назад в меню
Час обирати здоров'я
А-Я

GFA/THL

GFA/THL

GFA/THL

Повна назва проєкту

Надання підтримки Україні в розвитку сучасної системи громадського здоров’я

Донор

ЄС

Бюджет проєкту

€3 999 000

Термін реалізації

10.06.2019–12.05.2023

Мета

Підтримка модернізації та розвитку стійкої системи громадського здоров’я в Україні для ефективного попередження та контролю захворювань відповідно до законодавства, вимог та практик ЄС.

Цілі

1. Підтримати консолідацію та розширення можливостей Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».

2. Допомогти у створенні сучасної системи безпеки крові в Україні.

Діяльність у рамках проєкту

1. Консолідація та функціонування Центру громадського здоров’я України відповідно до наукових, технологічних та епідеміологічних змін.

2. Впровадження та узгодження з вимогами ЄС нормативно-правової бази у сфері громадського здоров’я.

3. Посилення інституційної спроможності Центру громадського здоров’я України щодо визначення стандартів, розробки програм, виконання ключових функцій у сфері громадського здоров’я та у наданні технічних консультацій МОЗ.

4. Запровадження стійкої системи епідеміологічного нагляду за інфекційними та неінфекційними захворюваннями.

5. Імплементація Міжнародних медико-санітарних правил (ММСП) з метою запобігання міжнародному поширенню хвороб, захисту від нього і контролю, а також реагування системи громадського здоров’я на такі загрози.

6. Розробка національної нормативно-правової бази щодо стандартів безпеки та якості крові, узгодженої з вимогами ЄС.

7. Визначення нової структури національної системи крові та забезпечення функціонування  її двох компонентів — надання послуг та регуляторного нагляду.

8. Забезпечення надійного ланцюга постачання крові та безпеки донорів крові.

9. Впровадження узгоджених європейських стандартів переливання крові.

10. Підтримка відділу комунікацій Центру громадського здоров’я України в підготовці та розповсюдженні перевіреної інформації про пандемію COVID-19 для різних цільових аудиторій (широкого загалу та вузьких спеціалістів).

11. Оновлення керівних принципів та протоколів щодо пандемії COVID-19.

12. Розробка протоколів зі збирання та клінічного використання реконвалесцентної плазми й інших компонентів крові для пацієнтів із SARS-CoV-2.

13. Навчання концепціям і методам ощадливого виробництва у випадках нестачі критично важливих матеріалів та обладнання.

14. Розробка національної системи управління запасами крові та вдосконалення принципів кровозбереження і раціонального використання компонентів крові PBM, проведення комунікаційної кампанії з промоції добровільного безплатного донорства під час пандемії.

Інформаційні матеріали проєкту

Новини проєкту

28.12.2021

Успішна побудова комунікацій у період пандемії COVID-19: досвід європейських країн

Які стратегії в комунікації під час кризи працюють найкраще? Чому в деяких європейських країнах вдалося приборкати паніку та сформувати довіру від початку пандемії? Чи корелюють інтенсивність комунікації та результат сприйняття повідомлень? Про це комунікаційники ЦКПХ, фахівці з громадського здоров’я — менеджери та лікарі дізналися на онлайн-презентації найкращих комунікаційних практик ЄС, що відбулася 17 грудня. Під час події комунікаційним менеджерам у сфері охорони здоров’я презентували також посібник «Комунікаційні кампанії для зміни поведінки», мета якого — покращувати рівень стратегічних комунікацій, зокрема, у секторі громадського здоров’я.

Що вдалося виявити завдяки дослідженню

Фінська експертка Саана Ігамякі працює з темою COVID-19 із початку пандемії. Як менеджерка з маркетингових комунікацій у Фінському інституті охорони здоров’я і добробуту вона досліджувала комунікації про COVID-19 у рідній країні, а також взяла інтерв’ю у колег з Норвегії, Люксембургу, Бельгії та Європейського центру профілактики та контролю захворювань (ЄЦПКЗ).

