Третя національна науково-практична конференція з питань ВІЛ-інфекції/ СНІДу в Україні «За кожне життя разом: прискорення до мети 90-90-90» - Звіт. День 2
Третя національна науково-практична конференція з питань ВІЛ-інфекції/ СНІДу в Україні «За кожне життя разом: прискорення до мети 90-90-90» - Звіт. День 2
Неймовірно насиченим та цікавим став День 2 Третьої національної науково-практичної конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні «За кожне життя разом: прискорення до мети 90-90-90».
Мовою цифр це - близько 80 доповідачів та учасників дискусій.10 годин спілкування і плідної праці.
Робочий ранок розпочався двома надважливими обговореннями, що проходили одночасово.
Круглий стіл за темою «Нові виклики пов'язані з конфліктом на Сході України. Програми профілактики та тестування для учасників АТО», насамперед, привернув увагу очільниці Міністерства охорони здоров’я доктора Уляни Супрун, яка долучилася до панельної дискусії разом з Е. Перлман з Міжнародного інституту проблем ВІЛ/СНІДу та туберкульозу; П. Смирновим, МБФ “Альянс громадського здоров’я”, які фасилітували дискусію. Доповідь про ситуацію в збройних силах України щодо ВІЛ, ВГВ/ВГС, ТБ в зоні АТО була представлена М. Усатим з Міністерства оборони України; С. Литовкою, Міністерство оборони України;
В.о. Міністра охорони здоров’я, доктор Уляна Супрун зазначила «Необхідною є співпраця МОЗ та Міноборони для спільної розробки документів та заходів, направлених на профілактику захворювань».
Зокрема, доктор Уляна Супрун запросила представників Міністерства оборони України долучитися до зустрічі Робочої групи, що розробляє документи для Глобального фонду.
У цей же час проходить надзвичайно важлива сесія з питань впровадження пацієнт-орієнтованих підходів щодо ведення випадку ко-інфекції ТБ/ВІЛ, яку фасилітують Я.Терлєєва, фахівець з питань туберкульозу ЦГЗ МОЗ України та Г. Анікеєва, фахівець Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом. На порядку денному - сесії обговорення сучасної стратегії протидії поєднаній патології ВІЛ/ТБ; інтеграції ВІЛ-послуг в роботу закладів протитуберкульозної служби в Дніпропетровській області: проблеми та досягнення Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА; питання Інфекційного контролю за ТБ в закладах, що здійснюють виявлення ТБ та надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим в регіонах .
Пленарне засідання за темою «Стратегічні рішення для Fast Track» розпочалося з виступу Оксани Сивак, Заступника міністра охорони здоров’я України, про концепцію розбудови громадського здоров’я у загальному процесі реформи охорони здоров’я в Україні. Цей процес не може бути здійснено в один момент, а вимагатиме чіткої стратегічної візії та плану дій, тому що Україна має надто багато прогалин у цьому питанні
У своєму виступі Дмитро Шерембей привернув увагу слухачів до досвіду адвокації активності спільноти пацієнтів для збільшення доступу до лікування та фінансування державних програм по ВІЛ, ТБ, гепатитам, ЗПТ, який є дійсно вражаючим. Спікер ще раз наголосив про важливість адвокації та ключову роль громадського сектору у здійсненні впливу на політику заради забезпечення доступу пацієнтів до лікування.
Без сумніву, однією з найжвавіших, й, можливо, найконтроверсійніших сесій стала панель про оптимізацію лікування.
На думку Лариси Гетьман, «Оптимізація лікування – це оптимальне співвідношення ефективності, безпеки, доступності, економічної доступності, зручності у використанні лікування».
Свій погляд на потреби в оптимізації АРТ в Україні виклав Олексій Бобрик, Бюро ВООЗ в Україні. Ключовими тезами його виступу стали питання про:
- Спрощення та здешевлення АРТ без зниження якості;
- Скорочення схем до розумного набору;
- Заміна препаратів, які не відповідають сучасним клінічним станартам;
- Акцент на EFV і, частково, на ATV;
- Використання дженериків там, де можливо.
У ході дискусії було визначено, що основними викликами до виконання стратегії "90-90-90" стануть:
- зниження випадків не діагностованої ВІЛ-інфекції;
- збільшення числа пацієнтів, які отримують АРТ;
- утримання пацієнтів з ВІЛ на безперервному антиретровірусному лікуванні з невизначеним рівнем вірусного навантаженнч ВІЛ. Цікавим також було відзначення досвіду МБФ "Альянс громадського здоров'я" з впровадження сучасних підходів до лікування вірусного гепатиту С серед представників груп найвищого ризику із ВІЛ- позитивним статусом має суттєві досягнення.
Один з висновків презентації Ольги Бургай, фахівця МБФ "Альянсу громадського здоров'я", є застосування схем лікування ВГС із використанням софосбувіру у пацієнтів із ко-інфекцією ВІЛ/ВГС приводить до високих показників ефективності лікування у пацієнтів із усіма ступенями фіброзу та генотипами.
Не менш цікавими та важливим були дискусії, що відбувалися на паралельних майданчиках.
Наш колега, Сергій Рябоконь, лікар-інфекціоніст розповів про результати дослідження та оцінку професійного ризику інфікування гемотрансмісивними інфекціями та рівня знань щодо постконтактної профілактики серед медичних працівників. Результати невтішні: 32% лікарів-терапевтів, 37%-хірургів та 42% лікарів інших спеціалізацій ніколи не проходили тестування на ВІЛ. Кращою ситуація є серед лікарів-інфекціоністів та лікарів-лаборантів.
Висновок: попереду кропітка просвітницька робота серед лікарської спільноти.
Різноманіття тем, різність точок зору, прийняті рішення та резолюції – саме цим був відзначений другий день роботи конфренції.