Перейти до основного вмісту
Майже половина людей, які живуть із ВІЛ, не знає про свій ВІЛ-позитивний статус
30.11.2018
18:13

Майже половина людей, які живуть із ВІЛ, не знає про свій ВІЛ-позитивний статус

1 грудня 2018 р. світова спільнота утридцяте відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Рік у рік міжнародні та місцеві організації докладають максимум зусиль, аби підвищити глобальну поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу, продемонструвати солідарність у заходах, спрямованих на зменшення тягаря цього захворювання, а також привернути увагу до розв’язання проблеми ВІЛ/СНІДу.

Зараз у світі близько 37 млн людей живе з ВІЛ-інфекцією, з-поміж яких 21,7 млн отримують антиретровірусне лікування (за даними ВООЗ та ЮНЕЙДС).

Напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом ЮНЕЙДС оприлюднила нову доповідь «Знання — це сила», в якій зазначено, що тестування та лікування охоплює дедалі більше людей, котрі живуть із ВІЛ. За розрахунками експертів, 2017 р. 75% ЛЖВ знали про свій ВІЛ-статус, а 59% мали доступ до АРТ (у 2015 р. ці показники складали 67% і 51% відповідно). Водночас 9,4 млн таких людей не знає про свій ВІЛ-статус і терміново потребує доступу до послуг із тестування та лікування ВІЛ-інфекції.

У 2017 р. близько 1,8 млн осіб у всьому світі вперше дізналося про свій ВІЛ-позитивний статус (це на 39% менше, порівняно із 3 млн нових випадків ВІЛ-інфекції, котрі щороку реєстрували на піку епідемії наприкінці 1990-х), проте 940 000 людей померло від захворювань, спричинених СНІДом.

Цьогорічна тема ЮНЕЙДС для Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом «Живіть позитивно — дізнайтеся свій ВІЛ-статус» підтверджує той факт, що тестування на ВІЛ залишається єдиним способом дізнатися свій статус і вчасно розпочати лікування.

І хоча кількість людей, що живуть із ВІЛ і в яких наявна вірусна супресія, за останні три роки зросла майже на 10%, досягнувши 47% 2017 р., у 19,4 млн ВІЛ-позитивних осіб досі нема вірусної супресії.

ВІЛ в Україні

За даними Європейського центру з профілактики та контролю захворюваності та Європейського регіонального бюро ВООЗ, регіон Східної Європи та Центральної Азії, до якого належить Україна, залишається єдиним регіоном у світі, де продовжує зростати кількість нових випадків ВІЛ-інфекції та смертей від СНІДу.

Україна сьогодні посідає одне з перших місць серед країн Європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. За оцінними даними Центру громадського здоров’я, на початок 2018 р. в нашій країні проживало 244 000 людей з ВІЛ. Кожен сотий громадянин України у віці 15–49 років інфікований ВІЛ, що є одним із найвищих показників серед країн регіону.

Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні на сучасному етапі характеризується переважним ураженням осіб працездатного віку зі зростанням частки вікової групи старше 50 років серед нових випадків захворювання. ВІЛ-інфекція поширюється переважно статевим шляхом, але досі сконцентрована в ключових щодо інфікування ВІЛ групах населення.

Протягом 2018 р. в Україні щодня реєстрували 49 випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію, 24 — на СНІД і дев’ять випадків смерті від хвороб, зумовлених СНІДом.

За статистичними даними, з 1987 до жовтня 2018 р. у країні офіційно зареєстровано 330 415 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України, зокрема 109 437 випадків захворювання на СНІД і 47 646 випадків смерті від недуг, зумовлених СНІДом.

Станом на 1 жовтня 2018 р. у закладах охорони здоров’я під медичним наглядом перебували 144 633 ВІЛ-інфікованих громадянина України (342,6 на 100 000 населення), з-поміж яких 46 443 — із діагнозом СНІД (110,0).

Найвищі рівні поширеності ВІЛ-інфекції зареєстровано в Одеській (933,3 на 100 000 населення), Дніпропетровській (823,5), Миколаївській (790,2) областях, м. Київ (477,7), Київській (432,7), Херсонській (426,8) та Чернігівській (412,7) областях.

Захворюваність на ВІЛ-інфекцію в Україні зростала до 2013 р., коли в країні було зареєстровано найбільшу кількість ВІЛ-інфікованих осіб (21 631). Подальше значне зниження захворюваності на ВІЛ-інфекцію у 2014 та 2015 рр. пов’язане головним чином з відсутністю статистичних даних АР Крим та частини території проведення антитерористичної операції. У наступні роки захворюваність на ВІЛ-інфекцію у країні зростала (з 15 869 випадків у 2015 р. до 18 194 у 2017 р.), показник захворюваності 2017 р. становив 42,8 на 100 000 населення, що на 7% більше, ніж 2016 р.

За десять місяців 2018 р. захворюваність на ВІЛ-інфекцію дещо зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року. Захворіло 14 797 осіб (35,0 на 100 000 населення) проти 14 667 (34,3).

