Безпека для здоров’я дітей в укриттях: що варто знати батькам і освітянам

Під час повітряної тривоги діти та працівники закладу освіти одночасно переміщуються до укриття. Перебування значної кількості людей у спільному приміщенні збільшує потребу в належному повітрообміні, безпечній воді, доступних санітарних вузлах і засобах гігієни. За тривалої повітряної тривоги укриття фактично стає частиною освітнього середовища: тут діти продовжують навчатися, спілкуються, споживають воду та їжу.

Недостатня вентиляція, скупченість людей, обмежений доступ до безпечної питної води та засобів гігієни можуть сприяти поширенню збудників гострих респіраторних і кишкових інфекцій. Тому готовність укриття необхідно оцінювати не лише з погляду його захисних властивостей, місткості та доступності евакуаційних виходів, а й з урахуванням санітарно-гігієнічних умов і заходів профілактики інфекцій.

Вимоги до безпечного перебування дітей в укриттях визначаються законодавством у сфері цивільного захисту, санітарним законодавством та нормативними актами з питань профілактики інфекційних хвороб.

Дитина з ознаками інфекційного захворювання має залишатися вдома

Запобігання поширенню інфекційних хвороб у закладі освіти починається ще до того, як дитина переступить його поріг. Якщо в дитини з’явилися гарячка, кашель, біль у горлі, блювання, діарея, висип або інші ознаки гострого захворювання, вона має залишитися вдома. Відвідування закладу освіти в такому стані може погіршити самопочуття дитини та створити ризик інфікування інших дітей і працівників, зокрема під час тривалого перебування в укритті.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», працівники закладів освіти зобов’язані спостерігати за станом здоров’я дітей, а в разі виявлення хворого на інфекційну хворобу — вжити заходів для його ізоляції від здорових дітей та повідомити відповідний заклад охорони здоров’я.

Працівники закладу освіти не встановлюють діагноз. Якщо у дитини виявлено ознаки гострого захворювання або вона скаржиться на погіршення самопочуття, необхідно оцінити її стан, залучити медичного працівника за його наявності, тимчасово відокремити дитину від колективу та повідомити батьків або інших законних представників.

У закладах дошкільної освіти порядок реагування додатково визначений постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2025 року № 1080. Документ передбачає щоденне спостереження за станом здоров’я вихованців, а в разі виявлення ознак інфекційної хвороби — тимчасове відокремлення дитини від інших вихованців до прибуття батьків, інших законних представників або бригади екстреної медичної допомоги. Відповідні вимоги також установлені Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженим наказом МОЗ України від 24 березня 2016 року № 234, у чинній редакції.

Дитину слід залишити вдома та, за потреби, звернутися по медичну допомогу, якщо в неї спостерігаються:

• підвищена температура тіла;
• виражений кашель, біль у горлі або утруднене дихання;
• повторне блювання чи діарея;
• нез’ясований висип;
• жовтяниця;
• різка слабкість або інші гострі прояви погіршення здоров’я.

Не слід приховувати симптоми або давати дитині жарознижувальні засоби лише для того, щоб вона могла відвідати заняття. Тимчасове зниження температури не усуває причини захворювання і не зменшує ризику передачі інфекції.

Заклад освіти має регулярно нагадувати батькам про необхідність залишати дитину з ознаками гострого захворювання вдома, своєчасно звертатися по медичну допомогу та бути доступними для зв’язку протягом дня. Особливо важливо це під час сезонного зростання захворюваності на респіраторні та кишкові інфекції.

Що робити, якщо дитині стало зле під час повітряної тривоги

Ознаки захворювання можуть з’явитися після початку занять або вже під час перебування в укритті. Тому заклад освіти має заздалегідь визначити порядок дій у разі погіршення стану здоров’я дитини та ознайомити з ним працівників.

