У напрямку до мети «нуль»: світ відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом

1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом, який покликаний нагадати людству про загрозу поширення ВІЛ-інфекції. У 2015 році цей день проходить під девізом «У напрямку до мети «нуль»».

Вперше Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначався більше ніж чверть століття тому у 1988 році за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я. За 28 років поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу набуло характеру пандемії, що охопила населення практично усіх країн. Сьогодні є ще одна нагода привернути увагу суспільства до проблем людей, які живуть з ВІЛ, замислитись над тим, як запобігти поширенню хвороби та згадати про важливість вчасної діагностики ВІЛ/СНІДу.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я та ЮНЕЙДС  у світі інфіковано ВІЛ близько 35 мільйонів людей.  Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції. Згідно з оновленими  оцінками на початок 2015 року в Україні мешкало 217,5 тисяч людей з ВІЛ-інфекцією віком від 15 років і старші, що становило 0,58 % населення у цій віковій категорії.

За офіційними даними ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України»:

- за період 1987– 10 місяців 2015 рр.1,2 в країні офіційно зареєстровано   277 481 випадок ВІЛ-інфекції серед громадян України, у тому числі 86 498 випадків захворювання на СНІД та 39 312 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом;

- станом на 01.11.2015 р.2 у ЗОЗ на обліку знаходилось 127 377 ВІЛ-інфікованих громадян України (показник 298,7 на 100 тис. нас.), з них 32 999 хворих з діагнозом СНІД (показник 77,4 на 100 тис. нас.). Територіями з високим рівнем поширеності ВІЛ залишаються південно-східні регіони країни та м. Київ, з низьким рівнем – західні області.

Протягом останніх років в Україні щорічно за даними лабораторних досліджень виявляється близько 30 тисяч ВІЛ-позитивних осіб, реєструється майже 20 тисяч осіб з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції та до 12 тисяч осіб знімаються з обліку за різними причинами, у т.ч. у зв’язку зі смертю. Протягом 2014 року в країні щодня реєстрували 53 випадки захворювання на ВІЛ-інфекцію, 27 захворювань на СНІД та 9 випадків смерті від СНІДу.

Майже кожна друга ВІЛ-позитивна особа  не знає свій ВІЛ-статус. Кожна третя ВІЛ-позитивна особа не звертається до медичного закладу - охоплення медичним обліком ВІЛ-позитивних осіб складає близько 70%. Більше половини (53.5 %) осіб віком 15 років та старше вперше виявляються вже на пізніх стадіях хвороби. Стала тенденція до зниження (з 12,0% у 2009 р. до 6,7% у 2014 р.) частки молодих осіб 15-24 років серед вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції може свідчити про зниження нових випадків інфікування ВІЛ.

В 2014 р. відмічалось зниження на 5% кількості зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб - 19 273 проти 20 2943 в 2013р. (показник захворюваності 2014р. - 44, 8 на 100 тис. нас). Проте, близько тисячі ВІЛ-позитивних осіб, виявлених у 2014 році в Донецькій та Луганській областях, не поставлено під медичний нагляд, внаслідок подій, обумовлених АТО.

Серед вперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб переважали чоловіки (56%), особи працездатного віку (віком 25-49 років – 66,5%) та мешканці міста (75,6%).

В структурі шляхів передачі ВІЛ все більш суттєве епідемічне значення набуває статевий шлях (56,7% у 2014р.). Незважаючи на тенденцію до зниження, актуальність парентерального шляху передачі при введенні наркотичних препаратів залишається високою (24,2% у 2014р.). Все більшу епідемічну значимість набуває група чоловіків, які практикують секс із чоловіками.

Протягом 2014 р. кількість діагностованих випадків СНІДу зросла на 10% та становила 9 844 проти 8 9453 в 2013р. (показник захворюваності на СНІД - 22, 9 на 100 тис. нас.).