Найвищі рівні захворюваності на ВІЛ-інфекцію зареєстровано у Дніпропетровській (85,8 на 100 000 населення), Одеській (82,7), Миколаївській (61,7) областях, м. Київ (54,5), Київській (44,1), Кіровоградській (42,8), Херсонській (41,1) та Чернігівській (39,2) областях.

У структурі шляхів передавання ВІЛ продовжує зростати частка статевого шляху (65,9%), проте актуальність парентерального шляху під час уведення наркотичних препаратів залишається високою, незважаючи на тенденцію до зниження (20,5%).

Протягом останніх п’яти років показник захворюваності на СНІД становив близько 20–22 на 100 000 населення, смертності від СНІДу — близько 7–8 на 100 000. Із 2015 р. захворюваність на СНІД в Україні зросла з 19,8 на 100 000 населення до 21,1 у 2017 р. (з 8 468 до 9 308 осіб). Смертність від СНІДу зросла з 7,1 до 7,7 на 100 000 населення (з 3 032 до 3 298 осіб).

За десять місяців 2018 р. на СНІД захворіло на 235 осіб менше, ніж за відповідний період минулого року (7 233 особи проти 7 466). Інтенсивний показник зменшився із 17,9 до 17,1 на 100 000 населення.

Найвищі рівні захворюваності на СНІД зареєстровано в Одеській (58,9 на 100 000 населення), Дніпропетровській (42,9), Миколаївській (28,5), Донецькій (20,3), Херсонській (17,7), Київській (16,7) областях.

Із початку 2018 р. від хвороб, зумовлених СНІДом, померло 2 638 людей, що на 127 більше, ніж за аналогічний період 2017 р. Інтенсивний показник зріс із 5,7 до 6,2 на 100 000 населення.

Найвищі рівні смертності від СНІДу зареєстровано у Дніпропетровській (21,1 на 100 000 населення), Одеській (11,9), Кіровоградській (10,6), Миколаївській (10,6) областях та м. Київ (7,2).

Головною причиною смерті у хворих на СНІД залишається туберкульоз — більше половини всіх випадків.

За останні п’ять років країна досягла істотного прогресу у лікуванні ВІЛ-позитивних осіб. Охоплення антиретровірусною терапією зросло майже вдвічі (з 56 до 100 000 осіб), утримання на терапії через 12 і більше місяців від її початку зросло із 69% до 88%.

Відповідно до Стратегії UNAIDS на 2016–2021 роки «На шляху прискорення для подолання СНІДу», для припинення епідемії ВІЛ-інфекції необхідно вжити заходів, щоби до кінця 2020 р. 90% ЛЖВ знали про свій ВІЛ-статус, 90% людей, які знають про свій позитивний ВІЛ-статус, отримували відповідне лікування і 90% людей, які лікуються, мали невизначувані рівні вірусного навантаження ВІЛ. Таким чином, в Україні до 2020 р. додатково 99 400 ЛЖВ мають бути охоплені лікуванням, а 90 500 із них — мати невизначувані рівні вірусу в крові.

Виконання цих цілей допоможе зупинити епідемію ВІЛ-інфекції у країні, попередити нові випадки інфікування ВІЛ, зменшити смертність від недуг, зумовлених ВІЛ, а людям із ВІЛ — жити повноцінним життям.

Де можна перевіритись на ВІЛ?

Щоби протестуватися, зверніться до сімейного лікаря або в найближчий Центр СНІДу чи до неурядових організацій. Для тесту потрібні крапля крові та 15 хв часу.

Чутливість сучасних експрес-тестів становить 99%, тестування швидке, безболісне, безоплатне і доступне у закладах охорони здоров’я.

Тестування на ВІЛ включено до обов’язкового пакета досліджень, гарантованого державою, на рівні сімейного лікаря.

У рамках Європейського тижня тестування на ВІЛ та гепатит (23–30 листопада) ЦГЗ підготував вичерпний перелік з адресами, телефонами та часом роботи пунктів тестування по всій території України.

Також працює зручний електронний ресурс, який допомагає швидко знайти пункти тестування по всій Європі: https://goo.gl/QL16r1. Тож перевіритися на ВІЛ можна будь-коли. Достатньо ввести назву міста в Україні та отримати перелік пунктів тестування і адрес організацій, що нададуть вам необхідну підтримку. Або подивитися на мапі, який із пунктів тестування найближчий до вас.

Чому потрібно протестуватися?

В Україні кожна друга людина з ВІЛ не знає про свій статус. На ранніх стадіях ВІЛ не має жодних симптомів. Що раніше ви дізнаєтесь про ВІЛ, то швидше розпочнете лікування.

Тестування — це турбота про себе та своїх близьких. Адже вчасна діагностика значно підвищує шанси на успішне лікування. Потурбуйтеся про власне здоров’я, протестуйтеся на ВІЛ!

Про доступ до профілактичних програм ви можете дізнатися за телефоном гарячої лінії 0 800 500 451 або на сайті helpme.com.ua.

Інші новини