Насамперед необхідно оцінити загальний стан дитини. У разі утрудненого дихання, порушення свідомості, судом, ознак тяжкої алергічної реакції або іншого різкого погіршення самопочуття слід викликати екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112 та розпочати надання домедичної допомоги в межах підготовки працівника. До прибуття медичних працівників дитина має перебувати під постійним наглядом дорослого.

Якщо ознак невідкладного стану немає, дитину необхідно тимчасово відокремити від інших. Для цього в укритті доцільно заздалегідь визначити місце, яке не перекриває проходів та евакуаційних виходів і дає змогу забезпечити належний нагляд. За відсутності окремого приміщення дитину розміщують на максимально можливій відстані від інших, обмежують її переміщення та контакти, забезпечують можливість вимити або обробити руки, а також дотримуватися респіраторної гігієни.

Під час повітряної тривоги не можна виводити дитину з укриття лише з метою її відокремлення від колективу. Захист від безпосередньої небезпеки залишається першочерговим. Протиепідемічні заходи здійснюють усередині укриття, не створюючи перешкод для евакуації та не наражаючи дитину й працівників на додаткову небезпеку.

Про погіршення стану здоров’я дитини повідомляють її батьків або інших законних представників. Після завершення повітряної тривоги дитину передають батькам або, залежно від її стану, діють відповідно до рекомендацій працівників екстреної медичної допомоги. До цього часу дитину не залишають без нагляду.

Якщо у дитини з’явилися кашель, чхання або інші ознаки гострої респіраторної інфекції, а достатньо відокремити її від інших неможливо, їй можна запропонувати медичну маску відповідного розміру. Маску використовують лише за умови, що дитина здатна безпечно її носити й самостійно зняти. Не можна надягати маску на дитину, яка блює, має порушення свідомості, виражене утруднення дихання або не може зняти її без сторонньої допомоги.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ, використання медичної маски людиною з ознаками респіраторного захворювання може зменшити ймовірність інфікування тих, хто перебуває поруч. Водночас маска є лише додатковим заходом і не замінює належної вентиляції, тимчасового відокремлення та гігієни рук.

Що має бути в укритті для надання допомоги та запобігання поширенню інфекцій

В укритті повинні бути доступні засоби для надання домедичної допомоги. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579, передбачають оснащення об’єктів фонду захисних споруд необхідними лікарськими засобами та медичними виробами відповідно до виду і призначення споруди.

Аптечку зберігають у сухому, захищеному від забруднення та недоступному для дітей місці, але так, щоб відповідальні працівники могли швидко скористатися нею під час повітряної тривоги. Необхідно регулярно перевіряти її комплектність, цілісність упаковок і строки придатності лікарських засобів та медичних виробів, а використані або прострочені засоби своєчасно замінювати.

В укритті доцільно передбачити запас медичних масок дитячих і дорослих розмірів. Законодавство не встановлює єдиної кількості масок для кожного укриття, тому заклад визначає її з урахуванням місткості приміщення, кількості дітей і працівників, можливої тривалості перебування та можливості поповнення запасу. Маски зберігають у неушкодженій упаковці та в місці, доступному безпосередньо під час тривоги.

Доцільно також мати запас нестерильних оглядових рукавичок. Вони потрібні працівникові під час надання допомоги, якщо можливий контакт із кров’ю, блювотними масами або іншими біологічними рідинами, а також під час прибирання забруднених поверхонь. Для звичайного супроводу дитини з кашлем чи підвищеною температурою рукавички не потрібні. Після їх зняття руки миють водою з милом або, якщо вода тимчасово недоступна і руки не мають видимого забруднення, обробляють антисептиком.

Поруч варто зберігати паперові серветки, антисептик для рук та одноразові пакети для відходів. Усі засоби повинні мати належне маркування, використовуватися відповідно до інструкцій виробника та зберігатися поза доступом дітей.