«Незважаючи на те, що у кожній країні своя унікальна ситуація, різні європейські установи поділяли подібні цілі та принципи під час своєї комунікації щодо пандемії COVID-19. Це побудова й підтримка довіри, проактивність та співпраця різних інституцій, — зазначає Саана Ігамякі, авторка дослідження від проєкту ЄС. — У деяких країнах сегрегували канали комунікації та розробили контрольний список ключових повідомлень. А в Люксембурзі, наприклад, розділили інформаційну кампанію на три етапи і за допомогою аналізу громадської думки зробили її максимально зрозумілою для всіх».

1. Побудова та підтримка довіри

Більша довіра до державних органів корелює з вищим рівнем дотримання заходів безпеки та рекомендацій. Довірі сприяють чіткі, доступні, узгоджені між собою повідомлення, які повторюються. Крім того, під час ухвалення рішень слід охоплювати якомога ширшу аудиторію довідковими матеріалами (поясненнями, принципами, правилами тощо). Одним зі стимулів до розробки правильних ключових повідомлень та зміцнення довіри є увага до занепокоєнь, проблем та сподівань аудиторії.

2. Співпраця та уніфіковані повідомлення від інституцій

Оскільки обов’язки з інформування щодо COVID-19 розподілені між багатьма організаціями, такими як міністерства, місцеві органи влади і суб’єкти охорони здоров’я, коли офіційні повідомлення надходять від різних організацій, їхня кількість може стати надмірною. Для більш ефективного сприйняття громадянами варто оптимізувати випуск повідомлень від різних відповідальних інституцій і налагодити інфопартнерство на національному та локальному рівнях (наприклад, передавання інформаційних матеріалів у регіони).

3. Проактивність і своєчасність

Слід подумати про те, як запобігти формуванню хибних уявлень на якомога більш ранньому етапі кризи, оскільки неправдиву інформацію потім буде важче розвінчати. Дуже важливо відстежувати зміни настрою людей — те, що їм цікаво сьогодні, не обов’язково зацікавить їх наступного місяця. Із цим можуть допомогти опитування та моніторинг соціальних мереж. Доречною буде й підготовка до ризиків: вони часто виникають через суперечливе ставлення громадян до поширеної інформації, неоднозначні повідомлення від різних організацій та повідомлення, які були невчасними або важкими для розуміння.

Щоб зрозуміти, як відбувалася комунікація, варто згадати, якими були етапи пандемії і які інструменти найефективніші для кожного з них.

Початковий період

Утома від пандемії

Розгортання вакцинації

Часто на початку кризи більшість людей здатна увібрати значну кількість нової інформації та правил

Люди вчаться жити в умовах тривалішої кризи

Очікуване збільшення втоми від пандемії вимагає активного керування очікуваннями й широкої освітньої та заохочувальної комунікації
  • Надсилайте чіткі повідомлення, переконайтеся, що ви охопили всю аудиторію, організуйте ресурси та ролі
  • Підвищуйте поінформованість, керуйте очікуваннями та мотивуйте аудиторію, отримуйте відгуки
  • Використовуйте досвід попередніх кампаній вакцинації, акцентуйте увагу на безпеці, термінах і цілях вакцинації

 

Практики, що спрацювали: кейси європейських країн та ЄЦПКЗ

Норвегія. Три вебсайти для різних цільових аудиторій, а також п’ять каналів у соцмережах:

  • Facebook-сторінка для широкого загалу;
  • Facebook-сторінка для медичних працівників;
  • Instagram-акаунт для молоді;
  • Instagram-акаунт для широкого загалу;
  • обліковий запис у Twitter, призначений для зв’язку із засобами масової інформації та іншими спеціалістами (цей канал працює для Q&As та спростування фейків).

Фінляндія. Розроблено робочою групою за ініціативи Офісу прем’єр-міністра контрольний список повідомлень для зміни поведінки.

Приклад такого контрольного списку ви можете знайти у додатках до огляду дослідження: https://bit.do/EU-COVID-practices.

Люксембург. Триетапна кампанія з використанням аналізу громадської думки.

  

Бельгія. Додаткові методи вимірювання комунікацій.

