1 січня набирає чинності Порядок здійснення епіднагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги

1 січня 2022 року набирає чинності Порядок здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, затверджений наказом МОЗ від 3 серпня 2021 року № 1614.

Як визначає документ, епіднагляд проводиться для виявлення найбільш розповсюджених інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги (далі — ІПНМД) та реєстрації їх спалахів, включно зі спричиненими мікроорганізмами з антимікробною резистентністю через впровадження рутинного та дозорного епіднагляду.

Дозорний епідеміологічний нагляд за ІПНМД ґрунтується на зборі якісних даних про ІПНМД та антимікробну резистентність і надається у вигляді звітів/форм. Його здійснюють через визначення одномоментної, тобто за короткий проміжок часу, розповсюдженості ІПНМД та використання антимікробних препаратів у визначених закладах охорони здоров’я. Один заклад не може бути включений у дослідження частіше, ніж раз на п’ять років.

ІПНМД підлягають звітуванню під час дозорного епіднагляду відповідно до додатку до Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації, затвердженого наказом МОЗ від 30 липня 2020 року № 1726.

Рутинний епідеміологічний нагляд за ІПНМД — регулярний, систематичний збір визначених даних про ІПНМД, який здійснюється епідеміологом відділу інфекційного контролю закладу охорони здоров’я, що надає стаціонарну медичну допомогу, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Повний перелік даних, що будуть збиратись у ході рутинного епіднагляду, визначається планом дій із профілактики інфекцій та інфекційного контролю, затвердженим керівником відповідного закладу охорони здоров’я.

Обов’язковому рутинному епіднагляду підлягають такі ІПНМД:

катетер-асоційовані інфекцій кровотоку (форми збору даних наведено в додатках 1, 2 до Порядку);
катетер-асоційовані інфекції сечовивідних шляхів (форму збору даних наведено в додатку 3 до Порядку);
вентилятор-асоційовані пневмонії (форму збору даних наведено в додатку 4 до Порядку);
інфекції області хірургічного втручання (форми збору даних наведено в додатках 5, 6 до Порядку).

На кожен випадок застосування інвазивного пристрою (внутрішньо-судинного катетера, сечового катетера, інтубаційної трубки) та проведення хірургічного втручання заповнюється відповідна форма збору даних. У разі потреби на одного пацієнта може бути заповнено кілька форм. Заповнювати форми збору даних рекомендується на електронних носіях, але можна і на паперових. Дані про ІПНМД зберігаються у відділі інфекційного контролю протягом п’яти років.

ІПНМД, виявлені в процесі рутинного епіднагляду, не підлягають звітуванню за формою первинної облікової документації № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення», затвердженої наказом МОЗ від 10 січня 2006 року № 1.

У разі виявлення підозри або випадку іншої інфекційної хвороби з Переліку (крім ІПНМД та антимікробної резистентності), незалежно від епідеміологічного зв’язку із наданням медичної допомоги, до закладів громадського здоров’я (центрів контролю і профілактики хвороб) відповідно до адміністративно-територіальної належності подається повідомлення за формою 058/о. Так, наприклад, внутрішньолікарняне інфікування кором підлягає реєстрації й передавання форми 058/о, а за інфекцією області хірургічного втручання проводиться рутинний епіднагляд і форма 058/о не передається.

Мікробіологічна лабораторія із можливістю визначення антимікробної резистентності, у якій впроваджено методику Європейського комітету з тестування чутливості до антимікробних препаратів (EUCAST), є невід’ємною частиною епідеміологічного нагляду за ІПНМД.