Для закладів дошкільної освіти додаткові вимоги до медичного осередку, ізолятора і медичного кабінету встановлює постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2025 року № 1080. Вона передбачає, зокрема, наявність медичних виробів для надання домедичної допомоги, оглядових рукавичок, а в медичному кабінеті — запасу засобів індивідуального захисту для медичного працівника.

Аптечка, маски, рукавички та інші необхідні засоби мають постійно зберігатися в укритті або доставлятися до нього відповідальною особою під час повітряної тривоги за заздалегідь визначеним порядком.

Питна вода в укритті: наявність бутлів ще не гарантує безпечності

Наявність бутельованої води сама по собі не гарантує її безпечності. Значення мають походження води, відповідність установленим гігієнічним вимогам, цілісність тари, строк придатності, умови зберігання та спосіб роздавання дітям.

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом МОЗ України від 25 вересня 2020 року № 2205, передбачає організацію питного режиму в закладі освіти. Для закладів дошкільної освіти відповідні вимоги встановлює Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів. Фасована питна вода повинна відповідати ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затвердженим наказом МОЗ України від 12 травня 2010 року № 400.

Воду необхідно отримувати від зареєстрованого оператора ринку. Маркування має давати змогу встановити виробника, партію, дату виробництва, строк придатності та умови зберігання. Не можна використовувати бутлі з пошкодженою кришкою, порушеним контролем першого відкриття, забрудненою тарою або без належного маркування.

Бутлі зберігають відповідно до рекомендацій виробника, захищаючи від прямих сонячних променів, нагрівання, пилу та контакту з мийними, дезінфекційними й іншими хімічними засобами. Якщо для розливу води використовують кулери або багаторазові помпи, заклад визначає порядок і періодичність їх очищення. Після відкриття бутля воду використовують протягом строку та за умов, зазначених виробником. У закладах дошкільної освіти ємність в установці з дозованим розливом фасованої води замінюють не рідше одного разу на два тижні.

Для пиття діти можуть використовувати індивідуальні пляшки або одноразові стакани. Використання спільного багаторазового посуду без належного миття та оброблення створює ризик передачі інфекцій. Не слід також допускати контакту горлечка особистої пляшки з краном кулера або носиком помпи.

Виробник і постачальник відповідають за безпечність води в межах своєї діяльності, а заклад освіти — за її належне приймання, зберігання та гігієнічну організацію питного режиму.

Питна вода та вода для санітарно-побутових потреб — не одне й те саме

В укритті вода потрібна не лише для пиття, а й для миття рук, прибирання, забезпечення роботи санітарних вузлів та інших побутових потреб. Ці запаси необхідно планувати, зберігати й обліковувати окремо.

Для шкільних укриттів Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти передбачає ємності з водою для санітарно-побутових потреб із розрахунку не менше п’яти літрів на одну особу відповідно до кількості учасників освітнього процесу, які можуть одночасно перебувати в укритті. Цей обсяг не замінює запасу питної води: питний режим забезпечується окремо.

Ємності чітко маркують відповідно до їх призначення: «Питна вода» або «Вода для санітарно-побутових потреб». Доцільно зазначати дату наповнення чи відкриття, строк наступної заміни та відповідальну особу. Якщо використовують багаторазові ємності, заклад визначає джерело води, порядок миття та дезінфекції резервуарів, періодичність оновлення запасу і спосіб роздавання води без її повторного забруднення.

Воду невідомого походження або воду, безпечність якої не підтверджена, не можна використовувати для пиття. У разі офіційного повідомлення про можливе забруднення водопровідної води заклад припиняє її використання для пиття, переходить на безпечне резервне водозабезпечення та виконує рекомендації уповноважених органів і служб.

Вентиляція: універсальної поради «відчинити всі двері» не існує

Сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття відрізняються конструкцією, захисними властивостями та способом забезпечення повітрообміну. Тому порядок роботи вентиляції визначають окремо для кожного приміщення з урахуванням його типу, місткості та технічної документації.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579, передбачають експлуатацію вентиляційних і фільтровентиляційних систем відповідно до їх призначення та технічної документації. ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» зі Зміною № 1 установлює вимоги до проєктування вентиляції, очищення припливного повітря, повітрообміну та контролю мікроклімату і газового складу повітря.

