервову систему. Людина заражається переважно через вживання сирого або недостатньо термічно обробленого м’яса, яке містить личинки трихінел.
Туляремія — бактеріальна інфекція, що може проявлятися лихоманкою, слабкістю, збільшенням лімфатичних вузлів, виразкою на шкірі, болем у горлі, ураженням очей або легень — залежно від шляху зараження. Людина може заразитися при контакті з зараженими гризунами та іншими дикими тваринами, через укуси кліщів чи ґедзів, забруднену воду, а також під час вдихання пилу або аерозолів, що містять збудника.

Коли треба звертатися до лікаря

Загалом, тварини можуть бути переносниками понад 200 зоонозних інфекцій. Тож негайно зверніться до лікаря, якщо після контакту з ними у вас з’явилися:

гарячка;
слабкість;
біль у животі, діарея, блювання;
висип;
збільшені лімфатичні вузли;
кашель;
біль у суглобах.

Важливо: якщо дика, безпритульна або будь-яка інша невакцинована від сказу тварина (або така, чий вакцинальний статус вам невідомий), вас вкусила подряпала, або її слина потрапила на слизові чи в рану, діяти потрібно негайно:

ретельно промийте рану проточною водою з милом;
обробіть краї рани антисептиком;
якнайшвидше зверніться по медичну допомогу.

Як убезпечити себе від зоонозних інфекцій

Вакцинуйте від сказу домашніх улюбленців — навіть якщо вони не виходять на вулицю й не контактують з іншими тваринами. Так ви захистите і їх, і себе від потенційної небезпеки. Рекомендовано робити перше щеплення, коли улюбленцю виповниться 3 місяці й надалі проводити вакцинацію щороку. Щепити тваринку безкоштовно можна у лікарнях ветеринарної медицини Держпродспоживслужби вашого регіону.
Не підгодовуйте й не намагайтеся приручити диких тварин.
Поясніть дітям, що не можна гладити безпритульних та незнайомих домашніх тварин.
Не дозволяйте дітям тісно контактувати з тваринами без вашого нагляду.
Мийте руки після контакту з тваринами або прибирання за ними. Про те, як це робити правильно розповідали у матеріалі за посиланням.
Не їжте й не пийте у приміщеннях, де перебувають тварини (в загонах з худобою, у приміщеннях контактних зоопарків тощо).
Не вживайте домашні яйця, м’ясо й молочні продукти, що не пройшли достатню термічну обробку.