Рівень смертності від СНІДу за даними 2014р. зріс на 1,8%. - померло від хвороб, обумовлених СНІДом, 3 426 хворих проти 3 3673 в 2013р. (показник смертності від СНІДу - 8,0 на 100 тис. нас.).

Найвищі показники смертності спостерігаються серед осіб, які вживають наркотичні речовини ін’єкційним шляхом. У 2014 р. серед усіх померлих осіб з ВІЛ-позитивним статусом частка СІН складала 46%, що обумовлено, насамперед, несвоєчасним їх зверненням до медичного закладу, відмовою від диспансерного спостереження, недостатнім охопленням АРТ, пізнім початком та низькою прихильністю до АРВ-лікування.

Серед померлих протягом 2014 року у 63,5 % осіб причина смерті була безпосередньо пов’язана з ВІЛ-інфекцією; у 36,5 % - не пов’язана з ВІЛ-інфекцією або залишилась невідомою. Основною ко-інфекцією та причиною смерті у хворих на СНІД залишається туберкульоз, який призвів до  смерті  у майже 64 % випадків померлих від СНІДу.

Впродовж 10 місяців 2015 р.2 в країні під нагляд вперше взято 12 992 ВІЛ-інфікованих (показник захворюваності становить 30,3 на 100 тис. нас.), 6 929 хворим встановлено діагноз СНІД (показник захворюваності – 16,2) та 2 390 осіб померли від СНІДу (показник смертності - 5,6).

За 10 місяців 2015 р. серед усіх померлих осіб з ВІЛ-позитивним статусом 45% склали особи, що вживали ін’єкційні наркотичні речовини. Померла 41 дитина віком до 14 років. Основною ко-інфекцією є туберкульоз, який став причиною смерті для 1 348 осіб, що становить 56,4% від загальної кількості померлих від СНІДу. Структура за причинами смерті майже повторює структуру 2014 року.

Дякуючи спільним зусиллям держави, громадських організацій та міжнародних донорів протягом останнього десятиліття ми досягли значних успіхів у боротьбі зі СНІДом: втричі уповільнився темп розвитку епідемії, вдвічі вдалося зменшити поширення ВІЛ-інфекції серед наркозалежних, у сім разів – ймовірність передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини та збільшити у 22 рази обсяги охоплення антиретровірусною терапією інфікованих. У 2015 р. більш ніж 67 000 осіб отримують АРТ. Частка ЛЖВ, які отримують АРТ, від загального числа диспансерних ВІЛ-інфікованих пацієнтів склала понад 50%.

В якійсь мірі в країні відбувається стабілізація інтенсивності епідемічного процесу серед основних груп ризику щодо інфікування ВІЛ. Проте обсяги, якість та інтенсивність профілактичних втручань на сьогодні залишаються недостатніми для зупинення поширення ВІЛ у цих групах, а відтак – для обмеження потенційного поширення ВІЛ на загальне населення.

Зараз Україна перебуває на вирішальному етапі боротьби з епідемією ВІЛ–інфекції. Її масштаби, як і раніше, перевищують найбільш песимістичні прогнози, проте, зростають і зусилля, спрямовані на боротьбу з цією хворобою. Забезпечення рівного доступу представників груп ризику щодо інфікування ВІЛ, а також загального населення, до лікувальних та профілактичних послуг є пріоритетом державної політики у сфері протидії соціально небезпечним хворобам.

^{1 без урахування статистичних даних по АР Крим та м. Севастополь з січня 2014 року}

^{2 без урахування статистичних даних по тимчасово непідконтрольній Уряду України території Донецької області за січень – жовтень 2015 р., по підконтрольній території Донецької області відсутні дані за жовтень 2015 р.}

^{3 для порівняння показників 2013 - 2014 рр. не враховувались дані тимчасово окупованих територій АР Крим та м. Севастополь за 2013р., з врахуванням відсутності звітних даних цих регіонів за 2014 рік}