Напрями взаємодії ЦГЗ з Дерматовенерологічною службою в умовах реформування

19 квітня за ініціативи ВГО «Українська академія дерматології» відбулося засідання круглого столу, де розглядалися питання проблем надання дерматовенологічної допомоги населенню в умовах реформування. Захід проходив у рамках XIV науково-практичної конференції «Київські дерматологічні дні» за підтримки освітнього ресурсу для дерматологів і венерологів Medical Knowledge Hub Dermatology (18 – 20 квітня 2019 року).

У ході заходу були зазначені рекомендації за підсумками візиту міжнародного експерту ВООЗ з питань валідації елімінації передачі сифілісу від матері до дитини в Україні (8 – 11 квітня 2019 року) щодо термінового перегляду клінічних протоколів та інших дотичних документів, що стосуються діагностики, лікування, ведення випадків сифілісу у вагітних та новонароджених. Відповідно до міжнародних практик, Україна повинна відмовитись від застарілих методів діагностичного тестування у скринінгу (RW, MRР) та перейти на амбулаторне лікування сифілісу.

До заходу долучилися керівник експертної групи з питань реформування системи охорони здоров'я Директорату медичних послуг МОЗ України Орабіна Тетяна, Генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України Володимир Курпіта, директор ДУ «Інститут дерматовенерології НАМН України» професор Кутасевич Яніна, завідувач кафедри дерматовенерології НМАПО імені П. Л. Шупика професор Літус Олександр, президент ГО «Українська академія дерматології» д. мед. н. Анфілова Марина, головні лікарі обласних шкірно-венерологічних диспансерів, експерти МОЗ та члени обласних експертних груп.

Володимир Курпіта нголосив на важливості питання взаємодії під час реформування, посиленні епіднагляду та профілактики у галузі інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), як основних функцій громадського здоров'я.

Відповідно до Глобальної Стратегії сектору охорони здоров’я з ІПСШ на 2016 – 2021 роки завданнями епіднагляду за ІПСШ є:

визначати і контролювати масштаби поширеності ІПСШ, їх розподіл серед різних груп населення, тенденції та динаміку у часі;
надавати інформацію для моніторингу та оцінки програм, політик, визначення необхідних ресурсів для профілактики та лікування ІПСШ;
визначати етіологію та антимікробну чутливість ІПСШ для надання більш ефективної допомоги пацієнтам.

Під час круглого столу були обговорені галузі для співпраці:

Удосконалення епіднагляду за ІПСШ (синдромний, етіологічний), особливо серед груп ризику, та законодавства у сфері ІПСШ у цілому;
Посилення профілактики серед населення та груп ризику; розширення міжсекторального підходу до профілактики ІПСШ;
Широке впровадження сучасних методів діагностики ІПСШ;
Розбудова системи моніторингу та оцінки;
Організація тренінгів з питань системи охорони здоров'я, епіднагляду, профілактики.

Також частиною епіднагляду за ІПСШ повинні стати такі компоненти як проведення епідеміологічних досліджень, удосконалення лабораторної діагностики, впровадження національного та регіональних електронних реєстрів хворих на ІПСШ як частини державної медичної інформаційної системи.