ЦГЗ представив досвід України з протидії туберкульозу під час війни на Конгресі Європейського респіраторного товариства

5–9 вересня в Барселоні відбувся Конгрес Європейського респіраторного товариства (ERS Congress 2026) — один із найбільших міжнародних форумів у галузі респіраторної медицини. Цьогоріч він проходив під гаслом: «Разом за краще дихання: співпраця між пацієнтами, лікарями та науковцями»*. 

У події взяли участь фахівці Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Української респіраторної коаліції, Асоціації фтизіатрів і пульмонологів України, партнерських організацій PATH, регіональних фтизіопульмонологічних центрів, українські науковці та лікарі.

Протидія туберкульозу під час війни: досвід України

За період повномасштабної війни ВООЗ зафіксувала понад 3000 атак на об’єкти охорони здоров’я в Україні. Медична система втратила близько 15% кадрового потенціалу, а медичні працівники, що залишилися, продовжують працювати під надзвичайним фізичним і психологічним тиском.

За словами завідувачки відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоров'я, національної координаторки з подолання туберкульозу Яни Терлеєвої, ТБ став «стрес-тестом» на стійкість всієї системи охорони здоров’я. Адже успішність його лікування залежить від безперервної роботи всього ланцюга: виявлення випадків захворювання, діагностики, лікування, логістики та підтримки пацієнта.

Які рішення допомагають системі функціонувати в умовах війни

У своїй доповіді «Коли війна б’є по системі охорони здоров’я: як захистити можливості діагностики та епідеміологічного нагляду за респіраторними захворюваннями» Яна Терлеєва наголосила: «Справжня готовність означає не чекати на кризу, щоб знайти рішення. Ці рішення мають бути вже вбудовані в те, як система працює щодня».

Її виступ був присвячений впливу збройних конфліктів на системи охорони здоров’я у сфері респіраторних захворювань, з особливою увагою до можливостей діагностики та епідеміологічного нагляду. У доповіді Яна Терлеєва розглянула, як порушення роботи лабораторій, служб візуалізації, ланцюгів постачання та систем звітності ставить під загрозу раннє виявлення та моніторинг респіраторних захворювань, зокрема туберкульозу та гострих респіраторних інфекцій. Вона окреслила ранні ознаки збоїв у роботі системи та обговорила підходи до захисту основних функцій діагностики та епідеміологічного нагляду під час конфлікту та в постконфліктних умовах, які закладуть основу для готовності та стійкості.

На сьогодні вже було запроваджено низку кроків для підтримки функціонування системи протитуберкульозної медичної допомоги в умовах війни.

1. Децентралізація допомоги: розширення допомоги з ТБ на рівні первинної медичної допомоги та в громадах; наближення послуг до людей і скорочення тривалості схем лікування (згідно з рекомендаціями ВООЗ). Сьогодні близько 70% людей з туберкульозом починають лікування амбулаторно вже з першого дня.

2. Орієнтовані на громади рішення: робота мобільних підрозділів для діагностики та рентгенографії, мобільних аптек.

3. Адаптація діагностики та лабораторної мережі: альтернативні маршрути транспортування зразків, використання швидких тестів там, де це доцільно.

4. Цифрові рішення: впровадження електронних систем охорони здоров’я для реєстрації, моніторингу та звітності; дистанційний нагляд тощо. 

5. Людиноцентрований підхід: фокус на вразливих групах, надання психосоціальної підтримки та організація заходів, що спрощують для людей доступ до послуг.

* «United for better breathing: collaboration between patients, clinicians and researchers»