Міністерство охорони здоров’я Бельгії здійснило стратегічне вимірювання показників ефективності своїх багатоканальних кампаній. Ось які висновки вони отримали:

  • теле- і радіокампанії найбільш ефективні для охоплення широкої аудиторії, а також найкраще запам’ятовуються навіть у молодших цільових групах;
  • кампанії, базовані на фактах, людям було зрозуміти простіше, ніж ті, в яких переважали емоції (останні сприймали як менш достовірні).

Докладніше про висновки із кожної країни читайте у звіті на сайті Центру громадського здоров'я: https://bit.do/EU-COVID-practices.

Посібник «Комунікаційні кампанії для зміни поведінки»: практичні поради для побудови системних комунікацій у секторі громадського здоров’я

Презентований у рамках заходу практичний посібник «Комунікаційні кампанії для зміни поведінки» — перший україномовний гайд з поведінкових комунікацій, що містить положення сучасних комунікаційних теорій у секторі громадського здоров’я і практичні алгоритми з планування, реалізації та оцінювання комунікаційних кампаній.

Автор посібника — Дмитро Коник, експерт проєкту ЄС та консультант зі стратегічних комунікацій, кандидат соціологічних наук та викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія», зазначає:

«Виявилося, що україномовної навчальної літератури про комунікації у секторі громадського здоров’я критично бракує. Тож цінність цього практичного посібника в тому, що він завдяки доступній мові й наведеним прикладам та інструментам зможе допомогти фахівцям з комунікацій у закладах громадського здоров’я України, зокрема в регіональних центрах контролю та профілактики хвороб, або в територіальних громадах будувати й досліджувати поведінкові комунікації більш системно».

Електронну версію посібника можна завантажити за посиланням: https://cloud.phc.org.ua/index.php/s/aAxk95qd2jdKGBA#pdfviewer.

Дослідження європейських комунікаційних практик щодо COVID-19 і посібник «Комунікаційні кампанії для зміни поведінки» були ініційовані 2021 року в межах проєкту «Надання підтримки Україні у розвитку сучасної системи громадського здоров’я», який впроваджує GFA Consulting Group GmbH, Німеччина, у консорціумі з Фінським інститутом охорони здоров’я та добробуту (THL) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Мета проєкту — підтримати консолідацію та розширення можливостей Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» і допомогти у створенні сучасної системи безпеки крові в Україні.

10.02.2021

Центр громадського здоров’я провів навчання з епіднагляду

1–5 лютого 2021 року лікарі-епідеміологи відділу організації епіднагляду Центру громадського здоров’я України провели низку онлайн-тренінгів з актуальних питань епідеміологічного нагляду відповідно до європейських стандартів.

Основна мета навчання — імплементація затвердженого в січні 2021 року Порядку ведення епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами.

Учасниками навчання стали понад 1 500 медичних працівників — сімейні лікарі, лікарі-інфекціоністи, епідеміологи та працівники лабораторій закладів охорони здоров’я та регіональних закладів громадського здоров’я.

Упродовж навчання учасники дізналися про:

  • підходи до епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами в країнах Європейського Союзу;
  • основні положення та вимоги наказу МОЗ України від 30.07.2020 № 1726 «Про затвердження Порядку ведення обліку, звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами та Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації»;
  • головні напрямки роботи і взаємодії різних секторів охорони здоров’я та громадського здоров’я у сфері здійснення епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами;
  • практичне застосування основних положень, понять і вимог наказу.

Тренінги відбулися за сприяння проєкту «Підтримка України для розвитку сучасної системи громадського здоров’я», фінансованого Європейським Союзом, який впроваджує в Україні консорціум GFA Consulting Group GmbH та Інституту охорони здоров’я і соціального забезпечення Фінляндії.

28.12.2020

Як центри громадського здоров’я тренували комунікацію: міжнародна підтримка

У нових умовах пандемії зворотний зв’язок важливий не лише для клієнтів бізнесу, а й для громадського сектора. Якісна комунікація — це один із компонентів реформування системи громадського здоров’я в Україні. Працівники сфери охорони здоров’я повинні вміти правильно розробляти ефективні комунікаційні стратегії, кризові планові комунікації та прозоро доносити інформацію до цільових аудиторій. Саме тому в рамках проєкту «Надання підтримки Україні в розвитку сучасної системи громадського здоров’я», за фінансової підтримки Європейського Союзу, протягом вересня–грудня 2020 року відбувалися віртуальні тренінги для спеціалістів ЦГЗ, регіональних центрів громадського здоров’я та лабораторних центрів.

