Як Україна веде приховану битву за захист мільйонів людей від туберкульозу та інших небезпечних хвороб

В умовах повномасштабної війни підтримка української системи охорони здоров’я, яку надає Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, набула особливого значення. Завдяки цій підтримці вдалося зберегти роботу лабораторної мережі, забезпечити безперервну діагностику та лікування туберкульозу (ТБ) й інших небезпечних інфекційних хвороб.

Водночас тисячі українських медичних працівників продовжили виконувати свою роботу в умовах постійної небезпеки. Саме про них — і про щоденну боротьбу з туберкульозом у прифронтовій Харківській області — йдеться у статті, опублікованій на сайті Глобального фонду. Далі наводимо її український переклад.

Навіть під безперервними ракетно-дроновими ударами по Харкову Алла Гончаренко та її команда продовжують виконувати життєво важливу роботу, яка часто залишається непоміченою: виявляють туберкульоз та інші інфекційні хвороби в регіоні, де проживає 2,5 мільйона людей.

Коли в лютому 2022 року розпочалася повномасштабна війна, першою думкою Алли було, як захистити лабораторію.

Алла Гончаренко, керівниця бактеріологічної лабораторії в Харкові 

Сьогодні, щойно лунає сигнал повітряної тривоги, Алла та її команда швидко переносять свої діагностичні інструменти в сейфи й інші безпечні місця. Лише потім вони спішать до найближчого укриття, розташованого за 200 метрів.

«Для нас найголовніше — сховати обладнання», — каже Алла.

За понад чотири роки війни робота Алли та її колег в лабораторії ніколи не припинялася. Лише за минулий рік вони провели понад 11 400 тестів на ТБ, що дозволило виявити туберкульоз у 447 людей і забезпечити їм лікування.

Працівниці бактеріологічної лабораторії в Харкові. У 2025 році команда провела понад 11 400 тестів на ТБ, що дозволило виявити 447 людей з туберкульозом 

Без лікування одна людина, яка хворіє на туберкульоз, може інфікувати до 15 людей на рік. Кожен діагностований випадок і кожна людина, яка отримує лікування, запобігають подальшій передачі, а отже, спалахам інфекції.

Попри надзвичайне навантаження, яке створює війна, Україна зберегла свої діагностичні можливості щодо туберкульозу. Завдяки постійній допомозі Глобального фонду Центр громадського здоров’я МОЗ України продовжує підтримувати роботу загальнонаціональної мережі з 224 лабораторій, оснащених сучасним діагностичним обладнанням, що забезпечує доступність швидкої, якісної та точної діагностики для пацієнтів по всій Україні.

У 2025 році 96% вперше виявлених випадків туберкульозу в Україні діагностували за допомогою швидкої молекулярної діагностики, зокрема GeneXpert — передової технології, яка дає змогу швидко та точно виявляти захворювання. Водночас 90% підтверджених випадків були перевірені на стійкість до ліків, що відповідає цільовим показникам Всесвітньої організації охорони здоров’я для отримання пацієнтами ефективного, цілеспрямованого лікування з самого початку.

«Є люди, які потребують обстеження, призначення лікування, — каже Алла. — А війна може прискорювати поширення туберкульозу. Наша робота дуже важлива. Ми будемо залишатися тут до останнього».

Діагностика ТБ не обмежується лише лабораторією 

Ірина Чебанна — медсестра амбулаторного відділення харківського обласного фтизіопульмонологічного центру, що працює спільно з лабораторією, яку очолює Алла Гончаренко, та надає лікування й підтримку людям з діагнозом ТБ.

Ірина та її колеги супроводжують пацієнтів від моменту встановлення діагнозу до одужання. Вони також виявляють і проводять тестування людей, які контактували з пацієнтами, що хворіють на туберкульоз, таким чином допомагаючи розірвати ланцюг передачі.

Медсестра Ірина Чебанна збирає зразки для тестування на туберкульоз під час нещодавнього виїзду до Златополя, Україна 

Війна повністю перебудувала режим їхньої роботи. Часто лунають повітряні тривоги, наступний обстріл може статися в будь-який момент.

