14 листопада Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом
14 листопада Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом.
Це день, який служить нагадуванням всьому прогресивному людству про те, що поширеність захворювання невпинно зростає. Вперше Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом був проведений IDF (Міжнародною діабетичною федерацією) і Всесвітньою організацією охорони здоров'я 14 листопада 1991 року для координації боротьби з цукровим діабетом у всьому світі. Завдячуючи діяльності IDF Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом охоплює мільйони людей по всьому світу і об'єднує діабетичні громади 145 країн з благородною метою підвищення обізнаності про цукровий діабет та його ускладнення.
Ця проблема має багатовікову історію і своїм корінням сягає часів Авіценни (980 – 1037рр.). У доінсуліновую еру туберкульоз сприяв цукровому діабету (далі – ЦД) в 40 - 50% випадках і хворі вмирали через 1-2 роки. Після введення в практику інсуліну (1922 р.), а потім і протитуберкульозних препаратів (1944 - 1945 рр.) поєднання цих захворювань зменшилося та збільшилася тривалість життя хворих. В той же час розвиток туберкульозу легень на тлі ЦД спостерігається в 4 - 9 разів частіше, ніж у решти населення.
Актуальність проблеми зумовлена тим, що збільшується захворюваність на ЦД. Встановлено, що число хворих на ЦД подвоюється через кожні 15 років. Масові скринінгові обстеження показали, що в розвинених країнах тяжкими формами ЦД страждає від 2 до 4% населення. Крім того, ще у 4 - 6% виявляються латентні або прикордонні форми діабету, що позначаються як «порушення толерантності до глюкози».
За останні десять років поширеність ЦД в Україні збільшилася в півтора рази, і станом на 1 січня 2015 року в країні зареєстровано 1 198 047 хворих, що складає близько 2,9% від усього населення (дані надані без урахування даних територій тимчасово непідконтрольним Уряду України АР Крим, Донецької та Луганської областей). Якщо врахувати те, що на кожен зареєстрований випадок доводиться два-три випадки недіагностованого захворювання, то ця цифра складатиме більш ніж 2-2,5 мільйона хворих.
Серед зазначеної кількості хворих на ЦД першого типу в Україні хворіє близько 85 тис. людей, а решта (90%) мають діагноз ЦД другого типу. Відмінність полягає в тому, що при ЦД першого типу клітини підшлункової залози виробляють недостатньо або зовсім не виробляють інсулін. Такі пацієнти від самого початку лікуються інсуліном, який замінює їх власний. Показники захворюваності на ЦД першого типу не мають різко збільшуватися, оскільки у більшості випадків проблема має спадкове походження. Причиною також можуть бути автоімунні захворювання. Зазвичай хворим ставлять діагноз ще в дитячому або досить молодому віці.
В Україні діабет займає 3-тє місце за поширеністю після ССЗ та онкологіі. Бути обізнаним про ризики, ознаки і превентивні міри; регулярно перевіряти рівень глюкози в крові (норма 3.89-5.83) - мінімум, що маємо робити.
Не поступається своїми позиціями і туберкульоз.У 2015 році за даними Центру медичної статистики МОЗ України в Україні рівень захворюваності складає 70,5 на 100 тис. населення. В порівнянні з 2014 роком захворюваність становила 71,2 на 100 тис. населення що на 0,9% менше, ніж у минулому році. Проте, необхідно врахувати, що у 2014 році до статистичних даних був включений рівень захворюваності по всій Донецькій та Луганській області, а у 2015 році тільки дані по територіях, що підконтрольні Уряду України. Поєднана патологія в 1,5 - 2 рази частіше зустрічається у чоловіків у віці 30 - 39 років і у жінок у віці 50-55 років. У більшості випадків ЦД передує туберкульозу, в 15-20% - вони розвиваються паралельно, в 20% випадках ЦД розвивається на тлі туберкульозу. Велику роль у виникненні туберкульозу відіграють форма діабету, його тяжкість і проведене лікування. Зниження імунітету при ЦД відбувається під впливом порушеного обміну речовин, до якого приєднуються гормональні, біохімічні та інші порушення.
В Україні в 2015 році зареєстровано 1 392 випадки поєднаної патології туберкульозу та ЦД, з яких 1018 випадків чутливого туберкульозу (чоловіків - 601, жінок – 417) та 374 випадки хіміорезистентного (чоловіків – 239, жінок – 135).