Цукровий діабет в Україні: ЦГЗ, ВООЗ, МОЗ, НСЗУ та експертна спільнота обговорили ситуацію довкола профілактики та контролю за хворобою

5 листопада 2026 року в Києві відбулася зустріч зацікавлених сторін «Ведення цукрового діабету: досягнення та виклики», приурочена до Всесвітнього дня боротьби з цукровим діабетом (14 листопада). Її організувало Бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) в Україні у співпраці з Міністерством охорони здоров'я України (МОЗ), Національною службою здоров'я України (НСЗУ) та Центром громадського здоров'я (ЦГЗ).

Представники органів влади, наукових установ, пацієнтських і міжнародних організацій обговорили, як виявляти діабет II типу раніше та забезпечити людям із цим захворюванням безперервну допомогу — передусім на рівні первинної медичної допомоги (ПМД).

Раннє виявлення — щоб запобігти ускладненням: дослідження ЦГЗ

Фахівчиня відділу промоції здоров'я та підтримки громад ЦГЗ Наталія Гриб представила результати пілотного дослідження ЦГЗ у Хмельницькій області. Його мета — з'ясувати, чи готові заклади ПМД надавати людям із підвищеним ризиком розширений перелік послуг з профілактики, скринінгу та контролю діабету II типу, і визначити бар'єри в наданні послуг. Дослідження відбулося в межах європейського проєкту JACARDI за фінансування програми ЄС EU4Health. Фахівці ЦГЗ провели 8 фокус-груп із 57 сімейними лікарями та медичними сестрами, а також 20 глибинних інтерв'ю з пацієнтами, яким діабет діагностували у 2024 році, і проаналізували місцеві програми з профілактики неінфекційних захворювань.

Більшість опитаних пацієнтів дізналися про діабет випадково — під час планових обстежень або звернень з іншої причини. Спрагу, втому та сухість у роті вони пояснювали спекою, стресом чи перевтомою. Жоден із них не брав участі в навчальних програмах для людей із діабетом.

Дослідження виявило три групи бар'єрів до скринінгу:

• системні — ускладнений доступ до аналізу на глікований гемоглобін та інших послуг спеціалізованої допомоги, нестабільне забезпечення витратними матеріалами, короткий час прийому та значне адміністративне навантаження на сімейних лікарів;
• соціально-економічні — віддаленість від закладів і лабораторій, переїзди пацієнтів, відсутність звички відвідувати лікаря з профілактичною метою та низька поінформованість про безоплатні послуги;
• індивідуальні — безсимптомний перебіг цукрового діабету II типу на ранніх стадіях, низька мотивація та психоемоційне навантаження, яке знижує увагу до власного здоров’я; чоловіки залишаються важкодоступною групою.

Що робить ЦГЗ для подолання бар'єрів. На основі результатів дослідження ЦГЗ:

• розробив алгоритм дій для профілактики та раннього виявлення діабету II типу в людей із високим ризиком — за стандартизованим підходом із застосуванням мотиваційного консультування; зараз його тестують медики двох закладів охорони здоров'я Хмельницької області, а результати оцінять на основі зібраних даних;
• проводить тренінги для працівників ПМД за розробленою фахівцями ЦГЗ навчальною програмою;
• підготував практичні інформаційні матеріали: посібник «Профілактика цукрового діабету 2 типу» для медичних працівників ПМД, посібник для пацієнтів «Цукровий діабет 2 типу. Кроки до ефективного контролю», флаєр із формою оцінки ризику діабету FINDRISC, а також ліфлети про діабет, догляд за стопами, фізичну активність і відмову від куріння.

Завантажити інформаційні матеріали про цукровий діабет можна на сайті ЦГЗ за цим посиланням.

За результатами дослідження ЦГЗ сформулював п'ять ключових рекомендацій:

1. Вибудовувати скринінг як цілісний маршрут пацієнта: пов’язати виявлення ризиків із діагностикою, підтримкою змін у способі життя та подальшим супроводом.

2. Планувати скринінг так, щоб він справді охоплював цільову групу: запрошувати населення на скринінг через різноманітні канали комунікації та інформування у громадах, а не лише через заклади охорони здоров'я. Такий спосіб дозволить охопити людей, які рідко звертаються до системи охорони здоров'я або залишаються поза нею.

3. Інвестувати в інформування та доступні інструменти: поєднувати загальнодоступні кампанії, цифрові інструменти самооцінки та довірені громадські канали, зокрема аптеки, із чітким наступним кроком до отримання допомоги.

4. Наближати послуги до людей: спрямовувати просвітницьку роботу на вразливі групи, залучати мобільні бригади та місцевих партнерів.

5. Діяти на основі даних: збирати й аналізувати дані, щоб визначати групи та регіони з найвищим ризиком.

«Скринінг — це можливість діяти на випередження, щоб визначити людей, які потребують втручання, і не допустити, щоб першим проявом захворювання стало його ускладнення», — наголосила Наталія Гриб. За її словами, раннє виявлення має цінність лише тоді, коли за ним ідуть підтвердження діагнозу, своєчасне лікування та супровід пацієнта.