Так, у вересні–грудні відбулися тренінги з розвитку комунікаційних спроможностей. План модулів передбачав розробку комунікаційної стратегії, вивчення базових концепцій комунікацій та цільових аудиторій, запуск комунікаційних кампаній, визначення комунікаційних KPI, SMM-планування, техніку взаємодії з журналістами, тренування навичок публічних виступів і розв’язання кризових сценаріїв.

Тренінг включав теоретичну (лекційну) частину, практичні вправи (групову роботу регіональних ЦГЗ), сесії зворотного зв’язку (можливість учасників отримати фідбек та обговорити подальші плани). Під час практичних занять групи презентували комунікаційні стратегії, ділилися попереднім досвідом, планували комунікаційні кампанії, створювали мапи стейкхолдерів та вели дискусії.

Всі учасники тренінгів отримали письмові оцінки та сертифікати. Спікерами стали неключовий експерт з кризових комунікацій Дмитро Коник та старший міжнародний експерт із комунікацій з Інституту охорони здоров’я і соціального забезпечення Фінляндії Марко Лахтенмакі. Допомагали з розробкою концепції тренінгу експертки проєкту Ірина Юр’єва та Анастасія Тароянц.

23 жовтня відбувся вебінар для працівників регіональних ЦГЗ та лабораторних центрів, де вони ознайомилися з методикою оцінювання національних закладів громадського здоров’я. Експерти презентували різні розділи оцінювання (обізнаність з управління якістю, кадровий потенціал, потреба у навчанні, адміністративне та фінансове управління) та відповідні опитувальники. Кожен учасник отримав роз’яснення щодо сучасної методології оцінювання, а також інформацію про часові рамки проведення та наступні оцінювання. Також учасники вивчали аспекти оцінювання кадрового потенціалу, компетенцій і потреб у навчанні, інституційної спроможності. Методологію та матеріали для оцінювання розробляли міжнародні та національні експерти проєкту: Тіїна Лаатікайнен, Мартін Руснак, Деян Остоїч, Оксана Артемчук, Маркіян Дацишин, Світлана Пхіденко.

А з 23 по 30 листопада відбулися тренінгові модулі з актуальних питань епідеміологічного нагляду за дифтерією. Усього тренінгів було чотири (окремо для північного, південного, східного та західного регіонів України). Кожен тренінг відвідало близько 200 учасників — сімейні лікарі, інфекціоністи, епідеміологи, бактеріологи тощо. Учасникам розповіли про підходи до епідеміологічного нагляду за дифтерією та аспекти лабораторної діагностики в країнах ЄС. Також програма передбачала ознайомлення з наказом МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення епідеміологічного нагляду за дифтерією», після чого його положення застосували на практиці — в ситуаційних завданнях.

Тренерами виступали міжнародні та національні експерти проєкту і фахівці відділу організації епіднагляду, відділу імунізації та референс-лабораторії мікробіологічних та паразитологічних досліджень Центру громадського здоров’я України. Організували заходи ЦГЗ за підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, Всесвітня організації охорони здоров’я і Європейськое бюро ВООЗ.

​

09.07.2020

Перекладено рекомендації ЄЦПКЗ щодо COVID-19

Пандемія COVID-19, що виникла на початку 2020 року, є безпрецедентним викликом для систем громадського здоров’я у світі. Європейський центр профілактики та контролю захворювань (ЄЦПКЗ) як провідна установа ЄС у сфері громадського здоров’я постійно здійснює моніторинг ситуації та готує на основі досліджень рекомендації для населення країн Європи загалом, а також для працівників медичних установ і лабораторій.

