
ВІЛ і психічне здоров’я: як подолати страх і стрес
Дізнатися про ВІЛ-позитивний статус — це подія, яка може перевернути світ людини з ніг на голову. У перші хвилини, дні чи навіть тижні після діагнозу багатьох накриває хвиля емоцій — страх, тривога, розпач, злість, сором, розгубленість, відчуття провини. Хтось закривається в собі, хтось намагається зберігати “силу” зовні, але зсередини відчуває себе втраченим.
Важливо пам’ятати: такі реакції — це нормально
Це людська відповідь на кризу, на нову реальність, яка лякає саме тим, що невідома. До цього додається ще один потужний чинник — стигматизація, яка, на жаль, досі існує в суспільстві. Люди з ВІЛ можуть відчувати, що їх не зрозуміють, осудять або навіть відштовхнуть. Така соціальна напруга ще більше погіршує психоемоційний стан і може призводити до ізоляції, самозвинувачень та навіть депресії.
Чому психічне здоров’я ЛЖВ потребує особливої уваги?
Психічні розлади, зокрема депресія і тривожність, виявляються у людей з ВІЛ у кілька разів частіше, ніж у загальній популяції. На це впливають:
- Постійна соціальна стигма
- Страх відмови з боку близьких
- Втрата роботи або підтримки
- Біологічні фактори, пов’язані з самим вірусом або ліками.
Діагноз може змінити життя, але не зупиняє його. Завдяки сучасному лікуванню люди з ВІЛ можуть жити повноцінно і так само довго, як люди без ВІЛ, за умови регулярного прийому антиретровірусної терапії (АРТ).
ВІЛ і страх
Страх — це перше, що може виникнути після діагнозу. Страх перед майбутнім, перед реакцією рідних чи колег, перед життям із терапією.
Він може проявлятись як:
- прискорене серцебиття
- безсоння
- тремтіння, пітливість
- відчуття напруги або “застою” в тілі
- уникнення спілкування, навіть із близькими
Дехто боїться говорити про свій статус, хтось — просто не знає, що буде далі. Це природно. Важливо не залишатися з цим наодинці.
Що допоможе:
- відкрита розмова з лікарем, соціальним працівником, психологом
- знання — чим більше ви знаєте про ВІЛ, тим менше місця для страху
- початок лікування — контроль над станом зменшує тривогу
- підтримка від близьких чи груп допомоги
ВІЛ і стрес: непомітний ворог
Окрім страху, люди, які живуть з ВІЛ, часто стикаються з тривалим стресом. Це може бути стрес через щоденне приймання ліків, медичні обстеження, дискримінацію або постійне очікування “поганих новин”.
Хронічний стрес виснажує нервову систему, впливає на сон, апетит, концентрацію, а головне — послаблює імунну систему, що критично важливо для людей з ВІЛ.
Як розпізнати, що стрес вас переповнює:
- часті головні болі, втома
- дратівливість, замкнутість
- відсутність апетиту або переїдання
- відчуття “порожнечі” або безнадії
- неможливість зосередитись навіть на простих речах
Як собі допомогти:
- виконуйте дихальні вправи (глибоке повільне дихання з фокусом на видих)
- спілкуйтеся з людиною, яка приймає вас без осуду
- зменшіть інформаційне навантаження (перегляд новини, соцмереж)
- зверніться до фахівця — свого лікуючого лікаря, соціального працівника, психолога
Пам’ятайте: стрес — це не ваша провина, а природна реакція організму на тривалий тиск. З ним можна й потрібно працювати і можна його подолати. Якщо ж симптоми не минають упродовж 2–4 тижнів, посилюються або заважають повсякденному життю, не намагайтеся пройти це на самоті — обов’язково зверніться по допомогу до фахівця.
Де шукати психологічну допомогу?
В Україні працюють сервіси для підтримки: · Онлайн-платформа: TellMe - Безкоштовні психологічні консультації. Ваша підтримка поруч!
Гарячі лінії:
LifeLineUkraine: 7333
Психологічна допомога: 0 800 500 335
Лінія емоційної підтримки МОМ: 0 800 211 444
Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда-Україна»: 0 800 500 225
Як відновити внутрішню рівновагу
1. Не замовчуйте почуття — це нормально відчувати і страх, і злість, і смуток
2. Зберігайте рутину — лягайте та прокидайтесь в один і той самий час
3. Будьте в русі — спорт, танці, прогулянка в парку допомагають
4. Говоріть із тими, кому довіряєте. Мовчання лише посилює тривогу
5. Займайтесь улюбленою справою — творчість, читання чи допомога іншим
6. Повноцінно харчуйтеся — стабільне тіло = стабільні емоції
7. Просіть про допомогу — це сильний і зрілий крок
8. Медитуйте або практикуйте техніки релаксації.