Вірусний гепатит: кому та як розповідати про свій статус

Відкрито говорити про власне здоров’я буває непросто. Часто ми переживаємо, що подумають люди, чи не змінять свого ставлення до нас. Тому нерідко тримаємо в таємниці свій стан здоров’я навіть від найближчих, особливо коли йдеться про такі інфекційні хвороби, як вірусні гепатити B і С (ВГ, ВГВ, ВГС). До того ж тема ВГ оповита міфами, упередженнями та навіть дискримінацією. 

Чому не варто приховувати діагноз від близьких 

За даними опитування, проведеного Світовим альянсом боротьби з вірусними гепатитами (World Hepatitis Alliance) та Європейським центром з профілактики та контролю захворюваності (ECDC), 57% опитаних, які хворіли/ хворіють на ВГС, та 46% опитаних із ВГВ, зазначали, що їм важко розповісти про свій статус рідним, лікарям, колегам. 

Водночас приховування діагнозу може призводити до відчуття ізоляції, яка впливає на психічне здоров’я, викликає моральне пригнічення і самостигматизацію (невиправдане відчуття сорому чи меншовартості через свій стан). Обтяжена такими переживаннями людина може зволікати зі зверненням по медичну допомогу та мати меншу прихильність до лікування ВГ. 

Розмова з близькими людьми, яким ви довіряєте, може дати відчуття підтримки, зменшити напруження та допомогти легше пройти шлях лікування. До того ж це вияв турботи про здоров’я тих, хто поруч із вами. 

Лікаря ж важливо інформувати про свій ВГ-статус для безпечного та ефективного надання медичної допомоги. Якщо вам складно довіритися конкретному фахівцю, ви маєте право обрати іншого лікаря, з яким почуватиметеся комфортніше. 

Кому варто розказати 

Ви самі обираєте, кому довіритися і розповісти про свій стан. 

Лікар порадить пацієнту зі встановленим діагнозом ВГВ або ВГС, кого слід поінформувати, хто з близького оточення має ризик інфікування ВГВ або ВГС через контакт з кров’ю або іншими рідинами та за яких обставин. 

Повідомлення про хворобу або ризик інфікування нею — це питання безпеки інших людей та можливість отримати послуги ранньої діагностики ВГ, та, за потреби, вчасного початку лікування ВГ, що зменшить імовірність розвитку ускладнень, таких як цироз чи гепатоцелюлярна карцинома (первинний рак печінки). 

Також визначте, хто саме має знати про ваш ВГ-статус, щоб морально чи практично підтримати вас під час лікування ВГ, якщо в цьому буде потреба. Це може бути людина, яка допоможе організувати візит до лікаря, підтримати безпосередньо перед ним, або просто буде поруч, коли це фізично або емоційно важливо. 

Як підготуватися до розмови 

Перед розмовою дайте собі час, щоб зрозуміти власні емоції та підготуватися до реакції інших.  

Дізнайтеся більше про свій стан: ознайомтеся з перевіреною доказовою інформацією про ВГВ і ВГС, шляхи передачі, діагностику та лікування ВГ. Уся необхідна інформація є на сайті Центру громадського здоров’я у розділі «Вірусні гепатити». За потреби проконсультуйтеся з лікарем, щоб впевнено відповідати на запитання інших. 

Запишіть головне, що ви плануєте розповісти. Це додасть вам впевненості та допоможе не розгубитися в момент сильних переживань. 

Подумайте про людину, якій ви плануєте розповісти: наскільки вона надійна, співчутлива та чи поважає вашу конфіденційність. Формуйте повідомлення, яке ви готові донести залежно від своїх висновків. 

Як побудувати розмову 

Оберіть для розмови місце, де ви почуватиметеся комфортно та безпечно, за можливості, організуйте особисту зустріч. 

Ви можете попросити зберегти в таємниці те, що ви розкажете. Рішення, кому й коли розповідати про свій стан, приймаєте лише ви. 

Дайте людині час і можливість осмислити почуте. Реакція може бути різною і не завжди відображає справжнє ставлення, адже навколо гепатитів існує багато міфів. Іноді людині просто потрібен час, щоб розібратися з новою інформацією. 

Розкажіть про шляхи інфікування та підкресліть, що через повсякденне спілкування (поцілунки, обійми, спільне вживання їжі) неможливо інфікуватися. 

Головне — не звинувачуйте себе. Гепатит — це вірусне захворювання, а не злочин і не привід для сорому.