В Україні захворюваність на туберкульоз серед ув'язнених у 22 рази вище, ніж серед загального населення
Україна має прогалини у боротьбі з туберкульозом серед ув'язнених. Рівень захворюваності на ТБ у пенітенціарній системі шокує: у 2019 році захворюваність на туберкульоз серед ув'язнених/засуджених була у 22,3 рази вище, ніж в загальній популяції.
Це підтверджують результати дослідження «Бар’єри встановлення діагнозу та лікування туберкульозу в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах», проведеного на замовлення Центру громадського здоров’я МОЗ України та викладені у звіті.
Серед причин таких невтішних даних називають відокремленість пенітенціарної медицини від загальної системи охорони здоров’я в умовах тривалого реформування, низку інституційно-організаційних проблем та відсутність належної бази для надання комплексних послуг для профілактики і лікування ВІЛ і ТБ в установах виконання покарань та СІЗО.
Сьогодні й досі здійснення оперативно-режимної діяльності має пріоритет перед своєчасним наданням медичної допомоги. Особу, що відбуває покарання, сприймають, в першу чергу, як порушника закону, а вже потім як людину, якій може бути потрібна допомога лікаря. Додаткові бар'єри створюють низька пристосованість інфраструктури установ Державної кримінально-виконавчої служби (далі — ДКВС) для надання медичної допомоги та висока стигматизація людей, які відбувають покарання.
Відсутність системних і комплексних підходів до вирішення проблеми своєчасного надання медичної допомоги при ТБ в установах ДКВС призводить до практики ручного управління на місцях. У той же час створити збалансовану медичну систему у в’язниці, коли реформується не тільки тюремна система, але і система охорони здоров'я в цілому, видається важко здійсненним. Це можливо тільки в тому випадку, якщо саме реформування тюремної медицини стане національним пріоритетом.
Для довідки: За оцінкою ВООЗ, епідемія туберкульозу в Україні почалася у 1995 році. Відповідно до Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз», прийнятому у 2001 році, питання протидії туберкульозу — один із пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку, а також предмет міжнародних зобов’язань з боку України. Завдяки централізованим скоординованим заходам, включно з початком фінансування урядом постачання протитуберкульозних препаратів з 2007 року показники захворюваності почали знижуватися.
Ознайомитися з більш детальною інформацією про дослідження можна у Стислому аналітичному звіті або Повному аналітичному звіті.