Боротьба з антимікробною резистентністю в Україні вийшла на новий рівень: затверджено Інструкцію з впровадження адміністрування антимікробних препаратів
За сприяння фахівців Центру громадського здоров’я, Міністерство охорони здоров’я України розробило Інструкцію з впровадження адміністрування антимікробних препаратів у ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах. Інструкцію затверджено наказом МОЗ № 1614 та розроблено на виконання Національного плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів.
Впровадження положень Інструкції, насамперед, дасть можливість підвищити обізнаність лікарів-клініцистів про підходи до раціональної антимікробної терапії, а для пацієнтів — сприятиме отриманню якісної медичної допомоги.
Крім того, починаючи з 2022 року впроваджується обмеження щодо призначення антибіотиків груп «Спостереження» та «Резерву», а також проводитиметься моніторинг споживання антибіотиків групи «Резерву» на регіональному й національному рівнях.
Чому це важливо?
45–70% антимікробних препаратів, насамперед антибіотиків, призначаються нераціонально, за даними ВООЗ. Це призводить до розповсюдження збудників з антимікробною резистентністю (АМР), надмірних витрат ЗОЗ на закупівлю антимікробних лікарських засобів, збільшення тривалості перебування пацієнтів у стаціонарних умовах і загального виснаження ресурсів системи охорони здоров’я.
Країни Європи на боротьбу з АМР витрачають щонайменше 1,1 мільярдів євро на рік, за даними Європейського економічного союзу. Зі свого боку впровадження комплексних заходів — профілактика інфекцій та інфекційний контроль, включно з гігієною рук, й адміністрування антимікробних препаратів — дає змогу зменшити видатки на надання медичної допомоги на душу населення на близько 3 євро в рік.
Ситуація з АМР у світі
У 2015 році в країнах Європи серед 671 689 випадків інфекційних хвороб, спричинених збудниками з АМР, 63,5% асоційовані з наданням медичної допомоги. Водночас, відсутність впровадженої профілактики інфекцій та інфекційного контролю в ЗОЗ призвела до підвищення вартості послуг на 30%, збільшення селекції АМР та тривалості перебування в пацієнтів у ЗОЗ на 11 діб.
Щороку в США реєструється понад 2,8 мільйонів інфекційних хвороб, спричинених мікроорганізмами з АМР, які призводять до смерті понад 35 тисяч пацієнтів, за даними CDC. Крім того, упродовж 2017 року зареєстровано майже 224 тисячі інфекційних хвороб, спричинених Clostridioides difficile (далі — КДІ), які призвели до майже 13 тисяч летальних випадків (основною причиною розвитку КДІ є нераціональне використання антибіотиків у гуманній і у ветеринарній медицині).
У 2017 році лікування інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги в 722 лікарнях США коштувало від 4,1 до 5,1 мільярдів доларів США, причому вартість лікування одного випадку в середньому (залежно від збудника ІПНМД) становила від 31 до 74 тисяч доларів США (за даними CDC та Оксфордського університету).
Ситуація з АМР в Україні
Нераціональне використання антимікробних препаратів не обійшло й Україну.
За результатами пілотного дослідження визначення одномоментної розповсюдженості інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги та використання антимікробних препаратів, понад 28% пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні, отримують антибіотик із метою профілактики, і в близько 5% пацієнтів — причина призначення антибіотика була невідомою.
Також варто згадати про результати опитувань проведених у різні роки в Україні серед населення, за результатами яких близько 30% українців лікують застуду антибіотиками.