Повний текст звіту про дослідження доступний на сайті ЦГЗ.

«Скринінг здоров'я 40+» і «Доступні ліки»: дані ЕСОЗ

З 1 січня 2026 року в Україні діє національна програма «Скринінг здоров'я 40+». Вона передбачає, зокрема, тест на глікований гемоглобін, який дає змогу виявити предіабет і діабет. Голова НСЗУ Наталія Гусак представила дані електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ), за якими з 1 січня до 4 листопада 2026 року скринінг пройшли 822 834 людини. У 23 тис. учасників (близько 3%) діабет II типу виявили вперше саме під час скринінгу.

Лікування діабету стає доступнішим завдяки програмі «Доступні ліки». Як розповіла Наталія Гусак, за 10 місяців 2026 року препарати від діабету II типу за програмою отримали 906 тис. пацієнтів — на 25% більше, ніж за весь 2025 рік. Інсуліни за програмою щороку отримують близько 214 тис. людей.

У 2026 році програму розширили:

• з травня до неї додали дапагліфлозин і емпагліфлозин — препарати для пацієнтів з ЦД 2 типу з серцево-судинними або нирковими ускладненнями; відтоді дапагліфлозин отримали 233 тис. і емпагліфлозин — 165 тис. пацієнтів;

• з вересня тест-смужки до глюкометрів, які раніше отримували лише люди із діабетом I типу, доступні також людям із діабетом II типу на інсулінотерапії.

Це найбільше розширення програми «Доступні ліки» для людей із діабетом з моменту включення інсулінів.

Алгоритм для сімейних лікарів: від скринінгу до спостереження

Консультантка з ведення цукрового діабету Іванна Сорока та технічна спеціалістка з питань первинної медичної допомоги Ірина Саноцька (Бюро ВООЗ в Україні) представили алгоритм профілактики, діагностики та лікування цукрового діабету II типу.

Завантажити електронну версію алгоритму.

Це короткий інформаційний бюлетень для лікарів ПМД, який допомагає застосовувати у щоденній практиці уніфікований клінічний протокол «Цукровий діабет 2 типу у дорослих», затверджений МОЗ у 2024 році.

Алгоритм крок за кроком описує всі етапи допомоги та може стати основою для локальних клінічних маршрутів пацієнта, які визначають, хто і на якому етапі відповідає за допомогу: сімейний лікар, медична сестра, ендокринолог чи сам пацієнт.

Безперервність допомоги — основа контролю діабету

Під час панельної дискусії учасники обговорили, як забезпечити людям із діабетом безперервну допомогу — від скринінгу до довготривалого спостереження. До дискусії долучилися директорка департаменту медичних послуг МОЗ України Валерія Соручан (МОЗ), фахівчиня з питань фінансування системи охорони здоров’я Бюро ВООЗ в Україні Ольга Демешко, завідувачка відділу промоції здоров'я та підтримки громад ЦГЗ Олена Запорожська, сімейна лікарка, членкиня ГО «Академія сімейної медицини України» Анна Нестеренко та заступниця директора з наукових питань ДНП «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України», докторка медичних наук, професорка Тетяна Юзвенко.

«Наша мета — дати кожному українцю суб'єктність у контролі за своїм здоров'ям, навчити медичній грамотності, щоб зменшити тягар діабету II типу. Адже ця хвороба значною мірою пов'язана з поведінковими факторами ризику. Ми прагнемо, щоб про “тарілку здорового харчування” людина дізнавалася не тоді, коли вже прийшла до лікаря з ускладненнями, а навчалася модифікувати свою поведінку і знижувати ризики ще в школі, а краще — в садочку і в сім'ї.  Задача фахівців громадського здоров’я — навчити людей, як шукати й використовувати медичну інформацію, не вдаючись до самолікування. Людина зі своїми знаннями має прийти до лікаря і отримати чітке терапевтичне навчання, як далі контролювати свою хворобу», — наголосила Олена Запорожська.

Пропозиції учасників зустрічі буде враховано під час доопрацювання звіту ВООЗ «Ситуаційний аналіз щодо цукрового діабету в Україні, 2026», публікація якого запланована на перший квартал 2027 року.

Зустріч відбулася за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва (Norad) і Фундації Ново Нордіск (Novo Nordisk Foundation).

Довідково

Глобальний пакт ВООЗ щодо боротьби з цукровим діабетом передбачає досягнення п'яти цільових показників до 2030 року:

• 80% людей із цукровим діабетом мають встановлений діагноз;
• 80% людей із діагностованим діабетом мають належний глікемічний контроль;
• 80% людей із діагностованим діабетом мають належний контроль артеріального тиску;
• 60% людей із діабетом віком від 40 років отримують статини;
• 100% людей із діабетом I типу мають доступ до інсуліну за доступною ціною та засобів самоконтролю рівня глюкози.

JACARDI («Спільна дія щодо серцево-судинних захворювань та діабету») — європейський проєкт, спрямований на зменшення тягаря серцево-судинних захворювань і діабету. В Україні його впроваджує ЦГЗ за фінансування програми ЄС EU4Health.