Оксана Кошалко про вплив інфекцій, які передаються статевим шляхом на здоров’я населення
12 січня 2023 року відбулась міждисциплінарна зустріч щодо подолання проблем та прогалин моніторингу випадків інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) та визначили подальші кроки співпраці.
Розпочав засідання Заступник міністра — головний державний санітарний лікар Ігор Кузін. Серед фахівців були представники Міністерства охорони здоров’я, Центру громадського здоров’я, представник IUSTI Україна, а також науковці кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.
Поширеність інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) — вагомий тягар для системи громадського здоров’я. Боротьба із ними належить до важливих напрямів діяльності органів охорони здоров’я, оскільки вони є соціально-небезпечними та поширеними у всьому світі та мають серйозний негативний вплив на сексуальне та репродуктивне здоров’я населення.
Глобальною стратегією Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2030 року є припинення поширення ІПСШ як загроз для громадського здоров'я. Досягнення цієї цілі вимагатиме значного скорочення числа нових випадків інфікування з акцентом на зусилля щодо значного розширення заходів з первинної профілактики та доступу до скринінгу на ІПСШ, підвищення обізнаності населення про вплив інфекцій на стан здоров'я населення, а також щодо забезпечення адекватного фінансування. Одним напрямків діяльності, що вимагає досягнення цілі є посилення моніторингу та епідеміологічного нагляду за ІПСШ.
Оксана Кошалко, завідувачка відділу організації епіднагляду ЦГЗ розповіла про сучасний стан та перспективи удосконалення системи епідеміологічного нагляду за ІПСШ в Україні.
«Реальна епідемічна ситуація з поширення ІПСШ, у тому числі і сифілісу, залишається невідомою, зокрема у зв’язку з тим, що питання включення статистики з приватних медичних закладів до офіційної звітності з ІПСШ досі не врегульовано на належному рівні. Зазначене вказує на важливість проблеми сифілісу для суспільства, особливо пізнього прихованого сифілісу вагітних та «вродженого сифілісу», — зауважила пані Кошалко.
Найчастіше серед населення виявляються трихомоніаз, урогенітальний мікоплазмоз і хламідійні захворювання, рідше — сифіліс та гонококова інфекція.
Для прикладу, за даними Центру громадського здоров’я в абсолютних цифрах інфікованих на сифіліс виявлено відносно небагато:
- 1291 — у 2020 році;
- 1278 — у 2021 році;
- 1173 — за 11 місяців 2022 році.
У нашій державі за останні роки відбулося зниження віку початку статевого життя й одночасне підвищення віку вступу в шлюб, у результаті чого збільшується період часу, протягом якого молоді люди більш схильні до множинних статевих зв'язків. Зміна сексуальної поведінки, урбанізація, зростання міграції є факторами, що сприяють збільшенню захворюваності на окремі ІПСШ.
