У Києві відбувся національний діалог з обговорення моделі надання послуг особам із залежністю

12 вересня Центр громадського здоров’я за підтримки французької агенції з міжнародного розвитку «Expertise France» провів національний діалог, присвячений обговоренню моделі організації надання допомоги особам з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (ПАР), зокрема алкоголю (Модель). 

Зустріч є продовженням попередніх обговорень, що мала на меті об’єднати міжнародних експертів, представників міністерств, установ, національних служб, закладів охорони здоров’я, інститутів громадянського суспільства, пацієнтську спільноту та інших спеціалістів задля узгодження позицій щодо Моделі, що відповідає потребам пацієнтів та забезпечує безперервність послуг на всіх рівнях надання допомоги.

Про нагальність потреби розбудови якісних сервісів для своєчасного виявлення осіб, які вживають ПАР/алкоголь

З лютого 2022 року Україна перебуває у стані війни. У результаті збройної агресії російської федерації частина територій нашої країни тимчасово окупована, а в окремих регіонах тривають активні бойові дії. Масовані повітряні атаки, часто спрямовані проти цивільного населення, змусили мільйони людей залишити країну або переселитися до відносно безпечних регіонів. Гостра воєнна ситуація, загальне погіршення стану психічного здоров’я населення, масштабне зростання кількості внутрішньо переміщених осіб, зниження рівня економічного добробуту, і втрата контролю над частиною території з боку держави, — усе це впливає на наркотичну та алкогольну ситуацію в країні.

Так, за даними, представленими в Національному звіті щодо наркотичної та алкогольної ситуації в Україні, у 2024 році 14,9% підлітків 15–16 років повідомили, що вживали наркотичні речовини принаймні один раз протягом життя — це на 5,9% вище, ніж у 2019 році. І хоча дані щодо поширеності вживання наркотичних речовин в Україні серед загального населення наразі відсутні, відомо, що медичну допомогу з приводу психічних та поведінкових розладів (F00-F99) отримали 740 016 пацієнтів, з яких кожен четвертий (172 059 осіб) отримував її внаслідок вживання ПАР (66 991 особа) та алкоголю (105 068 осіб). Водночас понад 25% споживачів наркотиків зазначали, що наркотиком їхнього вибору є амфетамін, а близько 18% – кокаїн. Обидві речовини мають високий адиктивний потенціал та можуть мати значні негативні наслідки як для здоров’я споживача, так і для громадського здоров’я загалом.

Ситуація, пов’язана з алкоголем, також потребує посиленої уваги. За результатами спільного соціологічного опитування серед дорослих віком від 18 років щодо вживання алкоголю, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології за фінансової та технічної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні налічується 78% теперішніх споживачів алкоголю (82% чоловіків і 74,6% жінок). Серед підлітків 76,7% повідомили, що хоча б раз у житті вживали алкоголь. 

Саме тому так важливо розбудовувати сервіси для осіб з розладами вживання ПАР/алкоголю, та надавати їм весь спектр медичної та психосоціальної допомоги.

Що пропонує модель організації надання допомоги особам з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання ПАР та алкоголю

Мета напрацьованої Моделі – створення рамкового документа щодо організації сервісів, спрямованих на надання допомоги людям з розладами внаслідок вживання ПАР/алкоголю, заснованому на принципі, орієнтованому на відновлення та розуміння проблеми з погляду біопсихосоціальної моделі.

Структурно Модель містить опис організації багаторівневої системи надання допомоги, тобто дає відповіді на питання Як? Де? Коли? Навіщо? — від організації раннього виявлення осіб, які вживають ПАР/алкоголь та/або зловживають лікарськими засобами, до побудови спеціалізованих амбулаторних програм різної інтенсивності тощо. 

Спираючись на найуспішніший світовий досвід, організація послуг для осіб, які вживають ПАР/алкоголь (або мають розлади вживання), має базуватися на засадничих принципах, серед яких:

1. Дотримання та захист прав людини під час надання допомоги.

2. Безперервність надання допомоги.

3. Раннє виявлення розладів вживання ПАР.

4. Принцип поетапного (ступеневого) догляду.

5. Використання доказових методів.

6. Підхід, орієнтований на відновлення.

7. Деінституціоналізація надання послуг.

8. Травма-інформований підхід у наданні послуг особам із залежністю.

9. Акцент на послугах щодо психічної коморбідності.

10. Біопсихосоціальна модель та мультидисциплінарний підхід до надання послуг.

11. Врахування особливостей та потреб окремих груп: військові та ветерани, жінки, підлітки.

12. Активна участь пацієнта у прийнятті рішень.

13. Залучення спільноти та розвиток послуг на рівні громад.

Нормативне підґрунття

1. Закон України «Про соціальні послуги».

2. Закон України «Про психіатричну допомогу».

3. Медико-технологічні документи зі стандартизації медичної допомоги:

• наказ Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ України) від 13 січня 2025 року № 84 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги “Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів за виключенням опіоїдів”»;
• наказ МОЗ України від 11 липня 2025 року № 1102 «Про затвердження стандартів медичної допомоги “Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів”»;
• У процесі розробки перебуває проєкт МТД зі стандартизації медичної допомоги «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю» (наразі проєкти документів перебувають на погоджені в ДП «Державний експертний центр МОЗ України»).

4. Наказ МОЗ України від 13 грудня 2023 року № 2118 «Про організацію надання психосоціальної допомоги населенню».

5. Державний стандарт соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин (наказ Міністерства соціальної політики України від 01 жовтня 2020 року № 677 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин»).

Окрім вищеперелічених, наявні інші нормативно-правові акти, враховані під час напрацювання моделі організації послуг для осіб із залежністю. 

Розробники моделі

Розробку моделі здійснили експерти Центру громадського здоров’я за підтримки міжнародних експертів у галузі лікування залежностей, соціально-психологічної реабілітації, організації послуг охорони здоров’я та фінансового планування. До роботи над документом було залучено експертів Бюро ВООЗ в Україні, представників міністерств, установ, національних служб, закладів охорони здоров’я, інститутів громадянського суспільства, пацієнтських спільнот та інших спеціалістів у сфері охорони здоров’я та соціальних послуг.

«Україна формує систему допомоги, що відповідає кращим європейським практикам. Ми ставимо у центрі людину та її потреби. Тому один із наших пріоритетів – розвиток стандартизованих сервісів медичної та психосоціальної допомоги для осіб з розладами вживання психоактивних речовин, зокрема алкоголю. У даному контексті важливим і надто необхідним кроком є інтеграція медичних і психосоціальних послуг шляхом об’єднання надавачів у єдину мережу. Ця мережа має на меті забезпечити міжсекторальний підхід до організації допомоги і дозволить ефективніше відповідати на комплексні потреби пацієнтів. Адже йдеться не лише про лікування, а насамперед про гідність, про право на здоров’я та можливість для кожної людини реалізувати себе – йдеться про відновлення», – зазначає Ірина Микичак, радниця Міністра охорони здоров’я України, координаторка проєктів психічного здоров’я.