Неврологічні розлади — четверта найпоширеніша причина смерті серед українців. Висновки з дослідження Глобального тягаря хвороб у 2019 році
Неврологічні розлади все частіше визнають як одну з основних причин смерті та інвалідності в усьому світі. У 2019 році хвороби спричинили 2,22 мільйони смертей. У ЄС неврологічні розлади посіли третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань та спричинили 19,5 % від загальної кількості смертей у 2017 році.
В Україні неврологічні розлади є четвертою найпоширенішою причиною смерті та забрали 21 644 життів, що склало 3,1 % від загальної кількості летальних випадків. Цей показник підвищився за останні 29 років на 34 % — в 1990 році було зафіксовано 14 214 смертей, що склало 2.2 % від загальної кількості смертей.
Смертність від неврологічних розладів в Україні є на помірному рівні серед інших країн світу. Смертність від неврологічних розладів в залежності від регіонального розташування, яка була зафіксована у 2019 році:
Найпоширеніші форми неврологічних розладів, які спричиняють значну кількість смертей серед населення України:
Чоловіки |
Жінки |
|
1 |
Хвороба Альцгеймера та інші деменції |
Хвороба Альцгеймера та інші деменції |
2 |
Хвороба Паркінсона |
Хвороба Паркінсона |
3 |
Епілепсія |
Розсіяний склероз |
4 |
Інші неврологічні розлади |
Епілепсія |
5 |
Розсіяний склероз |
Інші неврологічні розлади |
6 |
Хвороба моторного нейрона |
Хвороба моторного нейрона |
Через передчасну смерть від неврологічних розладів українці втрачають близко 302 тисяч років. У сусідніх країнах цей показник приблизно на такому ж рівні.
Основні фактори ризику, що сприяють передчасній смерті від неврологічних розладів в Україні:
1. Високий індекс маси тіла
Надмірна маси тіла та ожиріння в людей середнього віку можуть підвищувати ризики згасання когнітивних функцій або розвитку деменції. Зокрема, атеросклероз є значним фактором ризику судинної деменції, оскільки він перешкоджає доставці крові в мозок і може призвести до інсульту. Дослідження також виявили можливий зв’язок між атеросклерозом і хворобою Альцгеймера.
Високий рівень ліпопротеїнів низької щільності, так званого «поганого» холестерину, значно збільшує ризик розвитку судинної деменції. Деякі дослідження також пов’язують високий рівень холестерину з підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера.
2. Куріння
Куріння шкідливе для здоров’я і вважається основною причиною смерті у всьому світі, у тому числі підвищує ризик згасання когнітивних функцій.
Так, куріння значно збільшує ризик зниження розумового розвитку й деменції. Курці мають більш високий ризик розвитку атеросклерозу й інших типів судинних захворювань, які можуть бути причинами підвищеного ризику деменції. Також науковці знаходять зв’язок із впливом куріння на нейрокогнітивні та невропатологічні ефекти, включно з хворобою Альцгеймера, хворобою Паркінсона, ішемічним інсультом та дисфункцією гематоенцефалічного бар’єру.
3. Високий рівень глюкози
Діабет може підвищувати ризики згасання когнітивних функцій і розвитку деменції. Зокрема, діабет є фактором ризику хвороби Альцгеймера, судинної деменції. Це також відомий фактор ризику атеросклерозу та інсульту, які сприяють судинній деменції.
4. Вживання алкоголю
Зниження когнітивних здібностей помітно частіше зустрічається серед людей, які зловживають алкоголем. Зокрема, вживання великої кількості алкоголю збільшує ризик деменції, судомних нападів, до того ж алкоголь змінює метаболізм протисудомних препаратів.
Вплинути на зменшення тягаря неврологічних розладів в Україні можна за допомогою зменшення основних факторів ризику серед населення, що можуть призвести до передчасної смерті.
Про дослідження:
Міжнародне дослідження тягаря хвороб (Global Burden of Disease — GBD) вимірює тягар проблем здоров’я серед населення в 195 країнах, включно з Україною. Це найповніше порівняльне дослідження з питань охорони здоров’я, яке охоплює 286 причин смерті, 369 захворювань та травм та 87 факторів ризику у 204 країнах та територіях, починаючи з 1990 року. Дослідження є систематичним науковим зусиллям кількісної оцінки втрати здоров’я від хвороб, травм і ризиків за віком, статтю в часовій динаміці. Координується Інститутом метрики та оцінки здоров’я при Університеті Вашингтону (Institute for Health Metrics and Evaluation — IHME).