6 липня — Всесвітній день боротьби із зоонозами, інфекціями, які передаються від тварин до людей

Зоонозні інфекції (зоонози) — це інфекційні хвороби, збудники яких зазвичай циркулюють серед тварин, але можуть передаватись людині. Щороку 6 липня у світі відзначають Всесвітній день боротьби з зоонозами. 

Зоонози у числах

• існує близько 200 зоонозних інфекцій;
• 60% відомих науці інфекційних хвороб мають тваринне походження;
• 75% інфекційних хвороб, що виникають (зокрема, Ебола, ВІЛ-інфекція і грип), мають тваринне походження;
• 80% патогенів із біотерористичним застосуванням є зоонозними.

Майже половина захворювань серед тварин, зареєстрованих у 2005–2023 роках, спричинені збудниками, що мають зоонозний потенціал, тобто здатні передаватись людині.

Зростає кількість спалахів високопатогенного грипу птиці серед ссавців. Враховуючи уроки пандемій COVID‑19, Еболи, лихоманки Ласса тощо, це можна сприймати як потенційну загрозу виникнення пандемії.

Серед ключових чинників поширення зоонозних інфекцій у світі — зміна клімату та зростання обсягів міжнародної торгівлі.

Зоонозні інфекції в Україні: статистика

Хвороба Лайма (бореліоз) залишається найпоширенішим зоонозом серед людей в Україні. У 2024 році в Україні захворюваність на цю інфекцію зросла на майже 11%, як порівняти з 2023 роком (5431 проти 4911). А за 5 місяців 2025 року зареєстровано 1014 випадків, на 8,9% більше, ніж за аналогічний період торік.

Два випадки сказу у людей зафіксували в Україні у 2024 році — у Дніпропетровській та Харківській областях. Джерелом збудника були нещеплені домашні тварини — кішка та собака. У 2023 році в Україні був зафіксований 1 випадок сказу у людини. Станом на 6 липня у 2025 році було зафіксовано один випадок цього захворювання.

Бруцельоз у 2024 році виявили в однієї людини, а у 2023 році було зафіксовано два випадки цього захворювання. Станом на 6 липня у 2025 році випадків захворювання не реєструвалося.

У 2024 році сальмонельоз діагностували у 4406 людей — це співставно з рівнем захворюваності у 2023 році (4412 випадків). За 5 місяців 2025 року зареєстровано 942 випадки, на 26,69% менше, ніж за аналогічний період торік.

Кількість випадків гарячки Західного Нілу різко зросла у 2024 році — зареєстрували 99 випадків, що усемеро більше, ніж у 2023 році (тоді було 14 випадків). Найвищі показники захворюваності у 2024 році зафіксовано у Київській, Полтавській областях та м. Києві – саме на ці регіони припало 82,8 % усіх випадків. Станом на 6 липня у 2025 році випадків захворювання не реєструвалося.

У 2024 році кількість випадків лептоспірозу становила 409 проти 433 у 2023 році. За 5 місяців 2025 року зареєстровано 51 випадок лептоспірозу, що на  47,42% менше, ніж за аналогічний період торік. Хворобу реєстрували на територіях більшості регіонів країни, а кількість випадків коливалась від одного у Вінницькій, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій областях до дев’яти у Волинській, Тернопільській та Чернігівській. 

Як запобігати інфікуванню зоонозами

Профілактика зоонозів є важливим чинником для зменшення потреби в антибіотиках і запобігання розвитку стійких до лікування інфекцій. 

Є кілька загальних рекомендацій для запобігання зоонозним інфекціям:

• вакцинуйте домашніх тварин згідно з ветеринарними рекомендаціями;
• уникайте контакту з дикими тваринами;
• дотримуйтеся гігієни при поводженні з тваринами — ретельно мийте руки після контакту з ними або їхніми відходами тощо;
• добре термічно обробляйте м’ясо та яйця.

Щодо лікування, то воно залежить від конкретної хвороби та клінічного перебігу — універсальних ліків проти зоонозів не існує.

За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.