Самовільне відчинення дверей, вікон, вентиляційних отворів або захисних клапанів не є універсальним способом забезпечення повітрообміну. У спеціально обладнаній споруді це може порушити встановлений режим вентиляції, герметичність або захисні властивості.

Адміністрація школи або дитячого садка повинна знати, на яку кількість людей розраховане укриття та його вентиляційна система, хто відповідає за запуск і контроль обладнання, коли проводилося його обслуговування та як забезпечуватиметься вентиляція в разі відключення електроенергії. Наявність лише електричної системи без визначеного способу її роботи під час знеструмлення не забезпечує належної готовності укриття.

У шкільних укриттях мають дотримуватися показники, встановлені Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти:

• температура повітря — 17–21 °C;
• відносна вологість — 40–60 %;
• концентрація CO₂ — не більше 0,07 %, або 700 ppm;
• концентрація чадного газу CO — не більше 5,0 мг/м³.

Для контролю CO₂ у шкільному укритті можуть установлюватися спеціальні датчики-аналізатори. Стійке наближення показника до граничного рівня або його перевищення є сигналом перевірити вентиляцію, стан фільтрів, повітрозабірних каналів і фактичну кількість людей. Самовільно змінювати режим роботи захисної споруди лише на підставі показань датчика не можна.

Для дитячих садків застосовується Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, викладений у новій редакції наказом МОЗ України від 21 жовтня 2025 року № 1604. У приміщеннях, де перебувають діти, оптимальна температура має становити 19–23 °C, а для дітей віку немовляти — 20–22 °C. Відносна вологість повинна перебувати в межах 40–60 %, а швидкість руху повітря — не перевищувати 0,1 м/с. Для контролю температури й вологості встановлюють термометр, гігрометр або термогігрометр у недоступному для дітей місці, але не нижче ніж 1,2 м від підлоги, якщо інше не передбачено виробником.

Чинний Санітарний регламент для закладів дошкільної освіти не встановлює окремого нормативу CO₂ для укриттів і прямо не вимагає встановлення датчиків CO₂. Такий датчик можна використовувати як додатковий засіб оцінювання повітрообміну, але не як обов’язкове оснащення дитячого садка.

Датчик CO₂ не виявляє чадного газу або продуктів горіння. Для контролю CO потрібен окремий прилад. Генератори та інші двигуни внутрішнього згоряння не можна використовувати всередині приміщень, де перебувають люди. Їх розміщують так, щоб продукти згоряння не потрапляли до укриття через двері, вікна, вентиляційні отвори чи повітрозабірники.

У школах контроль забруднювальних речовин у повітрі укриття проводять перед початком навчального року, після ремонту приміщення або вентиляційної системи та встановлення нових меблів. У дитячих садках такий контроль проводять щороку, після ремонтних робіт і встановлення нових меблів; в основних приміщеннях визначають запиленість, аміак, фенол і формальдегід. Для укриттів шкіл і дитячих садків також передбачено контроль радону до початку експлуатації та після реконструкції. У разі перевищення встановленого рівня експлуатація приміщення не допускається до проведення необхідних заходів і отримання належних результатів повторного вимірювання.

Задушливе повітря, сторонній запах, конденсат, підвищена температура або вологість, а також одночасні скарги кількох людей на головний біль, сонливість, запаморочення, нудоту чи нестачу повітря потребують негайної перевірки вентиляції, фактичної наповненості приміщення та показників якості повітря. Якщо є підозра на потрапляння продуктів горіння або інших небезпечних речовин, необхідно діяти відповідно до плану реагування закладу та повідомити екстрені служби.