Ірина каже, що стрес, вимушене переміщення та загальна невизначеність ускладнюють пацієнтам початок і продовження лікування. Перебування в закритому просторі укриття, як-от у бомбосховищах і підвалах, може підвищити ризик поширення ТБ. Ті, хто живе у віддалених регіонах, не можуть отримати навіть елементарні медичні послуги.

До таких громад Ірина та її колеги влаштовують виїзні прийоми, щоб зібрати та доставити зразки для тестування на ТБ.

Коли команда прибуває в село, мешканці збираються на скринінг. Ірина з колегами надає пріоритет особам із найбільшим ризиком, проводить скринінг і збирає зразки на місці в усіх, хто має симптоми ТБ.

Потім зразки доставляють на аналіз до лабораторії, де працює Алла Гончаренко. Це дає змогу швидко виявляти ТБ і негайно розпочинати лікування.

За підтримки Глобального фонду у 2025 році мобільні бригади регіональних центрів контролю та профілактики хвороб України здійснили понад 1600 виїздів у 16 областях і обстежили понад 86 000 людей на ТБ та інші хвороби.

На шляху до одужання

Робота мобільних бригад, споряджених новітніми інструментами скринінгу, зокрема системами з використанням ШІ для читання рентгенівських знімків за лічені секунди, прискорює виявлення ТБ та забезпечує швидший початок лікування.

«Незважаючи на війну, ми допомагаємо людям, і люди одужують», — каже Ірина.

Рентгенологиня Вікторія Корабейнікова проводить скринінг населення на туберкульоз у Златополі, Україна

Один із таких людей — Микола Кармазін.

Через два місяці після початку лікування ТБ Микола вже відчуває достатньо сил, щоб ходити на короткі прогулянки. А ще не так давно навіть просто дихати було важко.

«Я мало чого боюся в житті, але це мене налякало, — каже він про свій діагноз ТБ. — Хотілося пожити трохи довше».

Микола Кармазін уже два місяці проходить лікування ТБ

Після встановлення діагнозу Миколу направили до фтизіопульмонологічного центру, де працює Ірина. Там йому надали супровід і допомогу, щоб розпочати лікування.

Завдяки своєчасно отриманому доступу до діагностики та допомоги життя Миколи докорінно змінилося на краще.

На Харківщині Микола знайшов «найкращого лікаря в житті» — ці його слова багато що кажуть про медиків, які продовжують працювати в прифронтовому регіоні.

Навіть попри війну, кожен із понад 15 500 нових пацієнтів в Україні, яким за минулий рік було діагностовано ТБ, розпочав лікування. У країні також впроваджуються новітні методи лікування лікарсько-стійкого туберкульозу — коротші й безпечніші повністю пероральні схеми, яких легше дотримуватися та завершувати. 2025 року приблизно у 78% випадків тим, хто починав лікування лікарсько-стійкого туберкульозу, призначали ці новіші схеми (3120 людей).

Значна частина ліків і засобів діагностики ТБ в Україні забезпечується коштом Глобального фонду. Завдяки цьому такі пацієнти, як Микола, можуть і надалі своєчасно проходити діагностику та отримувати життєво важливе лікування. Безперебійне фінансування допомагає стримувати смертельні хвороби навіть в умовах війни, охороняючи здоров’я людей в Україні та за її межами.

Авторка статті: Кейт Баклицька; автор фото: Олександр Рупета

Оригінал статті: посилання.

Про Глобальний фонд

Глобальний фонд — це міжнародне партнерство для подолання СНІДу, туберкульозу та малярії, щоб забезпечити здорове, безпечне та справедливе майбутнє для всіх. Щороку фонд залучає та інвестує до 5 мільярдів доларів США на рік у боротьбу з найнебезпечнішими інфекційними хворобами, протидію несправедливості, яка сприяє їхньому поширенню, а також зміцнення системи охорони здоров’я та готовність до пандемій у понад 100 країнах, які найбільше постраждали від цих хвороб.