Документи присвячено таким темам:

  • інструменти для зниження ризику передавання COVID-19 у медичних установах та лабораторіях і практичні поради працівникам медичних установ;
  • заходи з профілактики та контролю інфекцій;
  • особливості перебігу інфекційних захворювань (зокрема і COVID-19) у дорослих та дітей;
  • розвиток епідемії та прогнози її поширення (аналітичні дані);
  • заходи під час поїздок у транспорті міського, міжміського та міжнародного сполучення для обмеження розповсюдження COVID-19;
  • сортування, первинний контакт і оцінювання стану пацієнтів під час надання первинної та екстреної допомоги;
  • лікування пацієнтів з підозрою на інфікування;
  • особливості процедури перевезення пацієнтів;
  • засоби індивідуального захисту медпрацівників;
  • дезінфекція приміщень та утилізація відходів тощо.

У травні та червні 2020 року фахівці проєкту «Надання підтримки України у розвитку сучасної системи громадського здоров’я» за фінансування Європейського Союзу переклали серію рекомендацій ЄЦПКЗ українською (див. вище «Інформаційні матеріали проєкту»).

18.06.2020

Експерти ЄС надають підтримку МОЗ у модернізації системи громадського здоров’я

9 червня експерти проєкту «Надання підтримки Україні в розвитку сучасної системи громадського здоров’я» за участі Представництва Європейського Союзу в Україні зустрілися з міністром охорони здоров’я Максимом Степановим для обговорення подальшої співпраці щодо медреформи.

«Наша команда працює з українськими партнерами для подальшого зміцнення та модернізації системи охорони здоров’я в Україні. Доступ до безпечної крові, вчасна та якісна профілактика захворювань і нагляд за їхнім перебігом є важливими елементами для успішної роботи такої системи», — зазначив керівник проєкту д-р Предраг Дюрич.

За словами очільника МОЗ Степанова, професійна підтримка міжнародних експертів допоможе імплементувати другу хвилю реформи згідно зі світовими стандартами, а також підготувати українських медичних фахівців до нових можливих викликів.

Нагадаємо, що ЄС продовжує підтримувати фінансування реформи вторинної ланки медичної допомоги разом з Національною службою здоров’я України та Центральною закупівельною агенцією.

​

16.06.2020

Відеоконференції «Відповідь на пандемію COVID-19: що ми дізналися» (травень–червень 2020 року)

19 та 29 травня, а також 5 та 12 червня фахівці проєкту «Надання підтримки Україні у розвитку сучасної системи громадського здоров’я» за фінансової підтримки ЄС, із метою поширення знань і практик у боротьбі з COVID-19 в Україні, організували серію відеоконференцій «Відповідь на пандемію COVID-19: що ми дізналися». Спікери — доктор Гюнтер Мертенс та професор Ральф Рейнтжес — розказали про ключові аспекти пандемії з наголосом на ризики та профілактику COVID-19. Учасники мали змогу поспілкуватися зі спікерами та поставити питання щодо епідеміології, діагностики, лікування і догляду пацієнтів з COVID-19 у відкритій дискусії.

Ральф Рейнтжес — професор епідеміології та епідеміологічного нагляду в Гамбурзькому університеті прикладних наук, доцент кафедри епідеміології інфекційних хвороб Університету Тампере.

Гюнтер Мертенс — головний лікар відділення внутрішньої медицини, внутрішньої інтенсивної терапії та інтервенційної ангіології, керівник Міждисциплінарного судинно-діабетологічного центру при міській лікарні Хайнсберга. Доктор Мертенс бере безпосередню участь у лікуванні хворих на COVID-19.

Під час відеоконференцій було обговорено багато нагальних питань, зокрема:

  • як формувалася епідеміологічна ситуація навколо COVID-19 у світі та які спільні риси із ситуацією в Україні;
  • як відбувається медичне сортування пацієнтів до отримання результатів лабораторного тесту;
  • лікування ГРДС COVID-19;
  • чи існує схема хіміопрофілактики COVID-19;
  • наскільки ефективні заходи особистої гігієни, маски для обличчя, карантин та самоізоляція.

Презентації з відеоконференцій «Відповідь на пандемію COVID-19: що ми дізналися»:

​