Представники системи охорони здоров'я обговорили ризик-орієнтоване реагування системи громадського здоров’я на виклики війни

Відбулася дев’ята нарада з питань розвитку системи громадського здоров’я, присвячена ризик-орієнтованому реагуванню на виклики, спричинені війною, та посиленню міжрегіональної взаємодії. Захід відбувся за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

У нараді взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я та Центру громадського здоров’я (ЦГЗ), керівники обласних центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ), представники обласної влади та органів місцевого самоврядування, а також експерти ВООЗ. Учасники заходу обговорили ключові ризики для системи громадського здоров’я в умовах війни та практичні механізми координації дій між регіонами.

Однією з ключових умов демографічної стійкості та пріоритетом державної політики у сфері громадського здоров’я було визначено зниження передчасної смертності. Для подолання демографічних викликів уже впроваджуються заходи з розширення профілактики таких неінфекційних хвороб, як серцево-судинних захворювання та цукровий діабет. У цьому контексті Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко висвітлив перші результати нової національної програми «Скринінг здоров’я 40+» для раннього виявлення серцево-судинних хвороб, цукрового діабету і проблем ментального здоров'я. Обстеження пройшли уже понад 15 500 людей, а ще майже 200 тисяч подали заявки. Послуга доступна у понад 1900 закладах по всій країні.

Фахівці ЦГЗ виступили з аналітичними презентаціями, присвяченими способам подолання найактуальніших епідеміологічних загроз. Зокрема, йшлося про організацію протиепідемічних заходів після паводків і повеней, можливі спалахи кишкових інфекцій унаслідок пошкодження систем водопостачання та каналізації, а також перебоїв з енергопостачанням. Окремий блок обговорення був присвячений заходам реагування на випадки внутрішньолікарняних інфекцій, пов’язаних із високопатогенними збудниками.

Учасники наголосили, що війна створює нові виклики для системи громадського здоров’я, зокрема через пошкодження критичної інфраструктури, переміщення населення та підвищені ризики виникнення інфекційних захворювань. У таких умовах особливого значення набуває оперативна взаємодія між регіонами, обмін інформацією та узгодженість дій під час реагування на надзвичайні ситуації.

Керівники обласних ЦКПХ також висловили потребу у подальшому розвитку професійних компетенцій фахівців у сфері реагування на надзвичайні ситуації, зокрема через проведення навчань і тренінгів. Серед ключових пріоритетів було визначено зміцнення лабораторних спроможностей центрів для забезпечення раннього виявлення та ідентифікації збудників інфекційних хвороб.

Проведення таких робочих зустрічей сприяє зміцненню професійної співпраці між регіонами та формуванню спільних підходів до реагування на ризики, що виникають в умовах війни.