Очищувач повітря може бути лише додатковим засобом: він не забезпечує надходження зовнішнього повітря, не видаляє надлишок CO₂ і не замінює вентиляцію.

Гігієна рук має бути реально доступною

За підходом Спільної програми моніторингу ВООЗ і ЮНІСЕФ базова гігієнічна послуга у школі — це функціональне місце для миття рук, у якому на момент використання є вода та мило. Наявність лише плаката з нагадуванням або антисептика, до якого діти не мають доступу, не забезпечує належних умов для гігієни рук.

У шкільному укритті протягом усього часу перебування дітей має бути забезпечений доступ до санітарних вузлів. Відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, санітарні вузли повинні бути забезпечені засобами особистої гігієни, зокрема милом, антисептиком для рук та одноразовими рушниками.

У дитячих садках організація гігієни рук має відповідати Санітарному регламенту для дошкільних навчальних закладів. Обладнання повинно бути безпечним і доступним з урахуванням віку та зросту дітей. Антисептик у санітарних приміщеннях закладу дошкільної освіти нормативно передбачений насамперед для персоналу.

Безпосередньо в укритті або в санітарному вузлі, доступному без виходу з безпечної зони, мають бути вода, мило, паперові рушники, туалетний папір, ємності для відходів та антисептик для рук. Ці засоби не повинні залишатися в зачиненому приміщенні, доступ до якого під час повітряної тривоги неможливий.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ щодо гігієни рук у громадських місцях, основним способом очищення рук є миття водою з милом. Якщо руки не мають видимого забруднення, засіб на спиртовій основі із вмістом спирту не менше 60 % може бути ефективною альтернативою.

Руки необхідно мити водою з милом після відвідування туалету, перед їжею, після контакту з випорожненнями, блювотними масами чи іншими біологічними рідинами, а також у разі видимого забруднення. У таких ситуаціях антисептик не є рівноцінною заміною миття рук.

Маленькі діти повинні користуватися антисептиком лише під наглядом дорослого. Засіб необхідно зберігати так, щоб запобігти його ковтанню, розливанню, потраплянню в очі та самостійному використанню дітьми. Антисептик застосовують відповідно до інструкції виробника та не розміщують поблизу відкритого вогню або джерел тепла.

Кількість місць для миття та оброблення рук має відповідати кількості дітей, які одночасно перебувають в укритті. Вони не повинні створювати скупчення людей або перешкоджати евакуації. Заклад має передбачити запас води й витратних матеріалів, порядок їх поповнення та відповідальних осіб, які перевірятимуть справність обладнання і наявність необхідних засобів.

Прибирання: чистота важливіша за запах хлору

Сильний запах дезінфекційного засобу не свідчить про належну якість прибирання. Основою санітарного утримання укриття є регулярне видалення пилу й забруднень, очищення поверхонь та безпечне застосування мийних і дезінфекційних засобів відповідно до їх призначення.

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти передбачає щоденне вологе прибирання всіх приміщень шкільного укриття. Якщо в закладі організоване змінне навчання, прибирання проводять після кожної навчальної зміни. Додаткової уваги потребують санітарні вузли та поверхні, яких часто торкаються: ручки дверей, поручні, вимикачі, столи й інше обладнання.

Інвентар для прибирання має бути промаркований і використовуватися за призначенням. Для санітарних вузлів виділяють окремі швабри, відра, серветки та інші засоби, які зберігають окремо від інвентарю для решти приміщень у місцях, недоступних для дітей.

Для дитячих садків детальні вимоги встановлює Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів. Підлогу приміщень очищують із використанням мийних засобів щодня наприкінці дня, а в групах дітей віком до півтора року — двічі на день, а також у разі забруднення. Поверхні меблів щодня протирають вологою серветкою, а меблі, обладнання, підвіконня, опалювальні прилади та дверні ручки — гарячою водою з милом.

