18-24 листопада - Всесвітній тиждень протидії антимікробній резистентності
Антимікробна резистентність (АМР) — це набута здатність бактерій не реагувати на ліки, які створені для боротьби з ними. У результаті навіть звичайні інфекції стають складними для лікування або взагалі невиліковними.
За оцінками ВООЗ, інфекції, стійкі до антибіотиків, можуть щороку забирати понад 10 мільйонів життів до 2050 року, а світові економічні збитки від антимікробної резистентності (АМР) можуть перевищити 2 трильйони доларів. Втрата ефективності антибіотиків матиме катастрофічні наслідки: навіть звичайна пневмонія чи післяопераційна інфекція можуть стати смертельними, а складні медичні втручання, як-от трансплантації, — неможливими.
У перший день тематичного тижня, 18 листопада, розпочав роботу головний щорічний захід, присвячений темі антимікробної резистентності — ІІ Конгрес «Протидія поширенню збудників із протимікробною резистентністю».
Подія об’єднала понад 400 учасників офлайн і онлайн — представників медичної спільноти, державних інституцій, науковців, міжнародних партнерів і медіа.
Ігор Кузін, заступник Міністра охорони здоров’я України, головний державний санітарний лікар, відкриваючи захід, зазначив:
«Майже кожна шоста бактеріальна інфекція вже не чутлива до стандартного лікування, про це свідчать останні дані ВООЗ. Це глобальна загроза громадському здоров’ю. Тому в Україні, на рівні з іншими державами, реалізується системна робота з протидії АМР — рік тому була прийнята оновлена Державна стратегія боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року. Зокрема, для обмеження самопризначення антибіотиків працює е-рецепт; кількість бактеріологічних лабораторій, які є частиною міжнародної системи епіднагляду збільшена до 91; оновлені протоколи лікування та призначення антибіотиків для лікарів, затверджено стандарти з інфекційного контролю. Ці кроки вже дозволили скоротити споживання резервних антибіотиків в середньому у 2,5 раза порівняно з 2022 роком. Тобто лікарі надають перевагу іншим, менш сильним антибіотикам першої лінії, коли це можливо. Однак зусиль лише з боку медсистеми недостатньо: важливо щоб кожен з нас розумів, що займатись самолікуванням небезпечно — антибіотик потрібно приймати виключно за призначенням і рекомендацією лікаря».
Володимир Курпіта, генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України, підкреслив:
«В Україні вже працює система дозорного епіднагляду за інфекціями, пов’язаними з наданням медичної допомоги. Вона вперше дає національну картину поширеності ІПНМД і споживання антимікробних препаратів. У 2025 році до системи долучилися 60 закладів, і найвищі показники ми зафіксували у відділеннях інтенсивної терапії та хірургії. Ці дані вже стають основою для рішень — як на рівні національної політики, так і для вибору оптимальної терапії для кожного пацієнта. Саме так дозорний нагляд допомагає посилювати інфекційний контроль і раціональне використання антибіотиків у лікарнях».
Під час Конгресу представлено результати впровадження стандартів МОЗ щодо раціонального використання антибіотиків та національної системи навчання, у межах якої понад 10 000 медичних працівників пройшли підготовку з інфекційного контролю та безпечного застосування антимікробних препаратів.
Конгрес проходить на початку Всесвітнього тижня підвищення обізнаності про проблему стійкості до антимікробних препаратів (18–24 листопада).