У Києві відбувся національний діалог щодо впровадження доказової первинної профілактики вживання психоактивних речовин (ПАР), включаючи алкоголь серед підлітків та молоді

04 листопада 2025 року Центром громадського здоров'я, під егідою Міністерства охорони здоров'я та за підтримки Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я»  було проведено перший національний діалог заінтересованих сторін щодо проблеми вживання ПАР та алкоголю серед підлітків та молоді та впровадження заходів з доказової первинної профілактики. Метою зустрічі було напрацювання спільних підходів та узгодження спільного бачення у частині ефективного реагування на проблему вживання психоактивних речовин, тютюну та алкоголю серед зазначеної групи.  

З вітальними словами виступили: Володимир Курпіта, генеральний директор Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України»; Ірина Микичак, радниця Міністра охорони здоров’я України з питань психічного здоров’я; Дар’я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації; Любов Гура, заступниця менеджера Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» Андрій Скіпальський – керівник відділу неінфекційних захворювань, Бюро ВООЗ в Україні. 

У заході взяли участь представники освіти, охорони здоров’я, соціальних послуг, ювенальної поліції, наукової спільноти, представники громадськості тощо.  

Під час зустрічі було представлено результати Європейського опитування учнів щодо вживання ПАР. Зазначене дослідження (ESPAD) є частиною загальноєвропейського дослідження, яке проводиться кожні чотири роки. Україна приймає участь в ньому починаючи з 1995 року, що дозволяє в довгостроковій перспективі оцінювати тренди пов'язані з вживанням та відповідно мати дані необхідні для прийняття рішень та впровадження таргетованих втручань виходячи з тенденцій вживання речовин. Завдяки дослідженню отримується зокрема інформація, яка свідчить про ефективність поточних профілактичних заходів та наявних прогалин, що потребують посилення уваги всіх заінтересованих сторін. 

Представлені під час зустрічі дані демонструють такі основні тенденції: 

• починаючи з 1995 року кожного року зменшується відсоток підлітків, які мали досвід вживання алкоголю, проте частка підлітків, які мають інтенсивне вживання лишається – залишилась незмінною; 
• алкоголь залишається доступним, за суб'єктивними оцінками, приблизно для половини підлітків; при цьому кожен 5-й купує алкоголь у магазині, кожному 10-му – купують, дарують батьки;
• кожен 3-й підліток вперше вжив алкоголь (одну порцію алкоголю) у віці до 14 років, кожен 8-й –  у віці 9  і молодше років;
• попри поступове зменшення частки підлітків, які мали досвід вживання наркотиків починаючи з 1995 року і до 2019 року, у 2024 році відбулось значне зростання відсотку підлітків, які мали досвід вживання наркотиків – з 9,6% (2019 р.) до 15,8% (2024 р.); значущою є різниця у поширеності досвіду та інтенсивності вживання між хлопцями та дівчатами, де хлопці мають значно інтенсивніший досвід вживання (11,7% дівчата та 20,6% хлопці); 
• відбувається зростання частки підлітків які спробували наркотичні речовини у віці 13-14 років (по всім речовинам);
• відбулось зростання відсотку підлітків, які повідомили про одночасне вживання декількох психоактивних речовин;
• відбувається зростання частки підлітків які спробували наркотичні речовини у віці 13-14 років (по всім речовинам);
• досвід внутрішнього переміщення, травми отримані внаслідок війни, проблеми пов'язані з психічним здоров'ям, зокрема стрес, депресія та тривога, значно підвищують ризики вживання як наркотиків, так і алкоголю серед підлітків;
• натомість поінформованість батьків, про те, як і з ким проводить свій вільний час підліток, виступає в ролі захисного фактору та зменшує ризики пов'язані з вживанням;
• майже кожен п’ятий учень за останні 30 днів проводив за комп’ютерними іграми 6 годин і більше; 19% мають досвід участі в азартних іграх за гроші. 

Під час другої частини заходу зустрічі було представлено заходи з первинної профілактики, які реалізуються Міністерством освіти і науки України, Державною службою України у справах дітей, Київським міським центром соціальних служб, Всеукраїнським молодіжним Центром, Ювенацільною поліцією та представниками з Львівського регіону, зокрема, – Львівським обласним центром контролю та профілактики хвороб та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Завершенням зустрічі стало представлення міжнародних рекомендацій та доказових даних у частині впровадження первинної профілактики, яке було здійснено Ольгою Мишаківською – лікаркою-психіатринею, кандидаткою медичних наук, Координаторкою національних підрозділів ISSUP, фахівець Інституту психіатрії КНУ ім.Тараса Шевченка.

Наприкінці зустрічі учасники узгодили необхідність розробки та затвердження національної рамки заходів з первинної профілактики, яка б базувалась на даних, доказах та кращих міжнародних підходах та водночас була адаптована до національного контексту, враховувала розподіл ролей та повноважень між суб'єктами її реалізації та передбачала ефективну міжвідомчу взаємодію. 

Подальшими кроками, за результатами, зустрічі, визначені такі:

• розробка рамкового документу доказової первинної профілактики для систем освіти, соціального захисту, молодіжної політики, охорони здоровя, правоохоронної системи та громадськості;
• впровадження масштабованих інформаційних кампаній національного та регіонального рівня для різних цільових аудиторій – фахівців, підлітків, їх батьків та найближчого оточення; 
• розбудова відомчих та міжвідомчих маршрутів допомоги у громадах, з особливим фокусом на психічне здоров’я та підтримку внутрішньо переміщених дітей і підлітків

Разом з тим, корисно нагадати що в Україні наявні перекладені Європейські стандарти з профілактики які доступні за посиланням.