Генеральне прибирання у дитячих садках проводять наприкінці кожного тижня з використанням мийних засобів, а один раз на місяць — із застосуванням дезінфекційних засобів. Для миття умивальних раковин, ванн, душових піддонів, унітазів і підлоги в туалетних кімнатах застосовують дезінфекційні засоби. Під час обмежувальних протиепідемічних заходів підлогу групових приміщень із застосуванням дезінфекційного засобу миють наприкінці кожного дня, а туалетних кімнат — двічі на день.

Прибирання у дитячому садку проводять у спеціальному промаркованому одязі за відсутності дітей. Інвентар і спеціальний одяг для прибирання групових приміщень та туалетів використовують лише за призначенням і зберігають окремо. Після завершення роботи працівник ретельно миє руки.

Дезінфікувати всі поверхні після кожної повітряної тривоги не потрібно, якщо цього не вимагає встановлений режим закладу або епідемічна ситуація. Додаткову дезінфекцію проводять у разі забруднення поверхонь кров’ю, блювотними масами, випорожненнями чи іншими біологічними рідинами, а також за епідемічними показаннями, під час обмежувальних протиепідемічних заходів або виникнення випадку чи спалаху інфекційної хвороби.

Працівник, який прибирає біологічне забруднення, обмежує доступ дітей до забрудненої ділянки та використовує нестерильні оглядові рукавички. Спочатку забруднення обережно видаляють одноразовим матеріалом, потім очищують поверхню і застосовують дезінфекційний засіб відповідно до інструкції виробника. Після завершення роботи використані матеріали поміщають у пакет для відходів, рукавички знімають так, щоб не забруднити руки, а руки миють водою з милом.

У школах і дитячих садках можна використовувати лише засоби, внесені до Державного реєстру дезінфекційних засобів. Порядок їх державної реєстрації встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2023 року № 863. Для дитячих закладів слід обирати засоби з низькою токсичністю, придатні для відповідних поверхонь і передбаченої сфери застосування.

Мийні та дезінфекційні засоби застосовують лише відповідно до інструкції виробника: дотримуються визначеної концентрації, часу контакту, способу нанесення, необхідності змивання та провітрювання. Не можна довільно збільшувати концентрацію розчину або скорочувати час його дії. Засоби зберігають в оригінальній промаркованій упаковці, окремо від харчових продуктів і питної води та в недоступному для дітей місці.

Не можна змішувати різні мийні й дезінфекційні засоби. Особливо небезпечним є поєднання хлоровмісних препаратів із кислотами, засобами для очищення сантехніки або препаратами, що містять аміак: унаслідок цього можуть утворюватися токсичні гази. Якщо після прибирання з’явилися різкий запах, подразнення очей, кашель, нудота або утруднене дихання, необхідно припинити роботу, обмежити доступ до забрудненої ділянки та, якщо це можна зробити безпечно, перемістити людей до іншої частини укриття. Подальші дії здійснюють відповідно до інструкції та плану реагування закладу.

Безпечне укриття — це щоденний процес

Епідемічно безпечне укриття — це не приміщення, у якому один раз перед початком навчального року розставили бутлі з водою, антисептики та коробки з масками. Запаси води й гігієнічних засобів необхідно регулярно перевіряти та поповнювати, вентиляційні системи — своєчасно обслуговувати, санітарні вузли — підтримувати у справному стані, а працівники мають знати порядок дій у разі погіршення самопочуття дитини. Усі системи та запаси мають бути не лише формально наявними, а й справними та доступними саме під час перебування дітей в укритті.

Укриття є частиною освітнього середовища, а отже — і системи захисту здоров’я дітей. Його безпечність залежить не від кількості плакатів на стінах, а від щоденного виконання простих правил: дитина з ознаками інфекційної хвороби залишається вдома, вентиляція працює належним чином, вода є безпечною, руки можна помити, приміщення регулярно прибирають, а працівники знають, як діяти у критичній ситуації.